Популярний файлообмінник EX.UA оголосив, що відновлює роботу. У листопаді минулого року він закрився під тиском кіберполіції. EX.UA, натомість, критикував тоді чинне законодавство про авторське право. Оновлений ресурс відтепер працюватиме як закритий платний файлообмінник на новому домені. Та чи змінить це ситуацію з піратством в Україні? Юристи, митці та кінокритики розмірковують про те, що може стати альтернативою нелегальному скачуванню.
EX.UA перетворюється на FEX.NET: саме за цією адресою користувачі зможуть завантажувати та обмінюватись файлами. Утім, відтепер, платно: першим ста тисячам зареєстрованим це коштуватиме символічно – долар на місяць за терабайт інформації. За це ресурс гарантує анонімність і автоматичне конвертування файлів у фільми та музичні записи.
«Ми налаштовані запропонувати світові технологію, яка буде кращою і дешевшою за існуючі аналоги. Ми хочемо показати, що інновації народжуються тут», – йдеться у заяві ресурсу.
Відновлення EX.UA – подія значима для інтернет-середовища, адже лише у жовтня 2016 року (за місяць до припинення роботи) цим файлообмінником скористались понад 36 мільйонів разів. Окрім можливості обміну особистими файлами сайт надавав безкоштовний доступ до фільмів, музики, книжок, програм.
Поділ впливу чи боротьба з піратством?
Правова дискусія навколо сайтів на кшталт EX.UA є не лише в Україні та полягає у тому, як розмежовувати авторське право та ресурси з інформацією для ознайомлення. Адже формально такі файлообмінники не розповсюджують піратський контент, пояснює юрист Олександр Лютий.
«До EX.UA, наскільки мені відомо, коли правовласники контенту звертались – вони відразу його видаляли. Тому я схильний вважати, що тут якісь внутрішні штуки, який поділ впливу. Тому що, все-таки, це найпопулярніший сайт був на території України», – говорить юрист.
Утім, EX.UA тривалий час був серед лідерів піратських ресурсів та отримував на свою адресу численні зауваження від Української антипіратської організації. А Торгове представництво США у своєму щорічному списку відзначило тимчасове закриття цього ресурсу як «потенційно позитивне зрушення» у боротьбі з піратством в Україні. У кіберполіції поки не відреагували на відновлення роботи сайту.
На файлообмінники та торрент-трекери потрапляють не лише закордонні фільми та музика, а й українські. Таким чином, режисерам-початківцям, подекуди, доводиться знаходити свої роботи в мережі до того, як на них вдасться заробити. Тому піратство блокує українське мистецтво, переконаний кінокритик Антон Філатов.
«Знаєте, я теж проти багатьох заборон, і теж вважаю, що лише цим нікого не навчиш. Однак, у цьому випадку заборони дуже необхідні. Потрібно заблокувати всі ті сайти, які побудовані на крадіжці будь-якого контенту. Треба блокувати, тільки так», – говорить він.
Скільки платити за ліцензійний контент?
Із іншого боку, вже існуючі в Україні ресурси для легального скачування дуже дорогі, говорить Філатов. Із ним згоден і музичний критик, екс-очільник інтернет-видання Cultprostir Ігор Панасов.
Певна альтернатива в українців є, говорить він – можливість купувати фільми, пісні та книжки через Google Play. Це сервіс, що дозволяє за 60 гривень на місяць мати доступ до десятків тисяч медіа продуктів. Ще один варіант для кіноманів, говорить експерт – ресурс Netflix. Він акумулює велику кількість американських фільмів та серіалів, які, утім, українці можуть дивитись лише без перекладу. Проте і ціна багато для кого недоступна: від семи до одинадцяти євро на місяць.
«Але я думаю, що контент і гроші, які за нього просять, трошки неадекватні», – говорить Панасов.
Українською альтернативою став би власний проект для платного, але доступного населенню доступу до ліцензійного контенту, каже Панасов. Утім, має знайтись хтось, хто вкладе гроші та повірить у це, як у бізнес-ідею, додає він. А українці з часом звикнули би платити за скачування фільмів та музики, каже експерт.
«Тому що ми ж усе це бачили на прикладі української озвучки в кінотеатрах, ми ж усе це пройшли. Все було: і спротив, і на брак грошей скаржились. Нічого, кілька студій дубляжу зараз працюють, заробляють. Всі щасливі, у тому числі глядачі», – додає Панасов.
Піратство – це, звісно, погано, і засилля його в Україні свідчить про «дрімучість», додає експерт.
«Звісно, що з цим треба розбиратись. Із іншого боку, я чудово розумію, в якій економічній ситуації ми живемо. І ставити ті ціни на контент, які є за кордоном – недоречно. Тому що немає грошей у великої кількості населення, щоби платити за це. Тому треба шукати золоту середину», – говорить Панасов.
Довженко: Те, що у нас недоступний PayPal, – це безглуздя й ідіотизм
Для того, щоби швидше відмовитись від піратства, слід зробити кілька важливих змін для суспільства, розмірковує медіаексперт Отар Довженко.
«Перше, найбанальніше і найменш досяжне – це підвищення рівня життя. Тобто, коли контент коштуватиме таких грошей, що кожна людина зможе за нього заплатити. Друге, це доступний платний контент. Тобто, коли ти чітко знаєш, у якому місці треба натиснути одну кнопку, щоби придбати за невелику плату те, що тобі непотрібно», – каже він.
Що не менш важливо, на його думку, – це запровадження в Україні міжнародних платіжних систем.
«Держава мусить принаймні для проформи захищати права правовласників. З іншого боку, я буду задоволений, якщо держава робитиме це не дуже ефективно. І, натомість, дасть можливість розвиватися онлайн-платежам. Тому що те, що у нас недоступний PayPal, – це безглуздя й ідіотизм», – заявив Отар Довженко.
Боротьба за авторське право: успішний позов від Гапчинської
За словами юриста Олександра Лютого, зараз в Україні є позитивна динаміка, якщо говорити у ширшому контексті боротьби за авторське право. Все більше людей звертаються до суду, щоб захистити інтелектуальну власність, і все більше позитивних вироків суду.
«Нещодавно був дуже гучний процес, пов’язаний із авторським правом, про який говорили всі. Він стосується художниці Євгенії Гапчинської, однієї з найвідоміших наших ілюстраторок. Її роботу було використано в комерційних цілях: продавали, здається, якісь репродукції і магніти. Вона подала до суду. Наче товару було на 240 гривень, а вона відсудила 15 тисяч гривень», – розповідає він.
За словами юриста, чинний закон про «Авторське право і суміжні права» – досить хороший. І компенсації у 14-15 тисяч гривень за його порушення – не рідкість. У дев’яти з десяти випадків суд стане на бік заявника, додає Лютий.
