Олігархічна Україна: перспективи вирішення проблеми

Київ – Війна, олігархи, корупція – це три основних «гальма» розвитку України, при цьому експерти застерігають, що саме олігархи з їхнім впливом на політику, економіку, засоби масової інформації держави є чи не найбільшим злом. Власне, панування фінансово-промислових груп в економіці та політиці призводять, серед іншого, до монополізації цілих економічних галузей і до того, що органи влади різних рівнів захищають інтереси не українського народу, а його найбагатшого прошарку, визнають фахівці. Негативну роль олігархів можна бачити особливо яскраво нині, в умовах військової агресії Росії проти України та серйозної соціально-економічної кризи.

Історія становлення і розвитку олігархічної системи в Україні налічує стільки ж років, скільки має і відновлена українська державність. Так, більшість українських олігархів заробили свої капітали у 1990-х роках, використовуючи будь-яку можливість – дешевий перерозподіл державної власності, дружбу з представниками влади, захоплення чужої власності (рейдерство), «купівлю» судів. При цьому олігархи вдало використовували недосконале законодавство, яке пізніше переписували «під себе», використовуючи «підшефних» політиків.

Не сплачуючи екологічну й соціальну ренту, українські олігархи увійшли в число найбагатших людей планети, пише у публікації для видання «Українська правда» журналіст Остап Кривдик.

На його думку, більшість українських олігархів виявились неготовими ні до війни, ні до європейських стандартів у веденні бізнесу. За словами Кривдика, українські олігархи досі не навчились працювати, не порушуючи закон, а замість того, щоб сплачувати податки у повному обсязі, вони ховають їх в офшорах. Не вдається більшості власників фінансово-промислових і медіагруп чесно розвивати виробництво, захищати соціальні права своїх найманих працівників тощо, вважає журналіст.

Журналіст-розслідувач програми «Схеми», спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу «UA: Перший», Олександр Чорновалов деталізує: не всіх українських багатіїв можна вважати олігархами – «класичними» олігархами можна назвати лише декількох (тих, хто володіє не лише капіталами і промисловими потужностями, а і ЗМІ, й фінансує політичні партії тощо).

«Класичними олігархами в Україні прийнято називати чотирьох: Ріната Ахметова, Дмитра Фірташа, Віктора Пінчука та Ігоря Коломойського. Після Революції гідності свій вплив на владу найбільше втратили перші двоє – Ахметов і Фірташ, які вважались основними спонсорами колишнього режиму», – зазначив Чорновалов у розслідуванні програми «Схеми».

Тим не менше, за даними рейтингу журналу Forbes, Ахметову вдалось зберегти лідерство у сотні найбагатших українців, хоча саме в нього минулого року відбулось «найзначніше зниження вартості активів» – на понад 4,5 мільярди доларів США, наголошують у виданні.

Українські олігархи – «гальмо» для іноземних інвесторів

Аналітики вважають, що в окремих галузях та у політичній сфері вплив олігархів є критичним не лише для окремих галузей економіки, а і для розвитку української економіки в цілому. На думку фахівця з питань брендингу та PR-технологій Василя Мирошниченка, у багатьох випадках діяльність олігархічних груп призводить до фактичної монополізації певних сегментів ринку, що унеможливлює прихід на нього закордонних інвесторів і гальмує проведення реформ в Україні.

«Та олігархічна система, яка у нас склалася, не зацікавлена у великих, суттєвих змінах. Тому що тоді, коли ці зміни відбудуться, олігархічні фінансово-промислові групи не зможуть заробляти те, що вони заробляють нині. І вони є до певної міри гальмом для загального поступу. Справді, в Україні присутні олігархічні групи, які є власниками засобів масової інформації і від яких залежать політичні партії. Знаєте, це виглядає, як замкнене коло, яке важко прорвати», – зазначив Мирошниченко в інтерв'ю для Радіо Свобода.

За його словами, панування олігархів в Україні багато потенційних інвесторів вважають «червоним прапорцем», яким обмежений український ринок.

Боротьба з олігархами: чи дійде справа до дій?

Боротьбу з корупцією й олігархами анонсують президенти, прем’єр-міністри, керівники правоохоронних органів, лідери політичних партій України – і це триває чи не з перших днів і місяців відновлення Незалежності України. Наразі боротьба точиться без особливих результатів, визнають і фахівці, і вище політичне керівництво держави. Президент України Петро Порошенко визнав, що процес деолігархізації «не може відбутись одним рухом», але наголосив: припиняти його не можна. Про це Порошенко заявив на зустрічі з українськими і закордонними журналістами у червні 2016 року.

Раніше Порошенко пообіцяв боротися з олігархами перш за все з тими, хто, за словами президента, використовує можливості енергетичного сектору. Порошенко порадив «не чинити спротив» тим, кого торкнеться боротьба з корупцією у газовій сфері.

«Я гарантую, що ніхто більше не потрапить до рейтингу Forbes, лише збираючи вершки з використання можливостей державних монополій, з традиційно корупційного середовища у газовому секторі. Державі слід віддати державне, а бізнес робити за рахунок власних приватних ресурсів», – порадив Порошенко на нараді в президентській адміністрації ще рік тому.

Справді, як зазначають експерти Forbes, першу «десятку» найбагатших українців залишили олігархи, чиї капітали зароблені в енергетиці та супутніх галузях. Натомість, зросли статки бізнесменів – представників агропромислового комплексу, харчової промисловості й супутніх галузей ринку. Подібні дані навели і розслідувачі з громадської антикорупційної групи «Антикор».

До речі, до першої десятки найбагатших українців, як і до списку українських олігархів, експерти вносять і ім’я Петра Порошенка. Згідно з інформацією рейтингу, яке оприлюднило видання «Новое время» минулого тижня, статки Порошенка і його родини перевищили 900 мільйонів доларів США, з цим капіталом Порошенко обійняв четверте місце списку, поступившись Рінату Ахметову, Віктору Пінчуку та Ігорю Коломойському. У своїй електронній декларації Порошенко вказав, серед іншого, права власності у більш як ста компаніях в Україні й поза її межами.

Тож чи будуть дієвими і результативними реформи, покликані зменшити вплив олігархів на українську політику та економіку, наразі залишається відкритим, визнають фахівці.

«Сам президент Порошенко говорить про те, що він буде вести боротьбу з олігархами. Іронія долі у тому, що минулого року таким самим олігархом був Петро Порошенко. Тому що своїми статками він нічим не поступається тим людям, з якими він збирається боротись», – зазначив редактор «Еспресо ТБ» Сергій Руденко у своєму відео-блозі.