Українські високопосадовці часто наголошують на тому, що дипломатія – ключ до вирішення конфлікту на Донбасі та повернення окупованого Криму. Експерти проаналізували, наскільки ефективними є зовнішньополітичні відносини із впливовими гравцями – Євросоюзом, Сполученими Штатами, Росією і Китаєм. А також прийшли до висновку, що Кремль і надалі намагатиметься виставити Україну такою, що не здатна домовлятись.
Агентство стратегічних комунікацій Truman Agency та Інститут світової політики проаналізували зовнішню політику України за квартал, що минув (із початку липня до кінця вересня), із геополітичними «гігантами». Залежно від позитивних чи негативних явищ у відносинах, експерти присвоювали або забирали бали.
Відносини зі Сполученими Штатами: + 20 балів
Сполучені Штати співпрацюють із Україною за двома ключовими напрямками: боротьба з корупцією (підтримка НАБУ) та протидія російській агресії (санкції, допомога у врегулюванні конфлікту на Донбасі, навчання Нацгвардії та Збройних сил України). Серед ключових реформ, яким приділяє увагу Білий Дім – «оздоровлення» митниці, оновлення суддівської та правоохоронної гілки влади та підтримка антикорупційним інституціям. Про це говорить, презентуючи дослідження, директор Інституту світової політики Альона Гетьманчук.
Також Сполучені Штати хочуть зрушити Мінський процес із «мертвої точки» до завершення терміну правління президента Барака Обами. На відміну від Києва, Вашингтон вірить, що їх можна реалізувати без втрати українських інтересів, каже Гетьманчук.
«Звісно, діалог «Нуланд-Сурков» викликає запитання. Він дещо втратив свою важливість після того, як був запущений діалог на рівні зовнішньополітичних радників Нормандського формату, який, на сьогоднішній день, є надзвичайно активним. І де, власне, із паном Сурковим (помічник президента Росії – ред.) може поспілкуватись і пан Гойсґен (спецпосланець німецького канцлера – ред.) з Німеччини, і пан Єлісєєв (заступник голови Адміністрації президента ред.) із України», – говорить Гетьманчук.
Україна опинилась у порядку денному виборчої кампанії у Сполучених Штатах завдяки заявам кандидата Дональда Трампа. Із боку його опонентки Гілларі Клінтон було багато заяв щодо Росії, а от щодо України експерти знайшли лише твіт по усунення Пола Манафорта, екс-радника Віктора Януковича, з посади керівника штабу Трампа.
Відносини між Україною та США за останній квартал набрали +20 балів. Ключові події, які найбільше посприяли співпраці – візит прем’єра Володимира Гройсмана до Вашингтона, розширення американських санкцій проти Росії та виділення Сполученими Штатами третього траншу на 1 мільярд доларів та законопроект «Про підтримку стабільності та демократії в Україні», ухвалений Палатою представників Конгресу США. Погіршили загальну картину заява кандидата у президенти США Дональда Трампа щодо Криму та той факт, що американський президент Барак Обама є поки першим лідером США, який жодного разу не відвідав Київ.
Відносини з Росією: -49 балів
Антилідером у співпраці є Росія, дійшов такого висновку аналітик Інституту світової політики Сергій Солодкий. Позитивні явища між двома державами знайти вкрай важко, та й ті, що є, мають сумнівний характер: наприклад, рамкова угода про розведення сторін, що досі «пробуксовує».
Москва продовжує дискредитовувати Україну, намагається показати державу як таку, з якою неможливо підписувати договори. Наприклад, спершу міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров зробив заяву, що Кремль згодний провести нормандські переговори у Китаї в рамках G-20. Та використавши резонанс навколо так званих «українських диверсантів» у Криму, заявив, що домовлятись про щось із Україною немає сенсу.
Такі зусилля Москви із дискредитації Києва не надто спрацьовують, адже Кремль потрапив у «сирійський капкан», який сам же створив, вважає експерт.
«Ми були свідками того, як загострились відносини Росії з західними партнерами через питання Сирії, через Алеппо, через те, що Росія зриває на дипломатичному рівні будь-які зусилля європейських країн по врегулюванню ситуації. Це зіграло на користь України», – говорить Солодкий.
Надалі темою для спекуляцій можуть стати проблеми холодної зими: газ у підземних сховищах України, здатність бути надійним транзитером. Ці питання є важливими для Європи, і Росія про це знає, додає він.
Відносини між Україною та Росією за останній квартал набрали -49 балів. Значно погіршили загальну конфліктну картину ситуація навколо російського посла в Україні, заяви ФСБ Росії про «агентурну мережу української розвідки», масштабна перевірка готовності збройних сил Росії, невизнання Верховною Радою виборів до Державної Думи Росії. Позитивних явищ аналітики майже не знайшли, окрім повернення до України політичних в’язнів Геннадія Афанасьєва та Юрія Солошенка, рішення мінської групи про розведення воюючих сторін.
Водночас, конфліктолог-міжнародник Григорій Перепелиця вважає, що аналізуючи відносини з Росією, слід враховувати найважливіший фактор – бойові дії на Донбасі:
«Критеріями є обговорення, договороздатність… А чому у вас немає критерію, скажімо, про кількість втрат, обстрілів, зруйнованої архітектури. Якраз ці показники відображають відносини з Росією», – каже він.
Відносини з Євросоюзом: +28 балів
Найінтенсивнішими відносинами за останні кілька місяців стала співпраця з Євросоюзом. Колючовим питанням Києва до ЄС є безвізовий режим, отстаточна ратифікація Угоди про асоціацію та санкції проти Росії. Пріоритетами Брюсселя щодо України ж є реформи (саме антикорупційна, енергетична і судова) та децентралізація. І на комплексному очищенню судів та прокуратури європейські партнери наполягають більше, ніж на гучних та резонансних справах. Про це розповідає експерт Інституту світової політики Дарія Гайдай.
Дату саміту Україна-ЄС у Брюсселі призначили на 24 листопада, і це позитивний знак, каже Гайдай. Зокрема, саме тоді. За словами президента Петра Порошенка, мають оголосити про лібералізацію візового режиму з Україною. Водночас, є і «больові точки» у співпраці Києва з Євросоюзом: будь-які гальмування антикорупційних реформ Брюссель сприймає як порушення домовленостей. Саме тому в середині серпня із Євросоюзу лунали різні заяви щодо проблемного електронного декларування, говорить експерт. Окрім того, європейські партнери дещо стомились від бюрократії та гальмування реформ в України, додає Гайдай.
«Є певні тривожні тенденції, що якщо Україна не демонструватиме результат, то бажання брати участь в українських реформах буде знижуватись», – говорить експерт.
Водночас, додає, що наразі рівень підтримки Євросоюзом реформ в Україні, – державі, яку зараз не розглядають як кандидата на членство, – є безпрецедентним.
Відносини між Україною та Євросоюзом за останній квартал набрали +28 балів. Найпозитивнішими стали міні-саміт Україна-ЄС у Брюсселі, продовження санкцій щодо Росії, розширення квотних позицій в рамках ЗВТ для України та ухвалення закону про реформу суддівської гілки влади. Погіршили відносини заяви європарламентарів, що електронне декларування гальмується, резолюція сенату Франції про пом’якшення санкцій щодо Росії та позиція прем’єра Нідерландів, що Угода про асоціацію може так і залишитись нератифікованою
Відносини з Китаєм: +13 балів
Відносини України з Китаєм були фактично заморожені в 2014-2015 роках, тому зараз вони лише «вибираються із ями», каже завідуючий відділом зовнішньої політики Національного інституту стратегічних досліджень Андрій Гончарук.
Українська сторона менш зацікавлена у Китаї як партнері, натомість, «Піднебесна чекає, коли на неї звернуть увагу», додає він. Тривалий час українські високопосадовці ігнорували прийоми, присвячені річниці утворення Китайської Народної Республіки. Зараз ситуація поступово виправляється, каже Гончарук.
«До того, коли на прийомі (був – ред.) головний гість – заступник міністра культури… Для такої країни, з якою ми декларуємо відносини стратегічного партнерства, все ж таки головний гість має бути іншого гатунку. Цього року це була перша віце-спікер Ірина Геращенко, віце-прем’єр Геннадій Зубко, віце-прем’єр Іванна Климпуш-Цинцадзе», – говорить експерт.
Надалі аналітики слідкуватимуть за долею співпраці України та Китаю щодо літака Ан-225 «Мрія».
Відносини між Україною та Китаєм а останній квартал набрали +13 балів. Найпозитивніші сигнали – заява посла Китаю Лю Цзеі на засіданні Ради Безпеки ООН про підтримку територіальної цілісності України, привітання від Китаю з нагоди незалежності України, зустріч спікера Андрія Парубія з послом Китайської Народної Республіки Ду Веєм та прийом з нагоди річниці утворення КНР. Негативних сигналів не було, адже співпраця лише починає пожвавлюватись.
