«Схеми» продовжують стежити за роботою новоствореної Комісії з питань вищого корпусу державної служби, яка обирає керівників у різні державні органи на відповідальні посади категорії «А». Раніше журналісти показали, як комісія віддала найвищі бали і обрала переможцем конкурсу на посаду голови Миколаївської облдержадміністрації депутата Олексія Савченка, попри те, що він припустився численних помилок у своїй письмовій презентації, а тест із 40 складних питань склав блискавично швидко – всього за 6 хвилин. Після виходу сюжету комісія у цьому ж складі продовжує обирати переможцями конкурсів людей із сумнівною біографією, при цьому значно ускладнивши журналістам можливість висвітлювати самі конкурси й засекретивши суттєву частину інформації про них.
В Україні розпочався відбір на нові державні посади – державних секретарів при міністерствах. Це нова реформа держслужби після Революції гідності, коли високопосадовців не призначають, а обирають. Як вона втілюється?
Відбір здійснює комісія з питань вищого корпусу державної служби.
Цього разу знімальна група «Схем» вирішила прослідкувати за тим, як відбуватимуться конкурси на посади державних секретарів.
Головуючий на Комісії з питань вищого корпусу державної служби Костянтин Ващенко звертає увагу, що на плечі держсекретарів ляже чимало обов’язків: «Вся організація роботи з виконання стратегічних завдань, з виконання коаліційної угоди, програми діяльності уряду лягає на плечі державного секретаря, який має спільно з апаратом якомога ефективніше і в найкращий спосіб забезпечити реалізацію тих завдань, які ставляться політичним керівництвом держави і політичним керівництвом міністерства».
Як держсекретарем МВС обрали фігуранта «пісочного скандалу»
Олексій Тахтай – чинний заступник міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Він став переможцем конкурсу на посаду держсекретаря цього міністерства.
Раніше «Схеми» зафільмували, як Олексій Тахтай приїжджає на роботу на «Кадилаку». Це виявилася та сама автівка, яку як благодійний внесок надала невідома приватна особа колишньому міністру внутрішніх справ за часів Януковича Анатолію Могильову.
Тоді, після цього скандалу, МВС начебто передав цей автомобіль до Міністерства закордонних справ, щоб перевозити іноземні делегації. Але автомобіль згодом виявився у користуванні Олексія Тахтая.
Під час Революції гідності Олексій Тахтай працював керівником відділу виконання актів та доручень президента в Адміністрації президента Януковича. Це Тахтай підтвердив у розмові журналісту «Схем». На запитання, як він оцінював ситуацію, працюючи в Адміністрації президента, він відповів: «Дуже негативно, дуже з болем. І коли загинули люди, ми з дружиною стояли на Майдані, похиливши голови».
Є один цікавий епізод постмайданного періоду, пов’язаний із Олексієм Тахтаєм. Він фігурував на відео, записаному в кабінеті тепер уже колишнього заступника міністра внутрішніх справ Сергія Чеботаря через рік після Революції гідності.
У судовому реєстрі зазначається, що це відео справжнє і було записане Службою безпеки України. На ньому учасники ведуть бесіду не про справи, які перебувають у компетенції Міністерства внутрішніх справ, а про те, як вигідно продати пісок, який, імовірно, був вилучений як нелегально добутий і зберігався на державному підприємстві.
У кабінеті тепер уже колишнього заступника міністра внутрішніх справ Сергія Чеботаря присутній директор цього підприємства «Спецсервіс», а також нинішній переможець конкурсу на держсекретаря МВС Олексій Тахтай.
Заступник міністра Сергій Чеботар у розмові згадує про те, що міністр Аваков в курсі справи і хвилюється, що пісок не проданий, а гривня падає.
На відео майбутній переможець на посаду держсекретаря МВС Олексій Тахтай бере калькулятор і починає підраховувати, скільки можна було виторгувати за старим курсом гривні й уже за новим.
На іншому відео з кабінету Чеботаря Олексій Тахтай, який у 2014 році працював керівником департаменту фінансового забезпечення МВС, особисто заводить до кабінету керівника державного підприємства, яке зберігає нічийний пісок.
Далі майбутній переможець на посаду держсекретаря розповідає тодішньому заступнику міністра МВС, як можна продати цей нічний пісок через фірму-посередника за заниженими цінами і що було вже зроблено для цього.
Тахтай: – 19-го числа цього місяця у нас вийшла об’ява в газеті. До 10-го числа грудня в нас відбудуться торги. І, в принципі, ми станемо переможцями…
Чеботар: – Я не поняв, що значить, ви переможете? Ви переможете, де?
Петрівський: – Я неправильно сказав. … Ми …викупимо на «прокладку» весь обсяг…
Чеботар: – Ну, а офіційно і по-нормальному? ... Ми заключаєм з біржею, да?
Тахтай: – Біржею уже 19-м числом сдєлано об’явлєніє…
Петрівський: – Якого ніде нема.
Чеботар: – Ну, я поняв. Да
Тахтай: – До 10-го числа, до 10-го числа пройдут торги. Соответсвенно, фирма, которая, прослойка, что я рассказывал, является победителем и реализует весь песок в полном объеме.
Сам Олексій Тахтай у коментарі «Схемам» кілька разів заявив, що не знає, про яке відео йдеться.
У березні цього року Військова прокуратура висунула підозру лише одному учаснику на цьому відео, а саме – директору державного підприємства, який перебував у кабінеті заступника міністра МВС Василю Петрівському. Підозра щодо розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Слідство з’ясувало, що це підприємство намагалося приховати нестачу піску, а також штучно створити законні підстави для його вивезення.
На той час ані тодішньому заступнику голови МВС, ані Олексію Тахтаю підозр не було оголошено.
Член комісії від працівників держустанов Тетяна Нікітіна, яка за Януковича допомагала обирати його президентський кадровий резерв, – одна з тих, хто голосував за призначення Олексія Тахтая. Інформація на відео у кабінеті заступника міністра МВС її не насторожила.
«Я поставила йому хороші оцінки. Йому Анненкова ставила питання стосовно ситуацій. Мене задовольнила його відповідь стосовно того, що він не має дядька і він нічий не племінник. Він це все спростовує. У мене не було підстав йому не повірити», – зазначила вона.
Представник у комісії від Адміністрації президента Наталія Анненкова, яка й поставила запитання про відео з кабінету Чеботаря, поставила високі бали двом кандидатам, у тому числі й Олексієві Тахтаю.
«Я ж Вам сказала, зараз ведеться і слідство, і НАБУ там проводить… І він готовий дати всі абсолютно пояснення. У нас є презумпція невинуватості, я не можу людину звинуватити. Він надавав пояснення, як проводилися тендери. Ви пам’ятаєте, що також були якісь звинувачення стосовно закупівлі певних речей в Міністерство внутрішніх справ», – пояснила вона свою позицію.
Таким чином Олексій Тахтай переміг на конкурсі – тепер це призначення має затвердити уряд, після чого він на 5 років стане державним секретарем при МВС.
«Спадок Каськова»
Ще одним переможцем на посаду держсекретаря іншого міністерства – Міністерства інфраструктури – став Андрій Галущак.
Він за президента Януковича і ще кілька місяців після Революції гідності працював на посаді директора державного підприємства «Повітряний експрес». Проект «Повітряний експрес», швидкісний потяг із Києва в аеропорт «Бориспіль», так і не був реалізований.
А десятки мільйонів доларів, які мали піти на його будівництво, вивели на депозити. Цей проект був у підпорядкуванні Владислава Каськова, який очолював Держагентство із залучення інвестицій. Нині він оголошений у міжнародний розшук за розкрадання, а сам перебуває в Панамі.
Знімальна група поцікавилася в Андрія Галущака, чи знає він щось про зниклі кошти.
Журналіст: Куди поділись 14 мільйонів, які мали піти на проектні роботи «Повітряного експресу»?
Галущак: Ще раз Вам кажу, це треба запитувати правоохоронні органи, які сьогодні активно працюють у цій сфері.
Журналіст: Ну, на Вашу думку, куди вони пішли?
Галущак: Мені важко про це сказати. Ту інформацію, яку я бачу в пресі, я розумію, що з ними було неправильно поводжено або навіть поводжено злочинним шляхом. Я думаю, треба запитувати правоохоронні органи, оскільки ці події стались уже після того, коли я причетності жодною мірою до цього проекту не мав.
Сам Андрій Галущак не проходив конкурс на посаду директора «Повітряного експресу», а був призначений Каськовим.
Антикорупційне бюро порушило кримінальне провадження щодо керівництва «Повітряного експресу», але вже того очільника, який прийшов на цю посаду після звільнення Андрія Галущака. Прізвище Галущака нині ніде не фігурує у кримінальних розслідуваннях антикорупційної прокуратури та НАБУ, всі обвинувачення висунуті щодо його наступника.
Відмова за відмовою. Кінець прозорості?
Знімальна група програми «Схеми» не змогла потрапити на засідання Комісії з вищого корпусу державної служби у перший день, коли обирали держсекретарів. Журналістів банально не пропускали. Член комісії та голова Державної судової адміністрації України Зеновій Холоднюк на прохання знімальної групи впустити її на засідання комісії, порадив звернутися до голови комісії і пообіцяв зателефонувати йому й сам.
Знімальна група також зверталася до члена комісії, професора Чернігівського технологічного університету Ольги Руденко, яка пообіцяла передати комісії про лист із проханням про акредитацію від Радіо Свобода. Згодом інший член комісії – Родіон Колишко, який представляє керівництво Федерації роботодавців України, яку донедавна очолював затриманий у Відні олігарх Дмитро Фірташ, – повідомив, що комісія на засіданні не розглядала питання надання доступу знімальній групі «Схем» до приміщення, де проводяться конкурси на держсекретарів. «Рішення комісії з вашого доступу не було. Якщо можна, покиньте, будь ласка, аудиторію», – додав він.
Микола Виговський, експерт платформи «Реанімаційний пакет реформ» та координатор моніторингової місії #ДоброЧесно, уважно стежить за конкурсом і весь час перебував на комісії, яка обирала держсекретарів.
Він запевняє, що журналістам ледь не навмисно створювали перепони для зйомок перебігу конкурсу: «Це маніпуляція комісії, тому що ви висвітлювали попередні конкурси і, скажімо так, заважали почуватися членам комісії комфортно у процесі ухвалення. І вони вирішили якось унеможливити вашу присутність «топорним» методом, змінивши правила акредитації і не давши часу з цим ознайомитися».
Раніше «Схеми» зафільмували, як саме переміг у конкурсі на посаду голови Миколаївської ОДА народний депутат від «Блоку Петра Порошенка» Олексій Савченко.
Він склав тест у 5 разів швидше від своїх конкурентів, при цьому зробив десятки помилок у своїй презентації.
Після виходу цього сюжету комісія ухвалила нові правила.
По-перше, для того, аби громадськості чи журналістам потрапити на засідання комісії, необхідно надсилати листа про відвідування у першій половині дня, який передує засіданню. Також комісія кожного разу тепер буде окремо щоразу вирішувати, чи надавати прохачам доступ до засідання.
Це презентація Олексія Савченка перед комісією, де була виявлена низка помилок. Журналісти її отримали та оприлюднили у сюжеті, який викликав резонанс.
Після цього комісія вирішила, що кандидати тепер не показують свої написані презентації і не доповідають по них відкрито перед іншими. Лише письмово виконують завдання, надані комісією.
Ось як таке нововведення пояснив головуючий на комісії з питань вищого корпусу державної служби Костянтин Ващенко: «Були закиди на адресу комісії, в тому числі й за підсумками вашої програми. Є сумніви в тому, що члени комісії можуть бути необ’єктивні, якщо вони бачать конкретного кандидата і тоді вони менше зважають на те, що він написав, і більше на те, ким він є. Тому для того, щоб зняти ці упередження щодо комісії, комісія ухвалила рішення підвищити таким чином об’єктивність, неупередженість. Хоча я переконаний, що комісія і так працює неупереджено і професійно».
Ще одне нововведення: комісія також закрила доступ до документів – тепер ознайомитись із роботами претендентів на посади категорії «А» неможливо.
Готуючи попередній сюжет про перебіг конкурсів, саме завдяки такому доступу до документів журналісти програми змогли виявили неякісно написане ситуативне завдання та складання тестів за 6 хвилин.
«Відповідно до повноважень Нацдержслужби ваші запити на інформацію були передані на розгляд комісії….повідомляємо, що членами комісії було прийняте колегіальне рішення про неоприлюднення запитуваної інформації», – йдеться у відповіді Національного агентства з питань держслужби, яке очолює Костянтин Ващенко, на запит «Схем».
Перед закриттям доступу до документів Комісія з питань вищого корпусу державної служби та Державне агентство з питань держслужби впродовж кількох тижнів відмовлялись надавати будь-яку інформацію на запит «Схем» щодо документів про роботу комісії.
Очільник комісії Ващенко переконував, що вони звернулися за роз'ясненням до уповноваженого Верховної Ради з прав людини, чи повинні вони взагалі це робити.
«Ми звернулися як комісія до уповноваженого Верховної Ради з прав людини як органу, що дає роз’яснення щодо застосування закону про публічну інформацію, тому що треба з’ясувати, чи є комісія органом, який підпадає під дію цього закону», – зазначив Костянтин Ващенко.
За тиждень після цієї розмови журналістам «Схем» в офісі уповноваженого з прав людини повідомили, що комісія не зверталася до них за таким роз’ясненням.
Через відмову у доступі до документів тепер також неможливо дізнатися, як саме члени комісії голосували за того чи іншого кандидата.
Координатор моніторингової місії #ДоброЧесно Микола Виговський вважає, що це незаконно: «Відбувається свідоме приховування результатів комісії через страх показати суспільству реальний розклад голосів за тих чи інших кандидатів. Я вважаю, що це незаконно».
Про конкурси – або добре, або ніяк
Головуючий комісії Ващенко стверджує про те, що у сюжеті «Схем» були здійснені викривлення і було мало позитиву про конкурс. «Факт один простий: це програма «Схеми», де абсолютно односторонньо, необ’єктивно, на мій погляд, було показано роботу комісії. Підсвічено, гіпертофовано якісь негативи уявні, не було визначено жодного позитиву», – заявив він.
На запитання журналіста, чи правда, що Савченко склав тест за 6 хвилин, Ващенко відповів, що це неправда. Попри те, що журналісти посилалися на комп’ютерний звіт, в якому зазначався саме такий час виконання тестового завдання. Журналіст «Схем» звернув увагу на ситуативне завдання з численними помилками, однак голова комісії зазначив, що то була чернетка.
Разом із відмовою у доступі до документів знімальній групі програми було відмовлено і в доступі до відео, на якому мало б бути зафільмовано,скільки ж насправді часу Олексій Савченко перебував за комп’ютером, складаючи тест. У комп’ютерному звіті, на якому також є підписи членів комісії, значиться, що склав депутат тести за шість хвилин.
Водночас головуючий на комісії Костянтин Ващенко переконує, що це неможливо і що існує відео, яке доводить, що депутат начебто складав тест суттєво довший час.
«Якщо цей файл існує, то можете мати доступ. Всі відео є на нашому сайті. Як кандидати проходять тестування, як вони виконують ситуативні завдання, як проходять співбесіду – всі є на сайті Нацдержслужби», – запевнив голова комісії.
Відео, на яких кандидати на державні посади складають тести, Держагенство з питань державної служби викладає в інтернет. Утім, відео складання тестів саме того дня, коли його складав депутат Олексій Савченко, – відсутнє.
Технічний відділ Держагенства з питань державної служби інформував – його не виклали, оскільки на той момент ще не було достатньої кількості відеокамер у приміщенні, де проходило тестування.
Керівник відділу інформаційних технологій Держагенства з питань державної служби Роман Довженко повідомив, що до 16 жовтня у приміщенні, де проходило тестування, була лише одна камера і вона не фіксувала, як складав тести Олексій Савченко.
Комп’ютерне обладнання для складання тестів кандидатам на посади категорії «А» надала Академія держуправління при президентові України. Саме вона обслуговує сервер цих комп’ютерів. Тут журналістам «Схем» повідомили, що не побачили у тесті Олексія Савченка ніякого технічного збою.
«Як мінімум, коли технічний збій відбувається, то кандидату чи кому, хто складає іспит, чи не вистачає часу, чи він не завершує цей тест і там проставляється статус тесту як тайм-аут або він взагалі висить у статусі незавершеному. А там він у статусі завершений,тобто людина сама натиснула «закінчити тест», – пояснив керівник управління інноваційних освітніх технологій Академії управління при президентові України Олександр Гадомський.
Більше того, представник інформаційного відділу цієї академії розповів про те, що деякі правила перед тестуванням були ухвалені уже самим Держагентством з питань державної служби. Наприклад, те, що перед тестами усім кандидатам роздають заздалегідь підготовлені папірці з уже написаними на них прізвищами кандидатів, логінами та паролями до комп’ютерів.
«Краще було б, мабуть, щоб вони, як у нас на вступі, приходили, сідали за комп’ютер, який хочуть. Самі вписували, за яким вони сидять, і потім формувався результат», – додає Олександр Гадомський.
Він пояснив, що за формування тестів, допусків, логінів, паролів кандидатів відповідає Державне агентство з питань державної служби – їм надано доступ адміністратора.
Конкурс-фікція
Спостерігач за конкурсом Микола Виговський вважає, що низка членів конкурсної комісії є несамостійними: «Оскільки певні центри політичного впливу встановили вплив на комісію, на її членів, то, на моє переконання, дуже мала кількість членів комісії дійсно незалежні, решта в тій чи іншій мірі підконтрольні або Адміністрації президента або Кабінету міністрів».
Один із етапів конкурсу – написання письмових завдань – тепер уже анонімний і без доповіді та демонстрації презентації.
Кожній роботі дають номер, щоб комісія перевіряла їх, не знаючи прізвищ учасників.
Утім, номери проставляє секретаріат комісії. Логіка присвоєння певного номеру – за порядком, як здають свої роботи конкурсанти, каже головуючий на комісії Костянтин Ващенко, який, щоправда, спочатку помітно розгубився, почувши це запитання.
«Яка логіка? Ну Ви питання задали.. Ну… Логіка (сміється).. Немає логіки! Просто цифри! Очевидно, логіка полягає в тому, що хто коли здає за ким – та і цифра ставиться. Тобто, якщо там 15 кандидатів – наперед невідомо, хто коли буде, хто дві години пише, хто півтори. Очевидно, що по мірі того, як кандидат завершує – йому присвоюється відповідний порядковий номер. Ось ця логіка», – пояснив він.
Але учасник конкурсу на на посаду держсекретаря при Мінекономіки Олександр Маличенко повідомив «Схемам», що такий порядок не працював у його випадку. Він здав роботу першим, а номер був присвоєний другий.
«Я здав самий перший роботу. У мене номера два, а в неї номер один. Виходить, що не в порядку здачі. Оскільки ми писали в одній групі, я був перший, а отримав номер два», – розповів він.
Спостерігач за конкурсом Микола Виговський також має інформацію, що низка кандидатів знали цифру або ж код на своєму конверті заздалегідь. Крім того, з огляду на те, що відбувається онлайн-трансляція написання кандидатами своїх робіт, члени комісії, які стежать за нею, можуть вирахувати, хто саме та коли здав свою роботу.
«Поспілкувавшись із низкою кандидатів на посаду державних секретарів, я отримав інформацію, що велика кількість кандидатів знала свій шифр, тобто той номер порядковий, яким пронумеровано його роботу. Фактично кандидат мав змогу повідомити свій номер членам комісії, і, відповідно, таким чином вплинути на результати голосування», – розповів експерт платформи «Реанімаційний пакет реформ» та координатор моніторингової місії #ДоброЧесно Микола Виговський.
Попри інформацію щодо корупційного шлейфу деяких кандидатів, під час оцінювання для низки членів комісії така інформація не є визначальною. Серед критеріїв, які комісія виставила до кандидатів на державні посади, доброчесність не фігурує.
