У Марракеші, де добігає кінця конференція сторін Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату, обговорюють, як зробити реальністю Паризьку угоду, що ставить крапку на продажі квот на викиди вуглекислого газу. Сьогодні лідери країн майже в унісон наголошують на потребі нарощувати темпи переходу на відновлювані джерела енергії, які з альтернативи перетворюються на мейнстрім. Радіо Свобода побувало в кулуарах саміту, де заяви високопосадовців обговорюють аналітики та українські спостерігачі.
2016-й стане найспекотнішим за 136 років спостережень, повідомляє Всесвітня метеорологічна асоціація. Лідери 195 країн світу з’їхалися в Марракеш (Марокко) обговорити, як втримати підвищення температури в межах двох градусів. Щоб досягти цієї мети, передбаченої Паризькою угодою, всі держави мають повністю перейти на відновлювану енергетику до середини століття. Тож нині дискутують не про те, чи це відбудеться, а про те, як швидко.
В України дуже високий потенціал сонячних ресурсів, вітру, а також доступна біоенергетикаКрістіан Бреєр
Європейські інвестори застерігають країни Східної Європи проти нарощення індустрії викопного палива, бо вона стає дедалі менш рентабельною. Аналітик Лаппеенрантського технологічного університету (Фінляндія) Крістіан Бреєр, котрий вивчав ситуацію в Україні, каже, що різкий перехід на відновлювані джерела енергії для країни буде доволі складним. Оскільки і вугільна, і атомна енергетики, які використовують вкрай застарілі технології, також претендуватимуть на підтримку банків розвитку.
«Результати нашого дослідження по Україні вражають. У неї є дуже високий потенціал сонячних ресурсів, вітру, а також доступна біоенергетика. На найближчі десять-п’ятнадцять років в Україні є попит на реінвестування. І це буде катастрофа для країни, якщо інвестиції вкладуть не туди», – каже Бреєр.
Україні варто рішучіше переходити на відновлювані джерела енергії
Аналітик зазначає, що Україні варто рішучіше переходити на відновлювані джерела енергії. Утім, згідно з планами українського уряду, вони забезпечать близько 1% електроенергії у 2017 році.
Переговори в Марракеші повинні зорієнтувати українських урядовців, якими мають бути пріоритети енергетичної стратегії України до 2035 року, вважає експерт з питань клімату Національного екологічного центру Ірина Ставчук. На її думку, передбаченого документом росту відновлюваної енергетики до 20% недостатньо. До того ж, наголошує вона, розвиток індустрії викопного палива, що відповідає за левову частку викидів, не співзвучна з цілями Паризької угоди.
«Потрібно чесно визнати, що вугільну галузь треба закривати і розробити відповідну державну політику, яка б дозволила це зробити безболісно, щоб люди змогли перекваліфікуватися на нову роботу», – запевняє Ставчук.
«Більшість країн світу не планують розробляти атомну енергетику»
Атомна енергетика, за її словами, якщо врахувати витрати на поводження з відходами та виведення реакторів з експлуатації, є надто дорогою: «Більшість країн світу з економічних обґрунтувань не планують розробляти атомну енергетику. Для України це також актуально, тому що у нас більшість блоків вже виходять з терміну своєї експлуатації. Більше того, атомна енергетика в Україні майже повністю залежить від російського атомного палива й російських технологій».
Міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак під час свого виступу на Конференції сторін Паризької угоди закликав лідерів ставити амбітні цілі: «Український уряд віддано працює над питаннями, пов’язаними зі зміною клімату, цілісності довкілля, низьковуглецевого розвитку, енергоефективності та відновлюваної енергетики. Навіть попри складні національні обставини, спричинені агресією Росії. Усе це – за підтримки міжнародної спільноти – допомогло б нам зробити новий та більш амбітний очікуваний національно-визначений внесок».
Екологи погоджуються: зобов’язання України могли б бути значно амбітнішими. Адже замість зменшувати викиди, вони дозволяють збільшити їх майже у півтора раза.
Голова правління Української вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков припускає, що найближчим часом Україна не відмовиться від вугілля, але великі потужності має активно переорієнтовувати на відновлювані джерела енергії.
«Відновлювані джерела енергії стали вигіднішими, ніж традиційні»
«Якщо ми приймемо більш амбітні цілі, нам же за це нічого не буде. Але нас будуть поважати в світі, нам будуть давати кредити, нам будуть давати підтримку різні фонди, тому що вони побачать, що ми реально йдемо на шлях скорочення», – каже Конеченков.
Ілля Єременко, спостерігач від рівненського Екоклубу, переконаний, що глобальному тренду з переходу на відновлювані джерела енергії не загрожуватиме навіть президентство Дональда Трампа, який заявляв про намір сприяти виходу США – другої за кількістю викидів країни – з переговорного процесу.
«Відновлювані джерела енергії стали вигіднішими, ніж традиційні, тому що вони вже коштують дешевше. Тому якісь політичні рішення України, їх прийняття чи не прийняття, важливі, звичайно, і вони прискорять скорочення викидів, але вони не вплинуть на економічний контекст. Відновлювані джерела енергії будуть розвиватися і грати дедалі більшу роль», – стверджує Єременко.
Як зазначено у дослідженні Оксфордського університету, сьогодні рух за відмову від інвестицій у викопне паливо став ширшим за рух проти тютюнової індустрії та рух проти апартеїду у Південні Африці. До нього вже долучилося понад півтисячі установ із загальною вартістю активів майже 3,4 трильйона доларів.
