Українська енергетика-2017: поступова відмова від газу на користь біомаси

Київ – Українська альтернативна енергетика розвивається, випереджаючи решту галузей економіки, попри бюрократичні перешкоди та недосконале законодавство, визнають і представники цієї галузі, й посадовці. Один з ресурсів, який забезпечує цей розвиток, – більше від мільярда доларів, які Україна економить упродовж року, не закуповуючи російського газу. Водночас енергетики та частина експертів визнають, що іноземні інвестори здебільшого бояться вкладати кошти у виробництво енергії з відновлювальних джерел в Україні через незрозумілі принципи утворення тарифів на тепло. Утім, депутати профільних комітетів обіцяють у новому році розглянути закони, необхідні для поліпшення інвестиційних умов у відновлюваній енергетиці.

​Україна замінила споживання трьох мільярдів кубометрів газу на рік за рахунок виробництва тепла та електроенергії з біомаси, заявив 23 грудня журналістам голова Біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха. За його підрахунками виробництво біологічних видів палива в Україні зростає на 38% за рік, випереджаючи переважну більшість галузей економіки.

Гелетуха наголошує, що за попередніми підрахунками, за 2016 рік Україна виготовила біопаливо, яке здатне замінити в енергетиці 3,7 мільярда кубометрів газу. Близько двох третин цього обсягу Україна споживає для власних потреб, решту – експортує. Утім, це менше, ніж передбачено Національним планом дій з відновлюваної енергетики. Так, цей урядовий документ стверджує, що до кінця року Україна мала би замінити біопаливом 4,25 мільярда кубометрів газу, а до 2020 року – 7,2 мільярда. Тобто це приблизно той обсяг, який держава щороку закачує до своїх підземних газових сховищ на зимовий період.

Є низка чинників, які уповільнюють розвиток цієї галузі, пояснює Георгій Гелетуха.

«Тенденції непогані: які ще сектори української економіки зростають по 38% на рік? Однак уряд хотів би від нас ще вищих темпів зростання. Так, за планом, до 2020 року біомаса в Україні мала б замінити в енергетиці та тепловій генерації понад 7 мільярдів кубометрів газу. Ми, Біоенергетична асоціація, вважаємо це реальним, якщо будуть деякі зміни. Перше, що горить – це законопроект №4334, який вже ухвалили у першому читанні, та який має встановити справедливий тариф на виробництво тепла з відновлюваних джерел. Але якщо навіть інвесторам дадуть адекватний тариф, в нього виникає наступна проблема: як він підключиться до теплової мережі», – пояснює Георгій Гелетуха.

Біоенергетик визнає, що виробництво тепла з біомаси є набагато дешевшим за використання з цією ж метою газу. Однак він вказує на недолік законодавства, яке обмежує рентабельність для тепловиків шістьма відсотками. Щоб інвесторам було цікаво виробляти та спалювати біомасу в Україні, а також використовувати для опалення сміття, енергію вітру чи сонця, варто дозволити підприємствам альтернативної енергетики продавати тепло українцям за ціною, яка становить 90% від тепла, виробленого з газу.

Такі тарифи містяться у законопроектах, які ще не ухвалені, тому ціну тепла з альтернативних джерел визначили тимчасово – урядовою постановою.

Але ще більшою проблемою виробники альтернативної енергії та тепла вважають доставку своїх послуг до споживачів.

Альтернативна енергетика розвивається переважно завдяки коштам, зекономленим через відмову від російського газу – Держенергоефективності

Так, Іван Надеїн, засновник компанії «Укртепло», яка нині вже опалює понад мільйон квадратних метрів житла та інших будівель у різних регіонах, розповідає, що доводиться будувати нові тепломережі, а не підключатися до існуючих. Проте він вважає, що успішні енергетичні стартапи українських підприємців є прикладом для більш обережного західного інвестора.

«Дуже мало сьогодні європейського інвестора в Україні, бо складна політична та економічна ситуація. Немає стабільності й у нормативній базі. Але успішні приклади нашої роботи мають допомогти залучити більше інвестицій. Бо без грошей ми тут нічого не побудуємо», – зізнається підприємець.

Наразі в Україні діють понад 100 компаній, які надають тепло українцям за рахунок альтернативної енергетики, і більшість з них визнають бюрократичні складнощі та перепони з боку підприємств традиційної теплової генерації, які почуваються монополістами. Оскільки вони, як, до прикладу «Київенерго», володіють і теплоелектроцентралями, що працюють на газові або вугіллі, і тепломережами, до яких вони, природньо, не хотіли би підключати конкурентів. Аналогічні проблеми озвучують і експерти.

Теплові мережі треба буде відділити від компаній-виробників тепла, як це зроблено у країнах Балтії, й спростити вихід новим гравцям на ринок теплогенерації, стверджує Олександр Домбровський, який є першим заступником паливно-енергетичного комітету Верховної Ради. І тарифи для цього сектору, і всі необхідні норми в цілому прописані, залишається ухвалити їх у стінах парламенту, наголошує депутат: «В цьому напрямку, я вважаю, правила гри сформульовані, і у 2017 році ми створимо робочу групу, яка оптимізуватиме законодавство з розвитку «зеленої» енергетики в Україні».

Сергій Савчук, голова Державного агентства з енергоефективності погодився з необхідністю таких кроків, озвучених депутатами і самими енергетиками. Але додав, що великі західні інвестори вже зацікавилися виробництвом тепла з біомаси, сонця та вітру в Україні.

​Сергій Савчук пояснює зростання сектору альтернативної енергетики тим, що упродовж трьох років Україна змогла економити понад сім мільярдів кубометрів газу на рік, який раніше імпортувався з Росії. І саме ці заощаджені кошти (ідеться про близько 1,5 мільярда доларів) дають змогу домогосподарствам та ОСББ, теплогенеруючим підприємствам, українському бізнесу та державі утеплюватися, встановлювати твердопаливні котли, теплонасоси, сонячні панелі та загалом керувати своїми енергетичними витратами.

​Водночас Георгій Гелетуха наголошує, що енергія з біомаси не означає вирубки лісів в Україні: за його словами, теоретично український лісовий сухостій, відходи лісопереробки, солома та інші аграрні відходи дають Україні змогу повністю забезпечити себе теплом і частково – електроенергією. Подібним, на його думку, є і потенціал виробництва енергії з побутових відходів.