Редакція «Української правди» стверджує, що не може отримати інформації про перебіг розслідування убивства журналіста Павла Шеремета, тоді як народний депутат Антон Геращенко зміг оприлюднити нові деталі справи на прес-конференції. Головний редактор видання побоюється, що правду про злочин не вдасться дізнатися ніколи. У міністерстві запевняють, що нададуть відповідь на всі запитання журналістів, а Геращенко відмовляється розкривати свої джерела інформації про перебіг слідства.
Головний редактор «Української правди» Севгіль Мусаєва-Боровик заявляє, що розслідування убивства журналіста Павла Шеремета хочуть «злити». Про це вона сказала у коментарі Радіо Свобода. За її словами, раніше керівництво Міністерства внутрішніх справ пообіцяло, що «Українська правда» першою отримуватиме звістки про перебіг розслідування, однак останнім часом перестало надавати будь-яку інформацію.
У зв’язку із такими побоюваннями Мусаєва-Боровик опублікувала 25 січня на сайті видання «Публічний запит до керівника МВС Арсена Авакова щодо розслідування вбивства Павла Шеремета» із низкою запитань. Редактор стверджує, що аналогічне звернення «Українська правда» надіслала того ж дня і в прес-службу МВС у вигляді журналістського запиту.
У ньому міністра Арсена Авакова просять поінформувати про перебіг розслідування справи про вбивство Шеремета, а також пояснити, чому народний депутат Антон Геращенко знав деталі досудового розслідування і оприлюднив їх на прес-конференції. За словами Мусаєвої-Боровик, ані від Авакова, ані від Геращенка реакції не було.
«Її (інформації про вбивство Шеремета – ред.) фактично не було. Навіть 20 січня, коли ми востаннє зверталися, нам сказали, що інформація є закритою, а 23 січня на прес-конференцію виходить Антон Геращенко і починає розповідати, що слідство впевнене на 99%, що за замахом на нього стоять ті самі люди, які вбили Шеремета, – пояснила свою стурбованість редактор «Української правди». – Ми дуже боїмося, що ця справа буде таким чином «злита», і ми ніколи не дошукаємося правди».
Мусаєва-Боровик заявила, що видання намагатиметься дізнатися деталі за допомогою адвокатів засновниці «Української правди» Олени Притули, яка є потерпілою стороною.
Українська правда отримає відповіді на всі запитання – МВС
У Міністерстві внутрішніх справ відмовилися пояснювати, чому Антон Геращенко оприлюднив інформацію про справу Шеремета на прес-конференції. Речник відомства Артем Шевченко не став також коментувати заяви «Української правди» про те, що раніше керівництво МВС нібито обіцяло тримати видання у курсі справи, а зараз, мовляв, не виходить на зв’язок.
«Якщо вони («Українська правда» – ред.) надіслали запит, то отримають відповіді на всі питання у визначений законом термін», – сказав Шевченко Радіо Свобода.
Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков 22 січня повідомив у Facebook, що органи розслідування обговорюють можливість оприлюднення матеріалів про злочини, здійснені та заплановані за «схожою схемою» – йдеться про паралель між убивством Шеремета та замахом на Геращенка.
Українське суспільство повинне знати про те, що найбільш імовірна версія – це версія убивства Шеремета на замовлення російських спецслужбАнтон Геращенко
Народний депутат Антон Геращенко запевнив, що «Українська правда» не зверталася до нього із запитаннями, озвученими у «публічному запиті». Якщо адресатом такого листа буде він, то обов’язково відповість – сказав Геращенко Радіо Свобода. За його словами, він уже повідомив на прес-конференції усе, що вважав за потрібне.
«Це моя громадянська позиція. Українське суспільство повинне знати про те, що найбільш імовірна версія – це версія убивства Шеремета на замовлення російських спецслужб, методами, технікою, виконанням – аналогічними до мого випадку, – сказав депутат. – Це моє право. Що, у нас заборонена свобода слова і висловлювання для народних депутатів?»
На питання, звідки він дізнався деталі досудового розслідування та чи мав дозвіл їх оприлюднювати, Антон Геращенко пояснив: «Це моя особиста позиція. Я як народний депутат маю право не розкривати своїх джерел».
Журналіст Павло Шеремет був убитий у Києві 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля. Слідство досі не оприлюднило результатів оперативної чи аналітичної роботи. Належно розслідувати цю справу закликала Київ Парламентська асамблея Ради Європи в резолюції «Напади проти журналістів і свободи ЗМІ в Європі» від 24 січня.
