Бандера і Мазепа мають бути перепоховані в Україні – історик Палій

Київ – Кабінет міністрів України виділив кошти для перевезення з Чехії в Україну останків українського письменника Олександра Олеся та його дружини, а також перепоховання їх у Києві на Лук’янівському цвинтарі. Не виключено, що на Лук’янівському цвинтарі можуть створити Національний пантеон, кажуть в Українському інституті національної пам’яті.

Український інститут національної пам’яті розробив власну концепцію збереження поховань видатних українців за кордоном і створення місць пам’яті в Україні. Як розповів в інтерв’ю для Радіо Свобода провідний експерт Інституту Павло Подобєд, ідеться про створення в Києві Українського національного пантеону, Алеї почесних поховань представників військово-політичної еміграції (її пропонують розмістити на Лук’янівському цвинтарі). Свої Алеї пам’яті можна зробити у різних містах України у військових секторах міських цвинтарів, каже Подобєд.

«Український національний пантеон – це не цвинтар, це є певний історико-меморіальний об’єкт, чи то церемоніальний об’єкт у центрі столиці, де можуть бути перепоховані кілька десятків українців, які зробили певний унікальний, винятковий внесок у здобуття Україною державної незалежності й збереження її територіальної цілісності. Варто говорити про людей такого масштабу як Симон Петлюра, Павло Скоропадський та інші. Окрім пантеону необхідно створити Алею почесних поховань представників військово-політичної еміграції. Нині Інститут національної пам’яті працює над тим, щоб така алея постала на території Державного історико-меморіального Лук’янівського заповідника», – розповів фахівець.

За словами Подобєда, навіть за умови перепоховання окремих видатних українців в Україні більшість українських закордонних могил потребуватиме догляду. Особливо у випадках, коли вже відсутні родичі, які могли б дозволити перепоховання або продовжували б сплачувати за місце на цвинтарі. Також влада у Києві має вивчити досвід інших народів, чиї поховання розкидані по світу. За словами Подобєда, наприклад, єврейськими кладовищами в Європі та в Україні опікуються місцеві єврейські громади, які шукають кошти у благодійних фондах та в приватних благодійників. Польські, чеські цвинтарі поза межами цих країн доглядають дипломатичні місії Польщі й Чехії за підтримки урядових інституцій.

Уряд України не проти підтримати пропозиції Інституту національної пам’яті. Так, міністр культури України Євген Нищук в ефірі Радіо Свобода зазначив, що після перепоховання Олександра Олеся в уряді розглядають можливості перепоховати ще когось з відомих людей і що пізніше буде підготовлене відповідне місце для майбутнього некрополя.

«З нового року трапилася така прикра ситуація. Вона, звичайно, дала нам сигнал не просто до роздумів, а до дій і активізації в цьому руслі. Ви знаєте, що було доручення прем’єр-міністра, президента України створити комісію, щоб системно напрацювати, підготуватися до таких випадків», – каже Нищук.

Пантеон українського духу: думки небайдужих українців

Пропозиції фахівців створити пантеон українського духу, розмістити у Києві та інших містах України некрополі героїв минулого і сьогодення підтримують і науковці, і громадські активісти. Історик, автор низки книг з української історії Олександр Палій вважає, що для формування сучасної політичної нації українців, саме в Україні має перебувати прах таких видатних людей, як Симон Петлюра, Степан Бандера.

«І в питанні Олеся, і в питанні Бандери, і в питанні Мазепи ми маємо однозначну відповідь: так, вони мають бути перепоховані в Україні. Ті культурні діячі, які хотіли бути перепохованими в Україні (як от режисер Олександр Довженко чи той же Олесь) – і вони мають бути тут», – зазначив Палій у розмові з Радіо Свобода.

Створення пантеону українства потрібно з огляду на нинішню військову агресію Росії проти України, адже на Сході, у зоні воєнних дій гинуть оборонці країни, які заслуговують на належне поховання й вшанування пам’яті. Так вважає громадський активіст, керівник волонтерського проекту «Стіна народної пам’яті» Роман Федчук.

Він збирає базу даних на загиблих в АТО українських бійців і сподівається, що з часом у буде створений пантеон українських героїв.

«Створення пантеону необхідне, тому що потрібно мати місця, де ми можемо вшанувати своїх героїв. Таких діячів, як Махно або Петлюра, можна було б перепоховати в Україні, тому що це їхня земля: там, де людина народилась, там і мала б бути похована. Я вважаю, що Україні взагалі варто задуматись про власні традиції вшанування своїх загиблих героїв, адже у нас понад 70 років це все викорінялось», – зазначив Федчук у розмові з Радіо Свобода.

Родини загиблих мають свою точку зору – активісти

Щоправда, родини загиблих у війні на Донбасі не завжди згодні ховати своїх рідних на спеціально відведених для цього місцях. Скажімо, у Кривому Розі громадські активісти та ветерани АТО пропонували владі створити своєрідний міський некрополь загиблих за Україну містян, серед яких військовослужбовці 25-ї окремої парашутно-десантної бригади, які загинули у літаку ІЛ-76, збитому в червні 2014 року на території Луганської області. Але проти цього виступила частина родичів загиблих бійців, розповіла в інтерв’ю для Радіо Свобода сестра одного із загиблих, Іллі Гайдука, Іляна Гайдук.

«У нас було багато часу, коли ми їх чекали після ідентифікації (експертизи ДНК – ред.), був можливий варіант – поховати їх усіх разом у Дніпропетровську (нині Дніпро – ред.), але батьки по-різному дивились на це. Хтось вважав, що не варто їх роз’єднувати, всі останки, грубо кажучи, не перебирати, а всіх разом поховати і зробити меморіал. Але ця ідея не здійснилась. І в Кривому Розі на центральному кладовищі поховали чотирьох хлопців, ще одного забрали у село, де він народився, і ми забрали Іллю на Тернівське кладовище, ближче до місця, де ми живемо», – каже Гайдук.

Тож питання про те, чи будуть учасники визвольних змагань, хоча б від часів УНР і до нашого часу, поховані на одному меморіальному цвинтарі і де й коли він міг би з’явитися, залишається відкритим.