Переважна більшість росіян хочуть тісніших відносин із Заходом на тлі однієї з найглибшої кризи у відносинах Москви та західних країн від часу завершення Холодної війни. Згідно із соціологічним опитуванням, проведеного російським Аналітичним центром Юрія Левади, 71 відсоток росіян прагне зближення із Заходом – що є другим найвищим показником в історії за часів президенства Володимира Путіна.
На запитання: «Яку б політику властей стосовно країн Заходу ви б радше підтримали?», 71 відсоток росіян вибрали відповідь: «Подальше розширення економічних, політичних, культурних зв’язків, зближення з кранами Заходу».
А згортання зв’язків, відносин, дистанціювання від Заходу підтримують лише 17 відсотків росіян, а ще 12 відсоткам важко визначитись.
Це є великим стрибком порівняно з останнім опитуванням, проведеним в липні 2015 року, коли зближення з Заходом підтримувала лише половина росіян, а 37 відсотків були за дистанціювання. Однак нинішній результат не є рекордним – він є другим за дружністю до Заходу, а рекорд – 76 відсотків за зближення з Заходом – був на початку президенства Володимира Путіна в березні 2000 року.
Нині Росія перебуває під західними санкціями, відносини між Заходом та Росією – через анексію Кремлем Криму та війну на Донбасі – впали до найнижчої позначки з часів Холодної війни. Тому дані соціологів є, з одного боку, несподіваними, а з іншого – цілком логічними.
«По-перше, на тлі жорсткої пропагандистської антизахідної, антиліберальної кампанії виникає фігура Трампа, якого пропаганда подає як симптом кризи американської демократії, як нездатність нинішньої адміністрації і взагалі кризи політичної системи Заходу, але як фігуру, з якою можна налагоджувати відносини, але на умовах, які висуває путінська Росія: визнати анексію Криму, скасувати санкції тощо. І люди, підкоряються пропаганді і дуже позитивному висвітлення президентської кампанії Трампа», – пояснює в інтерв’ю Радіо Свобода керівник «Левада-Центру» Лев Гудков.
Довга фаза конфронтації породила не просто відчуття тривоги, а відчуття, що Росія перебуває на межі великої і серйозної війни. Людей це дуже лякаєЛев Гудков
«По-друге, довга фаза конфронтації породила не просто відчуття тривоги, а відчуття, що Росія перебуває на межі війни, великої і серйозної війни, що конфлікт із Заходом, неоголошена війна з Україною справді переростають у важкий стан війни. Наразі не в гарячому, а холодному стані. І людей це дуже лякає», – пояснює російський соціолог.
За словами Гудкова, дані опитування – 71 відсотків за зближення з Заходом – свідчать, що «все це дає надію, що, можливо, конфронтація ослабне і конфлікт, як кажуть респонденти, вирішиться. І цього люди справді хочуть, тому ми й фіксуємо певний сплеск доброзичливості щодо Заходу».
Як зазначає англомовна газета The Moscow Times, коментуючи результати опитування, ера взаємного страху та неприязні, можливо, повільно, але невпинно завершується.
«Але речі є не такими простими, як виглядають. Недовіра, навіть страх перед Заходом – давнім суперником країни – насправді ніде не поділися. Сильний антиамериканізм, який вселився в російське суспільство в середині 2000-х років, перед тим як досягти безпрецедентних висот після початку української кризи та ізоляції Росії, яка почалася після цього, навряд чи зникнуть найближчим часом», – зазначає The Moscow Times.
Лев Гудков пояснює дані соціологічного опитування росіян ще й тим, що коли люди говорять позитивно про Захід, то мають на увазі не лише відносини Москви і Заходу, але також позитивно ставляться до західної моделі, дивляться на Захід як на певну модель для розвитку своєї власної країни.
Ставлення до Заходу також є певною утопією того, що росіяни хотіли би мати в себе – це й правова захищеність, високі стандарти рівня життя, свобода, розвинутістьЛев Гудков
«Ставлення до Заходу також є певною утопією того, що росіяни хотіли би мати в себе – це й правова захищеність, високі стандарти рівня життя, свобода, розвинутість і таке інше. Захід все одно (для росіян) залишається ідеальним втіленням сучасності, і, відповідно, орієнтиром для розвитку самої країни», – каже Гудков в інтерв’ю.
«Періодично ми бачили антизахідні кампанії, які піднімали старі комплекси радянського часу. Частково був вияв соціальних заздрощів, частково – це проекціювання власної неспроможності й агресії. За принципом: виноград – зелений, не дуже й хотілося… Але все ж дуже сильна привабливість західної моделі», – додає провідний російський соціолог.
Кому мінятися?
Американський журнал Newsweek вказує, що зміна у ставленні зокрема до США відбулась в Росії за останні два місяці, на тлі виборчою кампанії Дональда Трампа, і що більшість росіян очікують, що його адміністрація значно знизить опозицію у Вашингтоні до зовнішньої політики Москви.
Колишній посол США в Україні Стівен Пайфер у Твіттері написав, що такі дані опитування, вірогідно, вимагають, певних змін у політиці Кремля.
А бізнесовий місячний журнал Business Ukraine твітнув: «Якщо росіяни справді хочуть кращих відносин із Заходом, все що потрібно зробити Кремлю – це вийти з України. Все дуже просто».
