Привернути увагу до всесвітньо відомої постатті Казимира Малевича, який не тільки народився у Києві, але й жив в Україні деякий час, творив та знаходив натхнення на берегах Дніпра покликана виставка «Малевич. Поза межами полотна», що відкрилась в Адміністрації президента у арт-просторі Second Floor Art Center 11 листопада. Українцям потрібно почати створювати щось своє і нове, наслідуючи революційний підхід видатного художника, вважає ініціатор виставки Геннадій Курочка.
Виставка Казимира Малевича є продовженням шляху повернення цього художника в Україну, каже Геннадій Курочка, ініціатор виставки та співзасновник Українського кризового медіа-центру. Малевич як людина, яка відстоювла свої ідеї навіть тоді, коли це виглядало абсурдно, є прикладом того, як українцям потрібно реформувати суспільство, створювати не щось схоже, а щось своє, додає він.
Через 50 років Україна буде така сама, як сприйняття Малевича зараз, Україна буде сучасною країною, яка приймає нестандартні рішенняГеннадій Курочка
«Ми всі разом підтримуємо тренд «Україна Малевича». Малевич для України – людина-революціонер, яка розуміє, що немає якихось звичайних речей, а треба дивувати світ, шукати нові форми, треба відповідати викликам, треба бути постійно попереду часу. Для мене це схоже на те, що відбувається зараз в Україні. Ми маємо знаходити якісь нестандартні рішення. Зараз світ змінився, і тому, виходячи зі стандартних рішень, ми просто не зможемо зробити ту країну, про яку всі мріємо. Через 50 років Україна буде така сама, як сприйняття Малевича зараз, Україна буде сучасною країною, яка приймає нестандартні рішення. Це такий мій посил», – каже Геннадій Курочка.
Виставка спонукає стати частково творцями, віднайти своєрідний «геном супрематизму», щоб потім «розібрати його на ДНК», каже Геннадій Курочка.
На цій виставці якоюсь мірою реалізувались мрії Малевича. Він мріяв, що супрематизм колись перейде з площинної форми в об’ємнуДмитро Горбачов
Відвідувачів виставки заохочують фотографувати на телефони частини композицій, тим самим відкриваючи «свого особистого Малевича», «особисте ДНК Малевича», який ніхто не повторить, оскільки кут зору, кут, під яким людина фотографує, належить тільки їй, додає він.
«На цій виставці якоюсь мірою реалізувались мрії Малевича. Він мріяв, що супрематизм колись перейде з площинної форми в об’ємну, статичне перетвориться на кінетичне. І тут все це реалізовано: об’єм є, кінетика є, і навіть «космізм», на якому він наголошував. Він казав, що його картини – це модель космосу», – Дмитро Горбачов, український професор-мистетвознавець.
Він додає, що поєднання синьо-жовтих кольорів у багатьох картинах Малевича є посиланням до його українського коріння. Більше того, московські друзі Малевича та його небіж Юрій Зайцев наголошували, що Малевич був патріотом України.
«Небіж Малевича розповідав мені, що коли Малевич у 1930 році був у Житомирі, то вони з батьком і дядьком на кухні впівголосу співалим «Ще не вмерла Україна». Тобто це серйозно», – каже Радіо Свобода Дмитро Горбачов.
Однозначно вирішити національне питання Малевича неможливо та й це не головне, вважає Тетяна Філевська, дослідниця творчості Казимира Малевича. Важливо те, що багато що пов’язує Малевича з Україною, як-от місце народження, джерело натхнення, самоідентифікація себе як українця, яка прослідковується у його листах, додає вона.
«Для України Малевич є шансом. Шансом сформувати себе як культурну націюГеннадій Курочка
«Для України Малевич є шансом. Шансом сформувати себе як культурну націю, шансом сформувати свою візію конструтивного майбутнього, налаштованого на якісь певні загальнолюдські орієнтири», – каже Тетяна Філевська.
«Малевич був вільною людиною. Вільна людина не може бути частиною простору авторитарної Росії. Такі вільні люди народжувались в Україні», – каже Геннадій Курочка.
Малевич є державним національним надбанням, і повинен залишитись в українській культурі назавждиТетяна Філевська
«Я б дуже хотів, щоб ця експозиція колись переїхала в аеропорт «Бориспіль» і щоб він пізніше став аеропортом Малевича. Це така мета», – каже він.
За словами Тетяни Філевської, зараз ведеться робота зі створення інституту Малевича, який став би центром дослідження українського авангарду. Малевич є державним національним надбанням, і повинен залишитись в українській культурі назавжди, вважає вона.
У світі немає жодного музею Малевича, навіть жодної квартири-музею Малевича.Тетяна Філевська
«Програмою максимуму є створення найпершого в світі музею Малевича, адже незважаючи на те, що Малевич є одним із найвизначніших художників 20-го століття, за його картини змагаються музеї, у світі немає жодного музею Малевича, навіть жодної квартири-музею Малевича. Для Києва, для України була б велика честь відкрити перший музей Малевича», – каже Тетяна Філевська.
Щоб потрапити на виставку, присвячену Малевичу, потрібно заповнити онлайн-форму. Екскурсії для відвідувачів проводять щовихідних.
