У Львові торгують приміщеннями колишнього концтабору

Львів – Львів втрачає унікальний комплекс оборонних споруд «Цитадель», зведений у ХІХ столітті за Австро-Угорської імперії. Це місце у центрі Львова відоме ще як «Каліча гора». Фортифікації розташовані на 30 гектарах землі. У роки німецької окупації там був концентраційний табір для військовополонених «Шталаг-328». Роками громадськість та науковці говорять про те, що це місце пам’яті для багатьох європейських народів. Але досі не опрацьована комплексна програма облаштування цього місця.

​Одну з веж, площею 1500 квадратних метрів, яка збереглась у найкращому стані, продають за 800 тисяч американських доларів, про це навіть було оголошення. Підтвердили цю інформацію і в управлінні охорони історичного середовища Львівської міської ради. Раніше у цій вежі хотіли зробити ресторан, але така ідея спричинила обурення серед громадськості, що місце, де розташовувався концентраційний табір для військовополонених «Шталаг-328», хочуть перетворити у розважальний заклад.

«То вежа, яка є у власності фізичної особи. Підприємство «Електрон» після розвалу СРСР усі ці будівлі «Цитаделі» приватизувало, всі пам’ятки – не пам’ятки оформило, потім дещо продало, дещо віддало в оренду. Все дуже скомпліковано. Як пам’ятка архітектури ця будівля може бути у приватній власності, бо не є в переліку, яка не може підлягати приватизації, її ніхто не забере. Власник може її продати, але для того має отримати дозвіл на відчуження від органу охорони культурної спадщини, у даному випадку це пам’ятка місцевого значення, від нашого управління. Ми такі довідки видаємо, але спершу обстежуємо, а потім пишемо, що «лише за умови укладання наступним власником охоронного договору». Це намагаємось відслідковувати, але не завжди новий власник укладає договір. Вони можуть продати, якщо знайдуть купця. Думаю, що цю будівлю продати буде складно, бо кожен знатиме всі ті обмеження», – говорить Лілія Онищенко, начальник управління охорони історичного середовища Львівської міськради.

У всіх вежах утримували військовополонених

Оборонний комплекс «Цитадель» складається з чотирьох фортифікаційних веж і приміщення казарм. Вони занесені у державний реєстр як пам’ятка історії, архітектури, згідно з постановою Кабміну від 2012 року №929. Ці оборонні споруди збудовані у ХІХ столітті у часи Австро-Угорщини. У час німецької окупації у вежах і казармах утримували військовополонених. Німецька влада створила тут «Шталаг-328» у липні 1941 року.

За словами історика, директора музею «Тюрма на Лонцького» Руслана Забілого, згідно з документами, сюди щодня потрапляли деморалізовані, хворі, поранені червоноармійці, а це були росіяни, українці, євреї, які досить часто були покинуті своїми. У 1943 році у львівський концтабір привезли багатьох військовополонених французів, італійців, бельгійців. Полонених сортували за національними ознаками, станом здоров’я. У «вежу смерті» (нині у ній розташований готель), потрапляли вищі військові чини та євреї, звідки вони вже не повертались. Військовополонені там гинули від голоду, катувань. Досі у стінах веж можна побачити сліди від куль.

«У всіх вежах утримували військовополонених, катували і вбивали по всій території. Не було окремих камер, туди заганяли, вони там жили, як могли, і вмирали. Усі вежі були обгороджені колючим дротом. Вежа, де є готель, там дійсно цілеспрямовано знищували людей. Хоча це все було по всій території. Комерціалізація цього місця є блюзнірством, це цинічно», – наголосив Руслан Забілий.

Загалом у концтаборі «Шталаг-328» утримували понад 280 тисяч військовополонених у період німецької окупації з 1941 до 1944 років. Половина на цьому місці померли, зокрема від катувань, поганих умов, а ще від чуми та тифу. Відомі місця масових захоронень військовополонених на «Цитаделі». Під час однієї з розкопок, кажуть дослідники, була знайдена колба з запискою, що тут останки військовополонених, які хворіли на тиф і чуму.

Цитадель – місце колективної пам’яті

На сьогодні частина будівель оборонного комплексу, згідно з інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зареєстрована «на праві державної власності за ВАТ «Концерн-Електрон»». На сьогодні це підприємство недержавної форми власності. Частина приміщень на «Цитаделі» віддана в оренду, а інша продана й перепродана, тобто перебуває у приватних руках. Така плутанина форми власності ускладнює ситуацію щодо впорядкування цієї унікальної історичної території, велика площа якої занедбана, у теплу пору – хащі. У колишніх казармах – банк та підприємства, які орендують приміщення; вежа, де зберігається книгозбірня бібліотеки Стефаника, у власності «Електрону»; у табірній «вежі смерті» – приватний готель і ресторан; інші дві вежі, які власники хочуть продати, у приватних руках. Саме така незрозуміла й, радше, хаотична приватизація у 90-х роках і спричинила стільки проблем на сьогодні.

Керівник Центру дослідження юдаїки, голова представництва Американського об’єднання комітетів для євреїв колишнього СРСР Мейлах Шейхет вважає, що має відбутись деприватизація оборонного комплексу. «Цитадель» Мейлах Шейхет називає місцем пам’яті всіх народів Європи, всіх представників антигітлерівської коаліції.

«Це має бути колективна пам’ять. Наприклад, у Ліллі в цитаделі зроблено музей «Французького руху опору», і дуже гарний музей. У Львові є бараки, їх треба відновити. Це є фактично, ще один Аушвіц. Взагалі, приватизація споруд у цьому комплексі відбулась незаконно. Покійна Віра Лясковська (колишній депутат міськради) мала всі документи. Має відбутись деприватизація, бо це є національна пам’ятка, яку «роздерибанили». Це місце спільної трагедії», – вважає Мейлах Шейхет.

Власників – десятки

Про облаштування комплексу «Цитадель» мовиться роками, але досі місто не має комплексної програми, не подала її і громадськість для обговорення. Начальник управління охорони історичного середовища Львівської міськради Лілія Онищенко зазначила, що потрібно буде враховувати інтереси всіх, хто має дотичність до будівель на «Цитаделі».

«Загальну концепцію ніхто не візьметься зробити, окрім міста. Вже було кілька спроб вести розмову зі власниками – і нічого з того. Там різні власники, які мають перепродані будівлі. Поки що безнадійно. Там є і проблема з гаражами, які надали у радянський час працівникам КДБ, які отримали їх у власність. Власник готелю «Цитадель» має там два цехи. Там є два підземні військові об’єкти. Така гарна територія у центрі міста і стільки проблем», – каже чиновниця. На її думку, оборонний комплекс міг бути «тихим парком пам’яті».

Директор музею «Тюрма на Лонцького», історик Руслан Забілий вважає неприпустимим, що таке історичне місце нині комерціалізується, перетворене «у комерційний дерибан». Бо йдеться про проблему збереження культурної спадщини європейського масштабу. На цій території слід облаштувати мілітарний музейний комплекс.

«Цей проект має всі шанси стати міжнародним, з огляду на ті події, які там відбувались. Також ця територія підходить під музей, щоб показати історію українського визвольного руху. Сюди можна перевезти криївки, законсервувати, створивши на території Цитаделі, яка за характером місцевості відповідає, комплекс із 10-20 криївок і маршрут окремий. Ця територія надається до створення експозицій з історії Збройних сил України, з огляду на сучасну українсько-російську війну. Тобто, можна розкрити історію від періоду австрійського і до сучасності», – наголосив Руслан Забілий.

Пам’ятні місця на «Цитаделі» не позначені. Лише дерев’яний хрест нагадує «про 140 тисяч вояків народів Європи – українців, французів, поляків, росіян, євреїв, бельгійців, італійців, білорусів, які захищали свій дім, свою країну і загинули на цьому місці у нацистському концтаборі «Шталаг-328» у 1941-1944 роках. Оборонний комплекс перетворено у комерційний центр, місце для вигулу собак, а ще ця територія приваблює місцевих наркоманів і п’яниць.