Микола Злочевський – один із тих, хто казково збагатився за президентства Віктора Януковича. Будучи міністром екології, він збільшив свій бізнес до розмірів однієї з найбільших приватних газовидобувних компаній у країні – Burisma Group. Ліцензії на розробку газових родовищ фірмам Злочевського погоджувало міністерство, яке він сам же й очолював. Після Майдану він утік із країни. Але через три роки його бізнес працює, як годинник. Самого Злочевського знято з розшуку, кримінальні справи закриті прокуратурою одна за одною. Без згоди найвищого керівництва держави такі рішення в Україні зазвичай не ухвалюються. Можливо, оточенню президента і самому вигідно, щоб бізнес Злочевського, законність створення якого залишається під питанням, безперебійно добував і продавав газ в Україні? Журналісти програми «Схеми», спільного проекту Радіо Свобода та каналу «UA:Перший», отримали доступ до звітів компаній Burisma Group за 2016 рік і проаналізували, хто купує газ у фірм Злочевського.
Покинута фортеця
Ще у 2009 році під Києвом – між Вишгородом і селом Хотянівка – був ліс. А вже через рік на місці вирубаних дерев на дамбі Київського водосховища почалося грандіозне будівництво.
Тут міністр екології уряду Азарова Микола Злочевський почав зводити свої майбутні фортеці. Він заїхав сюди приблизно за рік до Майдану.
Його фінансові справи за президентства Януковича стрімко йшли вгору.
Як збагатився Микола Злочевський?
З одного боку, Злочевський очолював Міністерство екології та природних ресурсів. Саме це відомство вирішувало, кому надавати доступ до українських надр для видобутку корисних копалин. З іншого боку, він був власником бізнесу, який і отримав спецдозволи на видобуток газу одразу на декількох родовищах по всій Україні. Відбувалося це з численними порушеннями, без проведення аукціону чи конкурсу.
Таким чином, міністр Злочевський, маючи впливову посаду, побудував власний надприбутковий бізнес – одну з найбільших в Україні приватних компаній з видобутку газу – Burisma Group. До ради директорів він навіть запросив екс-президента Польщі Олександра Кваснєвського та Хантера Байдена – сина тодішнього віце-президента США Джо Байдена.
«Є дуже чіткі свідчення, що в комплекті документів, які були подані фірмами, пов’язаними зі Злочевським, не було одного важливого документа – це погодження з місцевими громадами. Чи це є порушенням? Це цілковите порушення», – каже виконавчий директор Transparency International Україна Ярослав Юрчишин. Він вважає, що оскаржити в судовому порядку і припинити діяльність фірм на основі цього документа було б цілком логічно.
Як склалась доля Злочевського після Майдану
Після Революції гідності Злочевський утік з України. Його фортеці на дамбі й досі стоять порожні.
Правоохоронці тоді порушили одразу декілька кримінальних проваджень щодо екс-міністра та його компаній. Утім, майже три роки слідства скінчилися нічим. Бізнес Злочевського продовжує працювати, як годинник.
Нині фірми Burisma Group видобувають український газ у п’яти областях на восьми родовищах. Та й самому Злочевському вдалося майже остаточно владнати проблеми із законом – і в Україні, і за кордоном. Лондонський суд зняв арешт із 23,5 мільйона доларів США, які Управління з боротьби з шахрайством Великобританії заблокувало на рахунках Злочевського, бо українська прокуратура так і не надала доказів, що ці гроші мали незаконне походження.
«Провадження, яке порушили у Великобританії, не розслідувалося нормально, професійно, незалежно українською прокуратурою. Воно зливалося системно з урахуванням, напевно, політичних переговорів», – вважає виконавчий директор ГО «Центр протидії корупції» Дар’я Каленюк.
Міністерство внутрішніх справ зняло Злочевського з розшуку. Генеральна прокуратура, що спершу розслідувала незаконне збагачення екс-міністра, зрештою перекваліфікувала справу на менш тяжкий злочин – ухилення від сплати податків, і в 2016 році закрила провадження.
І нещодавно Burisma Group переможно заявила про завершення всіх процесуальних і судових справ в Україні проти Миколи Злочевського та його фірм у зв’язку з виплатою 180 мільйонів гривень донарахованих податків.
«Це рішення є результатом спільної багатомісячної роботи двох команд – Генеральної прокуратури України та Burisma Group», – йшлося у повідомленні компанії.
Експерти Transparency International та «Центру протидії корупції», які від початку стежили за розслідуванням, вважають, що Генеральна прокуратура свідомо закрила кримінальні справи щодо Миколи Злочевського та його компанії в результаті політичних домовленостей.
«Очевидний факт, що прокуратура злила справу проти Злочевського. Очевидний факт, що прокуратура злила справу проти Burisma. Очевидний факт, що прокуратура не дослідила до кінця, як Злочевський видавав сам собі ліцензії», – вважає Дар’я Каленюк.
«Тут може бути політичне замовлення», – погоджується Ярослав Юрчишин.
Злочевським та його фірмами все ще цікавиться інший український правоохоронний орган – Національне антикорупційне бюро (НАБУ). А новостворена Спеціалізована антикорупційна прокуратура через суд намагається скасувати спецдозволи на користування надрами фірмами Burisma Group. Щоправда, не дуже успішно – нещодавно такий позов був відхилений через пропущення піврічного терміну, відведеного на його подачу.
Лобі на найвищому рівні?
Хто саме з постмайданної влади забезпечив реабілітацію колишнього чиновника часів Януковича, що казково збагатився, перебуваючи при владі?
Ці фото нещодавно опублікувала українська журналістка Ольга Василевська. На світлинах двоє чоловіків, дуже схожих на Ігоря Кононенка та Миколу Злочевського, зустрічаються у Відні. Що обговорювати найближчому соратнику президента Петра Порошенка з фігурантом численних кримінальних справ та одним із найближчих соратників Віктора Януковича?
Не секрет, що справи щодо Злочевського в Україні розслідував департамент з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури, який неформально називають «департаментом Кононенка-Грановського» на честь депутатів від президентської політсили БПП. Їхній вплив на Генеральну прокуратуру, очолювану Юрієм Луценком, неодноразово описувався у численних журналістських розслідуваннях.
Тож публікація фото лише зміцнила підозри, що у закритті справ Злочевського не обійшлося без політичних домовленостей. От тільки у чому тоді вигода для влади й оточення президента?
Учасники газового ринку припускають, що Микола Злочевський міг поступитися частиною свого бізнесу в обмін на недоторканність. Але аналіз публічної структури власності його компаній не підтверджує ці чутки – принаймні в публічних офіційних документах Злочевський залишається єдиним бенефіціарним власником Burisma Group.
З якої ще причини оточенню президента може бути вигідно, щоб фірми Злочевського безперебійно добували й продавали газ в Україні? Можливо, вони самі його купують для потреб свого бізнесу?
«Схеми» отримали доступ до звітів компаній Burisma Group за 2016 рік і проаналізували, хто купує газ у фірм Злочевського. І гіпотеза підтвердилась.
VIP-контрагенти
Знімальна група «Схем» вирушила на Пилипівське газове родовище на Івано-Франківщину. Звідси добуває газ і постачає далі на заводи та різні підприємства товариство з обмеженою відповідальністю «Парі».
ТОВ «Парі» – це одна з чотирьох газодобувних фірм Burisma Group, вона повністю у власності Миколи Злочевського. Хто купує газ у цієї фірми?
За весь 2016 рік вона продала газ на 270 мільйонів гривень. Частину – своїм же компаніям з Burisma Group для подальшого перепродажу.
Решта видобутого газу була поставлена напряму справжнім VIP-клієнтам – фірмам президента Петра Порошенка, народного депутата Ігоря Кононенка та заступника секретаря Ради нацбезпеки та оборони Олега Гладковського.
«Пісківський завод скловиробів»
«Пісківський завод скловиробів» на Київщині. Його власники – фонд «Прайм Ессетс Кепітал» Порошенка та фонд «Вік» Кононенка. Безперебійне постачання газу на завод – гарантія сталого виробництва. Увесь 2016 рік завод купував його у фірми Миколи Злочевського – ТОВ «Парі», сплативши за газ майже 100 мільйонів гривень.
«Міжнародна тенісна академія»
«Міжнародна тенісна академія» у Пущі-Водиці у Києві. Її заснував фонд «Вік» Ігоря Кононенка, тут працює син депутата Віталій. Спортивний заклад у 2016 році також забезпечувався газом «від Злочевського» – хоч тут його потрібно значно менше, лише для обігріву та побутових потреб. Торік фірма Злочевського отримала від закладу депутата Кононенка понад один мільйон гривень за газ.
Фітнес-клуб «5-й елемент»
«Спортивно-оздоровчий комплекс «Монітор», більш відомий як елітний фітнес-клуб «5-й елемент». Його заснували фонди трьох бізнес-партнерів – Порошенка, Кононенка та Гладковського. Фітнес-клуб «5-й елемент» – один із найбільш відомих активів президента та його соратників – також забезпечений газом від фірм Миколи Злочевського. У 2016 році спортклуб придбав газу у фірми «Парі» на суму більше ніж 2,5 мільйона гривень.
Таким чином, три компанії президента України та його бізнес-партнерів лише за 2016 рік сумарно сплатили фірмі Миколі Злочевського понад 100 мільйонів гривень.
Корупційний консенсус чи «просто бізнес»?
В Україні існує щонайменше декілька десятків компаній, які видобувають і продають газ у таких великих об’ємах. Але фірми перших осіб держави купують блакитне паливо саме у підприємств Burisma Group Миколи Злочевського, колишнього міністра уряду Азарова, який виїхав з країни під страхом кримінального переслідування. У якого українські прокурори так досі і не змогли відібрати «газові» ліцензії, видані з численними порушеннями. Що це – просто бізнес? Чи корупційний консенсус на взаємовигідних умовах?
Коментарі
Усі згадані особи та компанії отримали від редакції листи з проханням прокоментувати інформацію, наведену в сюжеті.
Такий коментар надав заступник секретаря РНБО Олег Гладковський: «Одразу ж після призначення мене на державну службу я вийшов із усіх органів управління абсолютно всіх компаній. Я не приймаю жодних управлінських рішень і відійшов від справ бізнесу».
А в Адміністрації президента Порошенка відповіли: «На Ваше звернення щодо постачання природного газу повідомляємо, що Адміністрація президента не є розпорядником запитуваної інформації. Петро Порошенко виконав вимоги закону щодо передачі визначених законом активів в управління».
Так наведену інформацію прокоментував Ігор Кононенко: «Інформую, що я не здійснюю управління згаданими вами компаніями, не маю ані опосередкованого, ані прямого впливу на їхню господарську діяльність. Прошу з цими питаннями звертатися за належністю».
У Міжнародній тенісній академії Кононенка констатували, що наразі не мають договірних відносин із ТОВ «Парі». Але й не спростували, що купували газ у фірми Злочевського у 2016-му.
На самому ж Пісківському заводі скловиробів Кононенка-Порошенка на запитання, відколи і на яких умовах співпрацюють з фірмами Злочевського, відповіли наступне: «Підприємство з метою досягнення найбільш високих фінансових показників від своєї діяльності має право обирати серед низки постачальників найбільш вигідну пропозицію за багатьма критеріями.У тому числі і за ціновою ознакою… З метою утримання режиму здорової конкуренції на ринку виробників склотари на високому рівні, підприємству недоречно розкривати комерційну таємницю».
Решта згаданих осіб та компаній на прохання про коментар не відповіли. Редакція готова оприлюднити їхню позицію.
При підготовці цього матеріалу автори з-поміж різних джерел використовували сервіс youcontrol, дані з якого були підтверджені у офіційних державних реєстрах.
