Закриття двох найбільших піратських ресурсів – FS.TO та EX.UА – умовно розділило українців на два табори. Перший радіє тому, що держава згадала про проблеми з авторським правом. Адже виграє від цього, у першу чергу, ринок легального контенту. Другий табір, натомість, вже підшуковує піратську альтернативу (як торрент-трекери) і відмовляється купувати фільми, книжки та музику. Чи вдасться відучити українців від піратських сайтів і чи готове до цього суспільство?
Ще минулого року Україна лідирувала в переліку найбільш «піратських країн». Кіберполіція взялась за двох «гігантів» цього ринку: FS.TO та EX.UА. На FS.TO, де зберігався великий масив фільмів, серіалів та музики, за минулий місяць зайшли 23 мільйони осіб (згідно з даними Similar Web). На стартовій сторінці ресурсу кілька разів змінювалось повідомлення для аудиторії. Зараз FS.TO запевняє, що має підстави для оптимізму.
«Не все, що зараз відбувається, погано. Ситуація незрозуміла, і є немалі шанси, що вона вирішиться у позитивний бік. І теперішнє припинення роботи стане останнім не тільки для FS, а й для інших непрацюючих на даний момент сайтів», – повідомляє адміністрація ресурсу.
У жовтні на ресурс EX.UА, що працював також як файлообмінник, українці (за кордоном ресурс недоступний) зайшли понад 36 тисяч разів. Зараз на їхній стартовій сторінці розміcтили інформацію, що сайт сам вирішив припинити роботу «через прямі погрози, шантаж (у тому числі на міждержавному рівні) DDOS атаки».
«EX.UA працював у правовому полі. Не всім подобалося таке трактування законодавства, але ресурс завжди поважав закони України. EX.UA дотримувався авторських прав, що постійно підтверджував швидким реагуванням на будь-які порушення на майданчику», – йдеться у заяві ресурсу.
До піратів рано чи пізно приходить розуміння, що час переходити на «світлий бік». Так прокоментував заступник голови Адміністрації президента Дмитро Шимків заяви ресурсів FS.TO та EX.UА про припинення роботи.
«У них (EX.UА – ред.) є бізнес-модель, яка давала їм можливість заробляти кошти, поширюючи нелегальний відеоконтент, вставляючи в нього українську рекламу. Українські рекламодавці платили гроші за розміщення реклами, а правовласники контенту не отримували ніякої бенефіції від цього. Власники ресурсу отримували таким чином близько 1 мільйона доларів доходів на рік», – сказав Шимків.
Українцям важко самообмежуватись для загального блага – соціальний психолог
Із 15-16 листопада користувачам цих ресурсів доводиться визначатись: або шукати інші піратські майданчики, або ж купувати контент за гроші.
Привчити українців поважати авторське право не вдасться без закриття піратських ресурсів та чіткого регулювання на рівні закону. Утім, ефект від ліквідації цих кількох, нехай і масштабних, ресурсів, не протримається довго, сказав соціальний психолог Вадим Васютинський у коментарі Радіо Свобода.
Саме радянський устрій сформував у багатьох українців уявлення, що за контент платити не треба. Адже тоді культура служила режиму: фільми, пісні і книжки писались за рахунок держави і для внутрішнього споживання, каже експерт. Зараз же ситуація змінилась, митець витрачає власні сили, час і талант на те, щоб щось створити – ці ресурси йому потрібно компенсувати грошима.
Спостерігаючи за рівнем життя європейців, українці «наївно і по-дитячому» звертають увагу лише на позитивні прояви. При цьому не враховують, що часто за благополуччям є безліч зусиль і обмежень, як от відмова від піратських фільмів чи музики, додає експерт.
«Я не ідеалізую західне суспільство. Але, безумовно, у них прагнення і здатності самообмежуватися, бо так треба і це на користь суспільства – у них цього більше. А в нас це має більш жертовний характер: от піти на Майдан, протестувати, кинутись на амбразуру. З усієї моєї поваги до таких героїчних вчинків, я скажу, що більшість наших громадян мало схильні до повсякденного пильнування того, що треба робити», – сказав Васютинський.
«Я безсовісний пірат» – Володарський
Утім, самообмежуватись готові не всі. Зокрема, літературний критик Юрій Володарський у коментарі Радіо Свобода розповів, що планує і надалі шукати майданчики для зручного і безкоштовного скачування фільмів і музики. Володарський наголосив, що це його особиста, а не експертна позиція у цьому питанні.
«Я безсовісний пірат», – каже про себе Володарський. Однак додає, що у цій темі є правовий (авторські права) та моральний аспект, які не рівні одне одному.
«Одна справа, коли з піратством борються у розвинутих країнах із високим рівнем життя населення. А інша справа, коли така боротьба точиться у, прямо скажемо, бідній країні. Яка за останній час ще збідніла. Мені здається, можна було знайти якісь інші способи боротьби, аніж закриття файлообмінників», – вважає він.
Тим часом український кінематограф, який виступає за захист авторського права, поки що не дочекався нового закону про державну підтримку. Президент Петро Порошенко ветував його, відправивши на доопрацювання.
