«Події на Донбасі – не «внутрішній конфлікт», а вторгнення солдатів з іншої сторони» – чеський історик

У Петербурзі в Фонді Іофе відбулася презентація книги чеського журналіста Йозефа Паздерки «Вторгнення: погляд з Росії». Видана московським видавництвом «Новое литературное обозрение» (НЛО) книга вперше представляє увазі читачів погляд на вторгнення 21 серпня 1968 року радянських військ до Чехословаччини представників найрізноманітніших верств радянського суспільства: військовослужбовців, які брали участь у вторгненні (від генерала до рядового солдата), журналістів, які працювали в Празі в 1968 році, московських та ленінградських дисидентів.

Йозеф Паздерка – журналіст, історик, політолог, який давно займається Росією. Від 2006-го до 2010 року він був спеціальним кореспондентом Чеського телебачення в Москві. У 2010 році російська сторона відмовила йому в продовженні візи, в результаті чого Чеське телебачення тимчасово закрило свій корпункт у Москві. Під час роботи в Росії Йозеф Паздерка збирав матеріали для свого фільму про 1968 рік з однойменною назвою «Вторгнення: погляд з Росії». Зібрані інтерв'ю і стали основною книги журналіста, розповідає Йозеф Паздерка.

– Я почав працювати над цією книгою, навіть не припускаючи, що вийде книга. Я за освітою історик.

Історія серпня 1968 року мене завжди приваблювала і цікавила. Ми почали робити фільм для телебачення, знайшли солдатів, які брали участь у тих подіях, знайшли генералів Косенка і Воробйова. Я спочатку просто, навіть не для фільму, а заради свого інтересу, ставив їм запитання і записував відповіді. Що вони пам'ятають? Як усе було насправді? Як вони сприймали і пояснювали, що відбувається у той час? Як вони бачать ті події зараз? Ми записали інтерв'ю години на дві. Зробили звичайний репортаж на телебачення про радянських солдатів, що вони пам'ятають, що не пам'ятають, що хочуть зрозуміти, а що – не хочуть.

І я повернувся в 2010 році в Прагу, а до цього на цю ж тему ми записали в Росії інші інтерв'ю, і там я зрозумів, що це тема, до якої варто повернутися, сказати щось більше, ніж дозволяє звичайний репортаж на телебаченні. Ми почали з колегою на Чеському телебаченні готувати документальний фільм «Вторгнення: погляд з Росії». Було зроблено три частини по 30 хвилин, а потім зробили фільм в форматі 57 хвилин. І мій колега мене запитав, що, можливо, варто повернутися до цієї теми і написати книгу? Запросити ще авторів не тільки чеських, а й з Росії, і зробити книгу про погляди на події 1968 року з точки зору росіян?

Спочатку передбачалося, що російський переклад книги Йозефа Паздерки «Вторгнення: погляд з Росії» буде об'єднаний з іншою монографією, присвяченою дослідженню протестних настроїв, викликаних вторгненням до Чехословаччини, не тільки в Росії, але і в країнах, членах Варшавського договору, які послали свої війська в цю країну, – Угорщині, Болгарії, НДР, Румунії та Польщі.

Про це розповідає науковий редактор російського видання книги «Вторгнення: погляд з Росії» Олександр Даніель: «1968 рік – це рік консолідації того, що згодом стали називати «дисидентським рухом». А про себе я можу сказати, що я – не просто «дитя 1968 року», я – «дитя 21 серпня 1968 року». І ось тому, коли молодий колега Йозефа Адам Граділік попросив мене взяти участь у якомусь збірнику, не в цьому, а в іншому, я погодився. Це дуже цікавий збірник, в якому представлені голоси і думки не тільки радянських, російських авторів. Ця збірка називається «За вашу і нашу свободу!». Він складений, на відміну від цієї збірки, тільки з думок і аналітичних статей про протест проти вторгнення в Чехословаччину, про протести в Радянському Союзі, Польщі Угорщині, НДР, Болгарії та Румунії, тобто в тих країнах, влада яких взяла участь у вторгненні. І колись була така мрія, що ми обидві ці збірки видамо російською, але, на жаль, на другу збірку поки грошей не вистачило. Звичайно, дуже хотілося б і цей другий збірник надати російському читачеві, адже він містить матеріал, який нам зовсім невідомий. Як виглядали ці протести в Болгарії? Або в Угорщині? Ми цього зовсім не знаємо. Тому, коли Адам Граділік запропонував мені написати статтю, оглядову статтю про протести в Радянському Союзі, я із задоволенням прийняв пропозицію».

Не можна сказати, що всі співрозмовники Йозефа Паздерки сьогодні засуджують вторгнення радянських військ до Чехословаччини. Наприклад, генерал Павло Косенко, який нещодавно помер, до самої своєї смерті був упевнений, що на кордоні з Чехословаччиною в 1968 році зосередилися німецькі та американські війська, і країни Варшавського договору встигли запобігти їхньому нападу на Чехословаччину. Втім, подібна точка зору на вторгнення під назвою «Дунай» властива сьогодні багатьом політикам в Росії. У Державній думі Росії в липні цього року розглядався законопроект про визнання за учасниками вторгнення в Чехословаччину в 1968 році статусу ветеранів війни. Зараз у Росії, за попередніми даними, проживає понад 20 тисяч громадян, які брали участь у вторгненні в Чехословаччину. У 20-х числах жовтня буде відзначатися 60-річчя кривавого придушення радянськими військами антикомуністичного повстання в Угорщині в 1956 році. Цікаво, учасникам цього злочину теж буде запропонований статус ветеранів війни?

Відразу після презентації ми окремо поговорили з Йозефом Паздеркою.

– Зараз дуже багато говорять про існування в Європі політичних груп, які отримують фінанси з Кремля і здійснюють у своїх країнах підтримку політики Володимира Путіна. У Чехії теж є такі групи?

– Так, звичайно, в Чехії є такі групи – це, з одного боку, група навколо бізнесменів, які вклали інвестиції в Росію, на жаль, з іншого боку, це політики. І досить часто говорять про чеського президента Мілоша Земана, який у деяких випадках, саме навколо кризи в Україні, досить часто висловлювався на підтримку Росії і навіть погоджувався з деякими висновками російської пропаганди. У цьому плані чеські ЗМІ, чеські інтелігенти досить часто його критикують, нагадують йому уроки історії, 1968 рік і закликають дивитися на Україну тверезо, усвідомлюючи факти.

А факти свідчать про те, що в Криму не було ніякого «референдуму», а було вторгнення, що події на Донбасі – це ніякий не «внутрішній конфлікт», а вторгнення солдатів з іншої сторони і маніпуляція громадською думкою за допомогою масштабної пропаганди. У цьому плані нам здається, що це небезпечно.

– Чи не обговорюється сьогодні в Чехії можливість повторення 1968 року, можливість вторгнення вже не радянських, а російських військ на територію Вашої країни?

– Я не думаю, що чехи в якомусь сенсі зараз побоюються повторення вторгнення так, як було в серпні 1968 року. Просто певна частина чеського суспільства дивиться з побоюванням на події в Україні як на те, що історія повторюється. Що Росія, хоча багато хто теж розуміє, що Кремль і режим Путіна – це не вся Росія, знову нападає на якусь країну, маніпулює через пропаганду та ЗМІ суспільною свідомістю. Звичайно, далеко не всі відчувають це сильно, але багато хто побоюється.

Повний текст матеріалу​ – на сайті Російської редакції Радіо Свобода