Іноземці на Донбасі: хто допомагає бойовикам

Прага – Чехи і словаки на початку війни на сході України були найбільшою групою іноземних громадян, які зі зброєю в руках воювали проти України на боці російсько-сепаратистських угруповань. Нині, як пише місцева преса, частина з них повернулася додому. Чи мають до них претензії місцеві правоохоронні органи? Як ставляться чеське і словацьке суспільство до того, що їхні співвітчизники воюють проти сусідньої держави?

Ще два роки тому про підрозділи на Донбасі, складені з іноземців, говорилось як про вагому військову силу, яка прийшла підтримати сепаратистів у «ДНР» та «ЛНР». Словацькі ЗМІ навіть повідомляли про чехо-словацьку частину під командуванням проросійських сепаратистів. Мова немовби йшла про великий міжнародний бойовий підрозділ, сформований виключно з чехів і словаків. Однак на думку словацького журналіста Яна Петровіча, який особисто розмовляв із так званими «волонтерами» зі Словаччини, нині ситуація змінилась, на Донбасі на боці сепаратистів словаків суттєво поменшало: «В цілому думаю, що на боці сепаратистів може бути так трохи більше ніж десяток, може, максимально кілька десятків словаків. А на боці української армії у складі тієї спеціальної частини мав би бути один словак».

Як зазначив Ян Петровіч, станом на сьогодні можна говорити про близько двадцятьох словаків, але точно перевірити ці дані не можна. Так само важко сказати, що саме виганяє словацьких чоловіків з домашнього затишку на фронтову лінію, де лиш крок до смерті: ідейні переконання, пошуки пригод, потреба реалізуватися чи шанс заробити гроші.

З розмов із так званими словацькими «добровольцями» Ян Петровіч дійшов висновку, що більшість просто не задоволена життям вдома: «Насамперед думаю, що стосовно тих наймолодших, то це люди, які розчаровані державною системою, відносинами Словаччини з Європейським союзом, вони розчаровані у громадських елітах. Молоді люди собі інакше уявляють державну систему, вважають, що мав би бути більш строгий режим. Щонайменше один з них є членом «Словацьких волонтерів» – об’єднання, яке займається набором молодих, незадоволених людей, які вважають, що держава не дбає про безпеку і порядок. З цього середовища щонайменше одна людина виїхала в східну Україну».

Старші за віком словаки, які воюють на боці сепаратистів, це переважно схильні до воєнізованого способу життя люди, які, можливо, колись служили в армії й вважають цей час найщасливішим у житті. При цьому побутує думка, що оскільки вони воюють проти української армії, то цим своїм кроком все ж більше схиляються до проросійської орієнтації. Але, як наголошує Ян Петровіч, це лише припущення, опитувань, вивчення громадської думки на цю тему поки що не було.

У спілкуванні з так званими словацькими «волонтерами» Яну Петровічу не вдалось з’ясувати, хто саме виплачує іноземним бойовикам платню і якою конкретно ця сума є. Єдине, що він довідався, що виплати ідуть у гривнях і що зарплата, так би мовити, не зашкалює. Зрештою, гроші в цьому випадку не грають головної ролі, вважає словацький журналіст: «Не думаю, щоб вони їхали туди за заробітком, гадаю, це виключено. Швидше, це така пригодницька вдача. Не думаю, щоб хтось це робив тому, що для нього це дуже добре джерело грошей».

У Чехії відносно недавно довідались про двох своїх співгромадян – «Бегемота» і «Кавказа», які ховаються за цими псевдо на Донбасі. В розмовах вони наполягають, що займаються на Донбасі бізнесом, розповів Радіо Свобода чеський політолог Ондржей Соукуп: «Спочатку вони вірили у справу, дехто з них був комуністом, але тепер збагнув, що жодної соціально справедливої держави там, звичайно, не буде. Ще хтось просто втомився, були також проблеми із зарплатами. А зараз цей «Бегемот» пропонує людям допомогу в інвестиціях в Донецьку – і говорить про це з натхненням як про величезний шанс для бізнесу. Насправді в нього зовсім немає грошей, і працює він для якоїсь місцевої мафії. Тобто їхня віра не настільки сильна, щоб здолати протистояння з реальністю, яка сьогодні існує в Донецьку».

На думку Ондржея Соукупа, кількість чехів в озброєних угрупованнях «ДНР» і ЛНР зменшується: «У 2015 році кількість чехів була десь так десяток, щонайменше двоє чи троє загинули, а про решту нам невідомо. Вони до Чехії не повертаються, залишаються за кордоном. Ходять чутки, що хтось з них отримав громадянство Росії, але в нас немає шляхів, як це перевірити».

Чи притягає місцева юстиція своїх громадян за найманство, за порушення чинного закону, який забороняє громадянам цих країн як вільним найманцям служити в арміях іноземних країн – не членів НАТО? Речник Міністерства оборони Чеської Республіки Петр Медек з цього приводу Радіо Свобода зазначив, що «Громадяни Чеської Республіки можуть служити в армії закордонної держави тільки за згоди головнокомандувача збройних сил, ним є президент республіки. Це не стосується армій країн-членів НАТО. Коли ж говорити про так звану Луганську чи Донецьку «республіки», то не йдеться про офіційну армію конкретної країни, а про озброєну одиницю, тобто це вирішувалось би відповідно до статей Кримінального кодексу».

В Чехії говорять про загибель двох, може, трьох чи навіть п’яти чехів на Донбасі, є також поранені. Відомо, що одного із загиблих поховали в місті Брно. Ще двоє немов би залишились в Донецьку, інші чехи вже виїхали. Серед словаків, як Радіо Свобода сказав Ян Петровіч, нібито загиблих немає, але це не підтверджені дані.

Як повідомляли чеські ЗМІ, так звані чеські «добровольці», серед яких є й згадуваний «Кавказ», підтримують контакти з представниками «ДНР» на чеських землях, зокрема з Нелі Лісковою, яка минулого року оголосила себе «почесним консулом» «ДНР» в Чехії.