Доступність посилання

ТОП новини

Справа Сташинського. Убивця Бандери у секретних документах КДБ


Портрет провідника ОУН Степана Бандери, вбитого агентом КДБ Богданом Сташинським у Мюнхені в 1959 році
Портрет провідника ОУН Степана Бандери, вбитого агентом КДБ Богданом Сташинським у Мюнхені в 1959 році

Служба зовнішньої розвідки України виклала в інтернет сім томів «Справи оперативної розробки агента КДБ Богдана Сташинського», який убив провідників ОУН Степана Бандеру та Лева Ребета. Розсекречені документи дають змогу відстежити методи роботи КДБ, зрозуміти, як радянські спецслужби боролися з українським підпіллям, дізнатися, як навчали «агентів» та як фінансували утримання їхніх родин.

Матеріали справи агента МДБ-КДБ Богдана Сташинського «Олега-Тараса», який 15 жовтня 1959 року зі спеціального пістолета вистрілив струменем розчину ціанистого калію в обличчя Степана Бандери, відтепер доступні усім користувачам інтернету.

Сім томів «справи Сташинського» відцифрувала і зробила доступними Служба зовнішньої розвідки України на виконання Закону України «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».

Перший том, зокрема, містить анкету та автобіографію агента тогочасного Міністерства державної безпеки (МДБ) Радянського Союзу «Олега» Богдана Сташинського.

Також, у першому томі зібрані протоколи допитів Сташинського від 1950 року, звіти про оперативне стеження та агентурні записки за 1951 рік, агентурні донесення «Олега», плани МДБ щодо ліквідації членів ОУН, матеріали спеціальної перевірки Богдана Сташинського для роботи за кордоном, довідки про перевірку його рідних, а також фотографії оперативної зйомки та з особистого архіву Сташинського «Олега».

Богдан Сташинський
Богдан Сташинський

У матеріалах другого тому Богдан Сташинський вже отримує нове агентурне ім’я «Тарас». Саме агент під цим іменем фігурує у звітах про проникнення у націоналістичне підпілля з подальшим розсекреченням повстанських «боївок», арештами та розстрілами.

Розсекречені матеріали показують як Сташинського-Тараса готують до нелегальної роботи в Західній Німеччині, зокрема, як розробляють його «легенду» під ім’ям Мюллера, Франца, Іогана, Еріха.

МДБ відстежує і особисту переписку «Тараса». Так із листів Богдана Сташинського до батьків видно, що він переконує їх не підтримувати «самостійну» і підпілля. Інакше, як пише Сташинський, він уже вдруге не зможе врятувати рідних від «тюрми».

Третій, четвертий, п’ятий томи «справи Сташинського» демонструють, як наполегливо МДБ-КДБ готувало «Олега-Тараса» для терористичних актів проти лідерів української національно-визвольної боротьби, а з іншого боку як ретельно «пасли» самого Сташинського та його родину. У цих томах також є документи про регулярне надання родині агента «Олега-Тараса» грошовий сум у розмірі 400 рублів та розписки про їх отримання.

Шостий та сьомий том розсекречених Зовнішньою розвідкою України матеріалів справи «Олега-Тараса» уже стосуються безпосередньо убивства Степана Бандери та подальшої долі Богдана Сташинського.

Серед іншого, ці томи містять роздруківки радіопрограм Радіо Свобода та «Голосу Америки», де мовиться про убивство Бандери та агента КДБ (з 1954 року Міністерство держбезпеки СРСР назвали комітетом – ред.) Сташинського,.

У сьомому томі є і плани заходів КДБ УРСР у зв’язку із зникненням Богдана Сташинського у 1961 році разом із його дружиною – німкенею Інге Поль. Тоді Сташинському дозволили приїхати до Східної Німеччини на похорон маленького сина, але він втік у Західний Берлін.

Один із лідерів ОУН Лев Ребет (1912 –1957) під час перебування в концтаборі «Аушвіц-Біркенау» у 1941 році. Був убитий агентом КДБ Богданом Сташинським (який згодом убив Степана Бандеру) на сходах будинку в Мюнхені, де тоді містилася редакція «Українського самостійника», із пристрою, який вистрілював струменем синильної кислоти
Один із лідерів ОУН Лев Ребет (1912 –1957) під час перебування в концтаборі «Аушвіц-Біркенау» у 1941 році. Був убитий агентом КДБ Богданом Сташинським (який згодом убив Степана Бандеру) на сходах будинку в Мюнхені, де тоді містилася редакція «Українського самостійника», із пристрою, який вистрілював струменем синильної кислоти

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

Вбивство Бандери готувалося дуже довго, з кінця 40-х років – професор Плохій

  • Зображення 16x9

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Автор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG