Російський блогер отримав два роки колонії-поселення за критику дій Росії на Донбасі та в Сирії

Тюменського опозиційного блогера і публіциста Олексія Кунгурова Тюменський обласний суд Росії засудив 20 грудня до двох років колонії-поселення. Звинувачення висунуло регіональне управління ФСБ Росії за статтею 205.2 Кримінального кодексу Росії «публічне виправдання тероризму».

Олексій Кунгуров засуджений на два роки колонії-поселення за пост в «Живому журналі» під назвою «Кого насправді бомблять путінські соколи?». У публікації блогер критикував політику російської влади в Сирії.

Цей його пост був опублікований в ЖЖ в жовтні минулого року, але затримали Кунгурова через п'ять місяців після того, на наступний день після публікації іншого поста – «Що Росії робити з Донбасом і Кримом? (Частина 2)», де, зокрема, йдеться, що слід «офіційно визнати відповідальність Росії за загибель малайзійського «Боїнга», «виплатити компенсації сім'ям загиблих», «поліпшити відносини із Заходом», а «злив Донбасу» ... в будь-якому випадку неминучий», а на «утримання Криму» не варто «витрачати сили».

Вранці 3 березня цього року дружина блогера Асія Байшихіна написала в його «ЖЖ»: «5 хвилин тому Олексія Кунгурова взяли органи біля його будинку і відвезли. У номерах і назвах статей я не розбираюся. На запитання: «За що?», – молоденький опер відповів: «Писати можна не все». Пізніше в квартирі Кунгурова провели обшук. Про те, як це відбувалося, в березні в інтерв'ю Радіо Свобода розповіла Асія Байшихіна:

– Не знаю, що шукали, мене в квартиру не допустили в той момент. Знаю, що була вилучена вся наша техніка, всі комп'ютери, мій в тому числі, всі пристрої, всі флешки, всі жорсткі диски. Ми якраз йшли з дому, я повинна була везти дітей на заняття, а Олексій збирався їхати на якусь конференцію, у нього були якісь справи в Москві, і ось буквально біля під'їзду його взяли. Я поїхала з дітьми, а коли ми повернулися, двері були зачинені, ключем я їх відкрити не змогла, через двері невідомий чоловічий голос говорив: «Проводяться слідчі дії. Перестаньте ломитися». Що за дії, чому мене не можна пустити – цього ніхто мені не сказав. Я телефонувала в поліцію, телефонувала в прокуратуру, щоб дізнатися, що відбувається і чи може мені хтось допомогти потрапити додому. У підсумку, ми з маленькими дітьми провели цілий день в під'їзді.

– Олексія засудили за статтею «виправдання тероризму». Звинувачення ґрунтувалося на чиїхось заявах?

– Спочатку, наскільки мені відомо, звинувачення ґрунтувалося на скаргах громадськості. Нібито хтось поскаржився на його журнал. На той момент я сумніваюся, що були якісь реальні люди, які писали заяви. Це, швидше за все, виключно ініціатива самих органів – ФСБ або наших, тюменський, правлячих структур.

Олексій Кунгур входить в топ російського сегменту «Живого журналу», щоденна аудиторія його блогу становить 60 тисяч відвідувачів. Його називають одним з членів «Комітету 25 січня», створеного Ігорем Стрєлковим, проте сам блогер в інтерв'ю російській «Новій газеті» заперечував свою участь в цій організації.

Друзі блогера відразу ж висунули версію про те, що причиною затримання Кунгурова стали його різкі політичні висловлювання. У блозі Кунгурова, який зараз ведуть його близькі, відразу ж після затримання з'явився такий запис: «Звинувачення винесене під головуванням судді Сафронова на підставі одного єдиного дуже сумнівного документа – лінгвістичної експертизи тексту, проведеної ФСБ у Свердловській області. Висновок по суті є суб'єктивною думкою, а суб'єктивна думка не може бути покладена в основу вироку. Це означає, що публічних закликів до тероризму і публічного виправдання тероризму в тексті «Кого насправді бомблять путінські соколи» немає. Відповідно, немає суспільної небезпеки дії, а значить, немає злочину. До слова, інші експертизи, які встановили невинність автора тексту, не були взяті судом до розгляду».

Одразу ж після затримання в будинку Олексія Кунгурова був проведений обшук з «метою вилучення технічних засобів», після чого його 7 годин допитували в ФСБ. Тоді ж Кунгурову повідомили, що проти нього порушено кримінальну справу. Після допиту його відпустили під підписку про невиїзд. Однак 15 червня блогера затримали і взяли під варту. На цьому наполіг представник регіонального управління ФСБ, мотивувавши це тим, що, перебуваючи на волі, обвинувачений зможе «продовжити свою злочинну діяльність і чинити тиск на свідків».

12 грудня, коли почалися судові засідання у його справі, термін перебування Кунгурова в СІЗО продовжили до 28 лютого 2017 року. Суд спирався на дані експертизи, яку провів доцент кафедри журналістики Тюменського держуніверситету Володимир Лисов. На думку експерта, в повідомленні блогера присутні заклики до «дестабілізації суспільно-політичного життя країни», «розколу в суспільстві», «революційних дій певного характеру». Експерт також стверджує, що Кунгуров позитивно оцінює в своєму пості в ЖЖ роль забороненої в Росії «Ісламської держави».

Адвокат Кунгурова Олександр Зирянов упевнений, що в обвинувальному висновку немає доказів провини Кунгурова, він побудований на думці експертів і свідченнях деяких свідків, які інтерпретують текст блогера в ЖЖ. Олександр Зирянов каже, що твердження експертів безпідставні, і навіть знаходить в експертизах ознаки злочину, передбаченого статтею 307 Кримінального кодексу Росії («завідомо неправдивий висновок експерта»).

Суд над Кунгуровим був закритим. Мотивувалося це якраз проханнями експерта.

«11 грудня в «Живому журналі» на сторінці Кунгурова, яку ведуть тепер його друзі, з'явився запис про викладача Тюменського державного університету Лисова, який виступив експертом і аналізував текст Олексія Кунгурова, за який його судять. Під цим текстом ті, хто його прочитав, залишали різні коментарі. Ознайомившись з ними, експерт звернувся до прокурора із заявою, в якій попросив зробити засідання закритим, адже йому погрожують», – розповідає адвокат Кунгурова.

За клопотанням прокурора суд це прохання задовольнив і закрив засідання «для забезпечення безпеки учасників процесу».

Вже після оголошення вироку експерт у «справі Кунгурова» Володимир Лисов в інтерв'ю виданню Znak.com зізнався, що не очікував такого суворого вердикту суду: «Я думав, що йому все-таки умовно дадуть або відправлять справу на нове слідство, щось таке. Я зустрічався з мамою Олексія двічі і знаю, що у нього діти, одному – два роки, іншому – шість. І по-людськи мені Олексія шкода. Оскільки я знаю його з раннього віку. Я не кровожерливий…».

Справа Кунгурова в Тюменському обласному суді розглядала виїзна колегія Приволзького окружного військового суду. Як пояснив адвокат блогера Олександр Зирянов, це пов'язано з тим, що Кунгурову ставили статтю 205.2 Кримінального кодексу Росії «публічні заклики до здійснення терористичної діяльності або публічне виправдання тероризму».

Розгляд таких справ перебуває в компетенції військових судів. Їх в Росії три. Тюменська область належить до компетенції Приволзького окружного військового суду, судді якого вирок у «справі Кунгурова» зараз ніяк не коментують.

Представники Регіонального управління ФСБ Росії в Тюменській області також від коментарів утримуються. За їхніми словами, вся офіційна інформація у справі блогера буде озвучена тільки після того, як в цій справі буде поставлена крапка.

Поки ж історія триває. Кунгуров і його адвокат мають право подати апеляцію. І вони мають намір цим правом скористатися.

«Ми плануємо подати апеляційну скаргу на початку наступного тижня. Маємо намір довести невинність Олексія. Розглядаємо і такий варіант, що доведеться звертатися і до Європейського суду з прав людини. Але поки плануємо направити апеляцію до Верховного суду Росії», – каже адвокат Кунгурова.

Протягом всього процесу Олексія Кунгурова підтримували його близькі. Друг і громадський захисник блогера Максим Карпіков коментує вирок так: «Думаю, що це був показовий процес. Олексій – перший блогер в Росії, засуджений за цією статтею. Частина друга цієї статті була спеціально додана для посилення покарань тих, хто висловлює свою позицію або погляди. Процес показав, що кількох заяв від провладних активістів в органи і однієї експертизи тексту досить, щоб посадити людину за ґрати».

Правозахисний центр «Меморіал» уже визнав Олексія Кунгурова політв'язнем. Керівник програми підтримки політв'язнів і переслідуваних громадських активістів правозахисного центру «Меморіал» Сергій Давідіс в інтерв'ю Радіо Свобода сказав, що політв'язнем Кунгуров був визнаний ще на етапі попереднього слідства, оскільки він був позбавлений волі. Після вироку правозахисники лише підтвердили свою позицію.

– Це рідкісний випадок абсолютно кричущого порушення права на свободу висловлювання думки. Його звинувачують у виправданні тероризму, притому що він написав статтю, вона доступна в інтернеті, де просто критикував дії російської влади в Сирії не з точки зору «Ісламської держави», звісно, він взагалі лівий і ледь не сталініст за переконаннями. Кунгуров не має стосунку до «Ісламської держави», ніяких симпатій до «Ісламської держави» не відчуває і ніяк їх не висловлював, а просто аргументовано критикував військову операцію в Сирії з точки зору інтересів Росії. І це було інтерпретовано як виправдання тероризму, на підставі завідомо неправдивої експертизи. За це чоловік отримав два роки. Там не було закликів ніяких. Тобто це абсолютно дикий випадок! У нас багато таких випадків, але цей особливо дикий, тому що немає ніяких підстав для такої інтерпретації текстів Олексія Кунгурова.

– Чи можна в цьому випадку проводити аналогію зі справою Ільдара Дадіна?

– Фактично це близький випадок, тому що людина отримує термін за кристально чисту реалізацію конституційного права: у випадку Дадіна – на свободу зібрань, у випадку Кунгурова – на свободу висловлювання, свободу поширення інформації, висловлення думки. У тексті Олексія Кунгурова немає жодного заклику, який можна було б хибно інтерпретувати. Просто ось критика влади, вона визнана виправданням тероризму без будь-яких підстав.

За словами дружини Кунгурова Азії Байшихіної, вирок, так само як і переслідування її чоловіка, швидше за все, є зведенням особистих рахунків, оскільки Олексій Кунгуров неодноразово критикував місцевих тюменських чиновників.

Оригінал матеріалу​ – на сайті Російської редакції Радіо Свобода