Київ – Україна скоротила поголів’я худоби та зменшила виробництво молокопродуктів, м’яса та птиці через продовольче ембарго, запроваджене Росією рік тому, свідчить державна статистика. Однак за рахунок збільшення експорту зернових та олійних культур, український аграрний сектор, у цілому, продовжує зростати. Ця ситуація дала підстави для оптимістичних заяв президента Петра Порошенка та інших українських посадовців. Проте самі аграрії наголошують, що можливості збуту продукції в них погіршилися, і закликають уряд більше підтримувати аграрний сектор. Частина експертів стверджує, що після припинення експорту до Росії не варто чекати тривалого зниження цін на продукти в Україні. Частина – констатує, що російські санкції прискорили вихід українських продовольчих товарів на нові ринки в Азії, Африці та ЄС.
За 11 місяців поточного року український АПК виріс на 2,9%, причому в рослинництві зростання перевищило 5%, свідчать останні дані Державної служби статистики.
Водночас у тваринництві відбувається падіння на 2,9% Таку неоднозначну ситуацію частина експертів пов’язує з ембарго на українські продукти, яке Росія запровадила з початку 2016 року. Так, експорт українського сиру, значна частина якого йшла до Росії, скоротився на 26%, і в підсумку його виробники недоотримали 3,87 мільйона доларів.
Утім, позитивна динаміка агропромислового комплексу в цілому (майже три відсотки зростання за неповний рік), стала приводом для оптимістичних заяв українських високопосадовців.
Так, президент України Петро Порошенко заявляє, що частка Росії в загальному балансі зовнішньої торгівлі України за час російської збройної агресії скоротилася з 36 до 8%, і українська економіка витримала цей виклик.
Про це він сказав, відкриваючи українсько-литовський бізнес-форум 12 грудня у Києві.
«Нам була оголошена не лише загарбницька війна у вигляді агресії і анексії Криму, нам була оголошена економічна блокада. І всі українські виробники були позбавлені абсолютно незаконно, в порушення всіх правил Світової організації торгівлі, без будь-яких пояснень було закрито російський ринок. З 36%, знаєте, скільки сьогодні складає частка Росії в загальному балансі зовнішньої торгівлі України? 8%. Яка країна вижила б, позбавлена за 2 роки 28% свого торговельного обороту?» – зауважив Порошенко.
Також президент нагадав, що Росія намагалася перекрити Україні транзитні перевезення до Казахстану, Китаю, країн Середньої Азії, але Україна налагодила шляхи в обхід Російської Федерації, зокрема – для продукції агропромислового комплексу. За словами президента, у цих умовах Україна «не лише вижила, а й забезпечила економічне зростання».
Закриття російських ринків рік тому для Українського тваринництва, а також для овочівництва стало шоком, однак ці галузі швидко переорієнтовуються на ринки Азії та Африки, а також активно виходять зі своєю продукцією на ринки таких європейських країн, як Іспанія, стверджує експерт аграрних ринків Українського клубу аграрного бізнесу Дар’я Гриценко.
«Росія займала значну частку по всіх категоріях продукції. Але переважно це була м’ясна та молочна продукція, зокрема сири. Меншою мірою – овочі та фрукти. Постраждали саме ці галузі. Але Україна досить швидко переорієнтувала свої потоки. Якщо ми говоримо про м’ясо, йдеться про експорт до Білорусі, Казахстану, Азербайджану. Свинина українського виробництва надходить до Грузії, а курятину активно експортують до Іраку, Єгипту, Казахстану», – пояснює експерт.
За словами Дар’ї Гриценко, українське борошно у великих обсягах надходить до Китаю, сир – до Казахстану, зернові – йдуть на ринки Азії та Африки. Окрім того, деякі ринки ЄС (Іспанія, Нідерланди, Німеччина), за даними УКАБ, нарощують закупівлю української кукурудзи.
Раніше Інститут економічних досліджень та політичних консультацій проаналізував ризики від російського продовольчого ембарго. Експерти констатували, що збитки не будуть настільки високими, щоб знівелювати очікуване зростання АПК.
Україна має світове лідерство у кількох напрямках рослинництва, попри російські обмеження
Державна статистика свідчить, що в нинішній маркетинговий рік за експортом борошна Україна посіла перше місце у світі, наростивши свій експорт на третину упродовж року і обійшовши такого традиційного лідера у цьому секторі, як США. Україна має перше місце також за експортом соняшникової олії та продає за кордон близько чотирьох мільйонів тонн цього продукту.
Що ж до тваринництва, то практично одночасно з початком російського ембарго на українські продукти 10 підприємствам молочної галузі дозволили експортувати молокопродукти до ЄС, повідомляють у Мінагрополітики. Раніше Україна до ЄС експортувала хіба що сухі молокопродукти, оскільки решта молочної продукції не проходила за стандартами До переліку, який погодила Єврокомісія, увійшли компанії «Люстдорф» (Вінницька область), «Молочний дім» (Дніпропетровська область), «Лакталіс – Миколаїв», «Гадячсир» (Полтавська область), Львівський холодокомбінат, «Менський сир» (Чернігівська область), «Роменський молочний комбінат» та його філія у Недригайлові, «Золотоніський маслоробний комбінат» (Черкаська область) і філія Яготинського маслозаводу «Яготинське для дітей» (Київська область).
Ще з кінця 2015 року, за даними Мінагрополітики, українські підприємства розпочали експорт молока та молочної продукції до Китайської Народної Республіки. Триває робота і на ринках африканських країн, стверджують в міністерстві.
Утім, молочна галузь переживає кризу платежів. Так, мають місце затримки з оплатою за молоко власникам корів та молочних ферм від переробників. Зокрема у Хмельницькій і Полтавській області не виплачують борги селянам підприємства групи компаній «Альміра», які належать екс-депутатам від Партії регіонів, входять до числа найбільших експортерів молочної продукції, а упродовж 2015 року були лідерами з експорту українського сиру до Росії. Про це йдеться у розслідуванні програми «Схеми».
Аграрії: «Знаємо, що з Росією треба згортати торгівлю, але потерпаємо. Вихід – державна підтримка»
Скорочення поголів’я великої рогатої худоби в Україні сягнуло 3,1%, свідчить державна статистика, ще більшим є скорочення поголів’я свиней.
Експерти та самі аграрії пов’язують ці тенденції із закриттям російських ринків і з тим, що Україна ще не встигла повністю замінити цю втрату, виходячи на нові ринки збуту.
Деякі виробники відмовилися від тваринництва, залишивши у своєму інвестиційному портфелі тільки рослинництво. Один з них, директор підприємства «Робімакс-агро» у Хмельницькій області та голова Координаційного комітету аграріїв Хмельниччини Алім Міщук.
«Нам ще не вдалося адаптуватися до зміни ситуації ні по молоку, ні по м’ясу. Проблеми серйозні, є згода з урядом і комітетами Верховної Ради – залишити для тваринництва пільги, пов’язані з поверненням ПДВ. Тільки це мають оформити як пряму дотацію, – розповідає виробник. – Закриття російського ринку є болючим для аграріїв, але з точки зору патріотизму – маємо це робити. У рослинництві – краща ситуація: до Росії не постачаємо, а подекуди і конкуруємо з нею, як-от щодо цукру. Тобто на цю частину АПК зупинення експорту не вплинуло. Я особисто займався і рослинництвом і свинарством рік тому, нині від тваринницької складової відмовився через таку ситуацію».
Віталій Львов, віце-президент Союзу сільськогосподарських кооперативів України, визнає, що для агросектору склалася досить складна ситуація, і наступний рік буде не менш важким. Меншою мірою це стосується зернових і олійних культур, бо їхній збут не пов’язаний з Росією, визнає аграрій.
«АПК у цілому був був зорієнтований не так на Росію, як на інші країни. А от виробництво готової продукції (сири, яйця, вершкове масло, птиця) значною мірою експортувалися на російський ринок, і тому нині ці сектори потерпають найбільше. Якщо казати про ринки ЄС, то там для України невеликі квоти, після перевищення яких застосовують мита. Плюс вимоги до продовольчих товарів – настільки високі, що Україна не завжди вписується. Тому ми здебільшого орієнтовані на Близький Схід, Африку, Індію, меншою мірою – Китай та Японію», – стверджує фермер.
За словами колишнього міністра аграрної політики Олексія Павленка, за останні три роки український аграрний експорт до Росії та країн СНД в цілому зменшився у 4,4 раза.«В минулому році Росія дуже публічно почала ембарго – торговельну війну, особливо на продуктовому ринку. І саме тому, що ми, в принципі, очікували таких кроків, уряд підготувався. Та на сьогодні загальний експорт аграрної продукції до країн СНД менший, ніж до країн Африки!» – зауважив екс-міністр в ефірі Радіо Свобода.
На думку Павленка, в нинішніх умовах називати Україну «сировинним придатком» (через високий аграрний експорт) – некоректно.
«Щоб не було маніпуляцій та популізму, скажу, що з 15,6 мільярда загального аграрного експорту України тільки 6,9 – це продукція рослинництва. І загальна динаміка останніх років – це зменшення цієї рослинної складової. Решта – це продукти переробки Це вже не є, скажімо так, соняшник – це соняшникова олія. Це та ж сама кондитерська продукція. Це м’ясо, молоко, мед, за експортом якого Україна є світовим лідером».
Водночас Олексій Павленко визнає наявність «сірого» експорту неякісних сирів та продуктів переробки молока до Росії через треті країни.
«Це тому що стандарти, на жаль, у сусідніх пострадянських країнах є менш суворі, ніж у нас. Вони не вимагають такої якості, як в Україні. Ми спілкувалися з молочниками, саме через те, що через Білорусь іде потужний експорт в Російську Федерацію неякісної, так би мовити, харчової маси. Тому що шукають, яким чином можливо наситити російські та інші ринки через ембарго. Українська державна політика тут має бути послідовною, – закликає екс-міністр. – Наш шлях є трохи іншим: це орієнтація на якість. Чому нам, наприклад, потрібна була саме сертифікація української продукції для Євросоюзу? Зрозуміло, що квота маленька. Але що таке «європейський номер» якості для наших м’ясо-молочних підприємств? Це, відповідно, відкриття великої кількості ринків, які раніше були нам недоступні. Наприклад, це автоматично дає можливість експортувати до шести країн Азії та до восьми країн Африки. Та ж сама ситуація і з Китаєм і рештою країн, які також визнають європейську якість», – пояснює Павленко.
Про так званий «сірий експорт» до Росії через інші країни, або зі зміною найменування молочної продукції говорять і у Спілці аграрних підприємств.
Експерти: російське ембарго здешевило український сир і молоко – але ненадовго
Директор української Асоціації постачальників торгових мереж Олексій Дорошенко визнає, що закриття російських ринків рік тому викликало здешевлення м’ясних та молочних продуктів усередині України, але воно було недовгим.
«Відбулося короткострокове зниження ціни. А далі – знижуються надої молока, зменшується поголів’я худоби та кількість м’яса, яке заготовляють. Ціни на ці продукти в Україні нині мало відрізняються від європейських. Але, на жаль, українська аграрна галузь ще не знайшла належної заміни для російських ринків», – стверджує експерт.
Зі свого боку, Олексій Павленко нагадує, що через припинення експорту до Росії картоплі її ціна в Україні впала і залишається досить низькою. Це ж, на його думку, стосується й деяких інших товарів.
«Закриття російського ринку утворило надлишок овочів на українському ринку і дало нам можливість вгамувати ціни. Знаєте, я проти регулювання цін. Їх має регулювати ринок, виробник – так, як це й відбулося», – зазначив Олексій Павленко.
Росія застосувала до України продовольче ембарго з 1 січня 2016 року, через те, що Україна та ЄС не пішли Кремлю на поступки щодо імплементації українсько-європейської угоди про зону вільної торгівлі. Значною частиною українського експорту до Росії була продукція АПК, яка є найбільшим джерелом надходжень від експорту до української економіки.
