Про те, що цікавить українців у грузинських виборах, ми вирішили запитати у них самих. А на запитання від перехожих на київських вулицях, які записали кореспонденти Радіо Свобода, відповідає аналітик Грузинської служби Радіо Свобода Коба Ліклікадзе. Нашу розмову ми розпочали з цих запитань.
– Дружба в нас буде з ними, чи ні?
– Чи вони б хотіли бачити Саакашвілі президентом, і чи їм подобається, щоб в них був президент-олігарх?
– Чи вдалося вам побороти корупцію, і якщо вдалося, то як?
– Чому вони обрали проросійський хід, і невже вони не пам’ятають свого минулого?
– Чи взяли б вони президента Порошенка, такого реформатора до себе після закінчення його першої каденції?
– Ось такі запитання від перехожих киян. А почнемо з того, як самі грузини оцінюють результати своїх реформ?
Боротьбу проти корупції розпочав Міхеїл Саакашвілі, коли він був президентом Грузії. Тоді підняли зарплати чиновникам на тих напрямках, які були найбільш вразливими, – це поліція та реєстраційні відділи юстиції.
– Вітаю ваших слухачів. Насправді цікаві запитання. Так, боротьбу проти корупції розпочав Міхеїл Саакашвілі, коли він був президентом Грузії. Тоді, по-перше, підняли зарплати чиновникам на тих напрямках, які були найбільш вразливими, – це поліція та реєстраційні відділи юстиції. Тому що ми всі прекрасно розуміємо, що без фінансової мотивації, реформи неможливі. Бо якщо чиновник працює в міністерстві внутрішніх справ чи в міністерстві охорони здоров’я і отримує 5 тисяч гривень, то він є потенційним корупціонером. Звичайно, було багато невдоволених, бо вчителям і лікарям тоді зарплату не піднімали, її підняли тільки зараз, це зробила вже «Грузинська мрія».
Жорстокою була боротьба на законодавчому рівні. Була нульова толерантність до корупції. Тобто з одного боку, була фінансова мотивація, а з іншого – жорстока боротьба на законодавчому рівні. Вони йшли у тюрми.
– І нинішній уряд продовжив певною мірою ці реформи?
Уряд «Грузинської мрії» продовжив і можна навіть сказати, що розбудовував реформи на тому фундаменті, який заклав Міхеїл Саакашвілі. Без гучних заяв боротьба іде
– Абсолютно. Це називається інституційна пам’ять. Уряд «Грузинської мрії» продовжив і можна навіть сказати, що розбудовував реформи на тому фундаменті, який заклав Міхеїл Саакашвілі. Без гучних заяв боротьба іде, і зараз перед виборами арештували кількох чиновників на місцевому рівні. Тобто механізм вже відлагоджений, і як тільки якийсь чиновник починає якусь корупційну діяльність, він відразу потрапляє в поле зору правоохоронних органів, і він іде до суду, і якщо суд вирішить, то і в тюрму.
При цьому дослідження показують, що корупція продовжує існувати, але це вже так звана «елітарна корупція»
Але при цьому дослідження показують, що корупція продовжує існувати, але це вже так звана «елітарна корупція». І вона була і за президента Саакашвілі, і залишається у Грузії і нині.
– Наступна група запитань від киян стосується зовнішньої політики Грузії, і з їхніх запитань видно, що вони вважають «Грузинську мрію» проросійською партією.
У вересні в Грузії був генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ, який прямо сказав, що Грузія є зразковою країною щодо реформ, які спрямовані на членство в НАТО та європейську інтеграцію, і що вона є лідером регіону
– Я думаю, що це є оманливе враження. Нехай ваші слухачі мені пробачать, але я часто буваю в Україні і бачу, що багато українців перебуває під пропагандою Міхеїла Саакашвілі. Будемо говорити фактами: у вересні в Грузії був генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ, який прямо сказав, що Грузія є зразковою країною щодо реформ, які спрямовані на членство в НАТО та європейську інтеграцію, і що вона є лідером регіону. Завершується процес щодо лібералізації візового режиму, ми очікуємо, що на початку року грузинські громадяни зможуть вільно подорожувати Європою.
Великими темпами зростає грузинська економіка. І жодних поблажок в політиці деокупації також не проводиться
Великими темпами зростає грузинська економіка, незважаючи на спад у наших економічних партнерів, очікується що цього року вона зросте на 3,5 відсотка. І жодних поблажок в політиці деокупації також не проводиться. Єдина різниця, яку я б хотів відзначити для ваших слухачів, це в манері висловлювання грузинських лідерів. Нинішні керівники країни, наприклад, не виступають по телебаченню і не називають Володимира Путіна «ліліпутіним», тобто вони не виступають з образами.
Я не думаю, що нинішній уряд Грузії можна назвати проросійським. У нього є інші недоліки, але цей до них не належить
І я не знаю, звідки взяли інформацію ваша слухачка, але президентом Грузії не є російський олігарх. Президентом Грузії є Гіоргі Марґвелашвілі, який 25 років перед тим працював у недержавному секторі і керував школою Public Affairs, що займалася підготовкою державних службовців, і її фінансував Державний департамент США, Фонд Сороса та інші інституції. Тож я не думаю, що нинішній уряд Грузії можна назвати проросійським. У нього є інші недоліки, але цей до них не належить. Думаю, що це була б образа не лише для самого уряду, але і для майже 50% виборців, які за них проголосували.
– Ми знаємо, що не лише грузинські політики приїхали працювати в Україну, але і один дуже відомий український політик поїхав до Грузії і брав участь у тамтешніх виборах – це Леонід Черновецький, колишній мер Києва. Можете розказати, якими були його результати?
Ці вибори були такими бурхливими, що про Черновецького всі якось забули
– Ці вибори були такими бурхливими, що про Черновецького всі якось забули. Я пам’ятаю, що в нього було бажання створити якийсь політичний блок, об’єднати навколо себе людей, які не могли визначитись, голосувати їм за «Грузинську мрію» чи за «Єдиний національний рух», але потім він передумав. Кажуть, що передумав після зустрічі з Бідзіною Іванішвілі, який був лідером «Грузинської мрії», колишнім прем’єр-міністром, і є відомими мільярдером і філантропом. Тож Черновецький висунув свою кандидатуру на одномандатному окрузі, але там в нього було мало шансів проти кандидатів, яких підтримували ці дві великі партії. Я знаю лише, що він займається благодійністю дуже активно і багато людей йому за це вдячні в Батумі, в Аджарії.
– Він займався цим і в Україні і роздавав гречку, і люди потім за нього голосували, то що, гречка в Грузії не спрацювала?
– Гречку в Грузії також люблять. Але Черновецького ніхто не звинувачував, що він використовує благодійність з політичною метою. Я такого, чесно кажучи, не чув.
– Ну, і останнє запитання з нашого опитування стосувалося ставлення грузинів до Петра Порошенка, українського президента. Гадаю, воно було дещо жартівливим щодо того, чи його б взяли до Грузії за результатами реформ, але якщо його перефразувати, то можна запитати, чи він є реформатором в очах грузинського суспільства?
Петра Порошенка у Грузії дуже поважають як президента дружньої країни
– Гадаю, що питання є трошки саркастичним, але дуже серйозно я можу сказати, що Петра Порошенка у Грузії дуже поважають як президента дружньої країни. Але ви, мабуть, знаєте, що після конституційних реформ грузинський президент вже не є сильною політичною фігурою, він представляє державу, але всі адміністративні важелі є в руках прем’єр-міністра Грузії, і на цій позиції є Ґіорґі Квірікашвілі, тож я думаю, що такий «важковаговик», як Петро Порошенко не захотів би бути ані президентом Грузії, ані губернатором якоїсь області, скажімо Кахетії, чиє вино Петро Порошенко, мабуть, дуже любить.
