Брюссель – Євросоюз та Держдепартамент США висловили занепокоєння з приводу закриття московського офісу правозахисної організації «Міжнародна амністія». У ЄС та США закликали надати можливість правозахисникам продовжувати роботу й обіцяли стежити за розвитком ситуації. Дехто з європейських аналітиків вважає, що на Москву слід чинити тиск, а таврування неурядових організацій «іноземними агентами» може повернутися проти самої Росії.
У Росії триває наступ на незалежні неурядові організації, які критикують дії російської влади. У середу представники московського офісу правозахисної організації «Міжнародна амністія» опинилися перед зачиненими дверима свого ж офісу – приміщення, яке вони орендували останні 20 років.
Тим часом, як стало відомо, причина нібито у «питаннях оренди», правозахисники наполягають на тому, що справно сплачували всі рахунки. Про це заявив Сергій Нікітін, директор «Міжнародної амністії» у Росії.
Нам залишається тільки здогадуватися, що лежить в основі таких недружніх і, я б сказав, насильницьких дій з боку російської владиСергій Нікітін
«Ми завжди акуратно сплачували оренду, тож це не є питанням заборгованості чи питанням несплати. Тут якісь інші причини. Нам залишається тільки здогадуватися, що лежить в основі таких недружніх і, я б сказав, насильницьких дій з боку російської влади», – зазначив Сергій Нікітін.
Водночас пояснення Департаменту майна Москви виглядають абсолютно безпідставними на думку представників керівництва ЄС. У спільноті запевняють, що взяли ситуацію із закриттям московського офісу міжнародної правозахисної організації під особливий контроль.
Брюссель наголосив, що перебуває в контакті із «Міжнародною амністією» – і з її європейською штаб-квартирою, і з її представництвом у Москві – та підкреслює: причини блокування приміщень, які представлені московською владою, є абсолютно неточними. Про це, зокрема, заявила речниця голови європейської дипломатичної служби Майя Коціанчич.
«Міжнародна амністія» опікується долею в’язнів у всьому світі й не налаштована якось по-особливому вороже щодо Росії»
Закриття московського офісу «Міжнародної амністії» є черговим свідченням зусиль Кремля закривати неурядові організації, що налаштовані критично. Про це сказав Радіо Свобода директор «Центру ЄС-Росія» Фрезер Камерон. Він вважає, що на Москву слід чинити тиск, бо на подібні кроки слід реагувати кожній демократичній державі.
«Кожна країна-член ЄС повинна зробити заяву на підтримку позиції, яку зайняла співдружність. Треба довести це до відома представництв Росії в цих державах. Слід наполягати на тому, що «Міжнародна амністія» – це незалежна організація, яка займається долею в’язнів у всьому світі, й не налаштована якось по-особливому вороже щодо Росії чи її діяльності», – наголосив Фрезер Камерон.
Власне, Європейський союз вимагає, аби компетентні органи Росії терміново переглянули цю справу й забезпечили безперешкодний доступ співробітників «Міжнародної амністії» до їхніх приміщень.
«Міжнародна амністія», як і усі інші організації з прав людини, не повинні бути позбавлені можливості виконувати свою важливу роботу», – наголосила прес-секретар верховного представника ЄС із зовнішньої та безпекової політики Федеріки Моґеріні.
Наступ на правозахисників – це продовження вже давньої тенденції тиску на ті організації, що не приховують своєї критики щодо роботи російського уряду чи інших установ державної системи в Росії, – каже голова брюссельського бюро аналітичного центру Open Europe Пітер Клепп, фахівець із питань Росії та Східної Європи.
В подальшому, це може повернутися й проти самої Росії, бо тепер вони можливо візьмуться за політичних дисидентівПітер Клепп
«Добре видно, що атака (на «Міжнародну амністію») пов’язана із її критикою, націленою на російський уряд. Все свідчить саме про таку причину, і це дуже тривожить. Тримання на «прицілі» так званих «іноземних агентів» та обмеження їх в отриманні закордонних фондів, як на мене, – це порушення засадничих свобод. І в подальшому, це може повернутися й проти самої Росії, бо тепер вони можливо візьмуться за політичних дисидентів», – стверджує Пітер Клепп.
Директор європейської філії організації «Міжнародна амністія» Джон Далгойсен прокоментував ці події так: «Ми не знаємо, що саме спонукало московську владу заборонити доступ співробітників до наших офісів… але враховуючи нинішній клімат, в якому перебувають представники громадянського суспільства у Росії, пояснення напрошуються самі».
Навколо неурядових організацій цієї країни «зашморг продовжує затягуватися», особливо щодо тих, які захищають права людини, і які Кремль звинувачує в тому, що вони є, мовляв, «інструментами Заходу, які працюють задля послаблення внутрішніх російських справ. З 2012 року закон вимагає, аби ті, хто отримує іноземне фінансування, були зареєстровані як «іноземні агенти». З травня 2016 року новий закон дозволяє без рішення суду забороняти ту чи іншу організацію, якщо, мовляв, «становить загрозу «національній безпеці» або конституційним засадам Росії.
Тим часом, як «Міжнародна амністія» регулярно засуджує порушення прав людини в Росії, закриття її офісу виглядає, як «сигнал» у відповідь на заклик правозахисників звільнити російського опозиційного активіста Ільдара Дадіна та розслідувати – чи були вчинені щодо нього у в’язниці тортури. Дадін – перший в Росії політичний в’язень, якого покарали ув’язненням за новою кримінальною статтею «за неодноразове порушення порядку та організацію мітингу».
