У Міністерстві внутрішніх справ зібрали журналістів, щоб розповісти про перебіг розслідування вбивства Павла Шеремета. Автомобіль, яким він кермував, вибухнув 20 липня 2016 року в центрі Києва. Правоохоронці розкривають деякі деталі слідства, яке провели за цей час. В МВС схиляються до російського сліду у вбивстві журналіста та повідомляють, що незадовго до смерті він зустрічався в Москві з колишнім міністром доходів і зборів України Олександром Клименком. У виданні «Українська правда», в якому, серед іншого, працював журналіст, кажуть, що не виключають версію замовлення вбивства з Росії, втім оприлюдненою МВС інформацією залишаються незадоволеними.
Голова МВС Арсен Аваков повідомляє про 1800 опитаних осіб, опрацювання 150 терабайтів відеозаписів із камер спостережень та тисячі відстежених дзвінків та листувань. Із чотирьох версій причин вбивства журналіста перевагу віддають тій, яка пов’язана з його професійною діяльністю. Слідству вдалося з’ясувати різновид вибухового пристрою, використаного для злочину, та встановити, що за Павлом Шереметом велось ретельне стеження напередодні вибуху.
«В районі вчинення злочину та на прилеглих територіях, у станціях метро та вокзалах встановлено понад 200 відеокамер, з яких вилучено відеозаписи за період від 5 днів до 5 місяців», – повідомляє заступник голови Національної поліції України – начальник Головного слідчого управління Олександр Вакуленко.
В МВС пояснюють, що не все можуть розкривати. Щодо підозрюваних – вони є, деякі особи встановлені, проте кількість не називають. Жодної офіційної підозри про вчинення злочину вручено не було.
В перебігу експертиз правоохоронці дійшли висновків про те, що вибуховий пристрій був саморобним, виробленим доморобним способом із використанням елементів протипіхотної міни.
Журналістам показали відео з камер спостережень, які фіксували події за кілька днів перед убивством. Із них, каже поліція, видно, що за Павлом Шереметом велося постійне спостереження, фото- та відеофіксація.
Російський слід у релігійних заходах?
Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков повідомив, що слідство не виключає версію політичного замовного вбивства. Правоохоронці схиляються до думки, що замовлення було здійснене з Росії.
Шеремет був другом Бориса Нємцова, опозиційного російського політика, якого вбили пострілом у Москві. Павло Шеремет мав своє видавництво «Партизан», в якому друкувалися книжки Бориса Нємцова, заборонені в Росії, розповідає з матеріалів слідства Арсен Аваков.
За три дні до смерті до Павла Шеремета приїжджав іще один російський опозиціонер Володимир Кара-Мурза-молодший. Разом із Павлом вони збиралися створити фільм про Бориса Нємцова.
Нещодавно, після прем’єри фільму, Володимир Кара-Мурза-молодший потрапив до лікарні і досі перебуває у критичному стані через отруєння невідомою речовиною, наголошує міністр, вказуючи на дивний збіг обставин.
Однією з цікавих деталей, яку з’ясували в перебігу слідства, є те, що в районі місця вибуху саме в період вчинення злочину зафіксовано 1193 телефонні з’єднання з абонентами з Росії. Активізація цих абонентів збігається із проведенням «хресного ходу» та одночасно зі з’їздом прихильників «нетрадиційної церкви», яку не називають умисне. Саме в цей час в Україну організовано в’їхала велика група громадян із Росії. Телефонна активність цієї групи була зафіксована саме поблизу місця проживання та роботи Павла Шеремета за кілька днів до вбивства та вранці в день вибуху, після чого вся ця активність дивним чином припинилась. Слідство припускає можливу причетність цих людей і продовжує співпрацю з іншими країнами щодо вивчення цих людей.
«Іще один факт: Павло Шеремет у липні 2016 року зустрічався в Москві з екс-міністром доходів і зборів України Олександром Клименком. На думку свідків, зустріч була співбесідою на посаду головного редактора радіо «Вєсті», одного зі складових медіахолдингу «Вєсті Україна», створеного для проведення контрпропагандистської та проросійської роботи на території України. За словами свідків, Павло повернувся незадоволеним результатами зустрічі та охарактеризував стан Клименка як «православ’я головного мозку», – заявляє міністр.
Чи будуть фотороботи?
Головний редактор видання «Українська правда» Севгіль Мусаєва-Боровик каже, що вперше чує про наміри Павла обійняти посаду головного редактора радіо «Вєсті». Хоча про зустріч із Клименком, каже, вона знала.
Російський слід вона не виключає, як і версію того, що намагаються залякати як видання, так і журналістів загалом. Адже автомобіль належав Олені Притулі, керівникові видання «Українська правда».
Щодо подробиць розслідування Севгіль Мусаєва-Боровик каже, що майже нічого нового не дізналась і очікувала більшого від правоохоронних органів.
«Міністр Аваков ще у вересні на прес-конференції сказав, що слідство оприлюднить фотороботи лише тоді, коли буде впевнене, що далі вже більше нічого зробити не можна. Пройшло вже понад шість місяців, і не можна казати, що вбивство розслідується по свіжих слідах. Тому варіант з оприлюдненням фотороботів – можливий і потрібний», – наголошує головний редактор «Української правди».
Чи знадобилась допомога ФБР?
Спеціалісти американського ФБР брали участь в експертизі щодо вибухового пристрою, і їхня допомога виявилась корисною, зазначають в МВС.
А от прориву в аналізі відео американським спеціалістам зробити не вдалося, зазначає Арсен Аваков і додає, що в цьому напрямку основну роботу здійснили українські спеціалісти.
У рамках розслідування вбивства Павла Шеремета українські правоохоронці звернулись іще до 14 країн із запитами про міжнародно-правову допомогу. Про те, які це країни, в МВС поки що не розголошують.
