Популярний у Німеччині часопис Sueddeutsche Zeitung повідомляє про обмін полоненими на сході України. Американський часопис The New York Times пише про попередження віце-президента США українському керівництву. Видання консервативних кіл Німеччини Frankfurter Allgemeine розмірковує над перспективами перемир'я у східній Україні.
Найтиражованіше періодичне видання Німеччини Sueddeutsche Zeitung публікує статтю «На сході України знов обмінюють полонених». У матеріалі йдеться про те, що в умовах хиткого перемир'я на сході України керівництво у Києві та проросійські сепаратисти знов здійснили обмін полоненими, вперше за кілька місяців. Німецький часопис пише, що українська сторона звільнила трьох чоловіків та одну жінку, передавши їх проросійським сепаратистам. Бойовики звільнили двох українців.
Німецька газета пише, що обмін полоненими відбувся у селищі Щастя, яке розташоване поблизу демаркаційної лінії, що розділяє українське військо та проросійських бойовиків. Видання додає, що на цій території діють спостерігачі Організації з безпеки та співробітництва у Європі. Далі німецький часопис повідомляє, що канцлер Німеччини Анґела Меркель обговорила у телефонній розмові з президентом України Петром Порошенком здійснення можливих наступних кроків з імплементації Мінських мирних угод на сході України. За даними офіційних джерел у Берліні, як додає газета, у той час як поліпшується ситуація з безпекою на сході України, де триває конфлікт, виникає можливість досягнення поступу у напрямку врегулювання конфлікту вже у наступні кілька тижнів.
Sueddeutsche Zeitung пише, що запроваджене минулого тижня перемир'я на Донбасі було досягнуто завдяки наполяганням Німеччини та Франції. Однак, як додає німецький часопис, у зоні конфлікту і далі гинуть люди, зокрема українські військові. Насамкінець видання повідомляє, що посольство Російської Федерації у Києві було закидане салютними установками, через що російське Міністерство закордонних справ висловило Києву офіційний протест. Газета нагадує, що Україна повідомила Росії, що не зможе гарантувати безпеку російським виборцям, які б побажали голосувати на своїх виборах на території дипломатичних представництв Росії в Україні.
«На сході України знов обмінюють полонених»
Американський часопис The New York Times містить статтю «Байден попереджає Україну, що санкції ЄС проти Росії перебувають під ризиком». У матеріалі зазначається, що віце-президент Сполучених Штатів Америки Джо Байден висловив своє попередження Україні, аби Київ виконував свої обіцянки про здійснення економічних та політичних реформ. Інакше, вважає Байден, Європейський союз просто облишить свої санкції проти Росії. Американське видання пише, що існує принаймні п'ять країн-членів Євросоюзу, які хотіли б скасувати нинішні санкції проти Москви. Саме про це Байден заявив, виступаючи на засіданні Ради із міжнародних відносин у Нью-Йорку.
Американська газета нагадує своїм читачам, що Європейський союз запровадив санкції проти Росії після того, як Москва анексувала український Кримський півострів у 2014 році. Також додається, що на сході України і надалі тривають бойові дії, попри укладені Мінські мирні угоди. Видання пише, що в обмін на надання Сполученими Штатами та рештою західних союзників фінансової допомоги Україні, Київ обіцяв здійснити програму реформ, проте поступ тих реформ був, на думку американського часопису, доволі сумнівним.
The New York Times повідомляє, що слова віце-президента США Джо Байдена з'явились через день після того, як він зустрівся з президентом України Петром Порошенком у штаб-квартирі Організації Об'єднаних Націй у Нью-Йорку. Під час цієї зустрічі Джо Байден заохочував президента Порошенка продовжувати процес реформ, особливо в енергетичній галузі та правосудді. Разом з тим видання зазначає, що Україна виконала передумови для надання їй третьої позики від США на суму в один мільярд доларів. Байден додав, що щотижня впродовж 2-3 годин телефоном спілкується з українськими керівниками від початку кризи, закликаючи українське керівництво продовжувати реформи, а також намагаючись переконати Німеччину, Францію та Італію і надалі утримувати санкції проти Росії.
«В Європі переважають такі настрої: «Гей, до зміни президента вона (Україна – ред.) все одно належала Росії. У них була своя маріонетка. Яка різниця? Яка до біса різниця? Навіщо ви змушуєте нас брати участь в цих санкціях?» – цитує Байдена The New York Times.
Байден також попередив Порошенка, аби Україна забезпечила всі передумови до того, щоб Київ не звинувачували у провалі Мінських угод.
«Байден погрожує Україні, що санкції проти Росії можуть бути зняті, якщо не будуть здійснені політичні та економічні реформи»
Популярне видання консервативних кіл Німеччини Frankfurter Allgemeine друкує матеріал «Принцип надії на Донбасі». У підзаголовку зазначається, що відстань між лініями фронту сторін збройного конфлікту на сході України має бути збільшено для того, аби стабілізувати перемир'я, яке постійно порушується. Втім, як пише газета, спостерігачі ставлять під сумнів практичність подібного сценарію. Часопис наводить слова міністра закордонних справ Німеччини Франка-Вальтера Штайнмайєра, який відвідав Київ. Штайнмайєр сказав, що існує певна надія у зоні бойових дій на сході України. Протягом останніх тижнів, за даними спостерігачів ОБСЄ, масштаби сутичок між українським військом та проросійськими бойовиками дещо зменшились.
Далі німецьке видання повідомляє, що представники Росії, України та ОБСЄ підписали документ, який обумовлює три дільниці лінії фронту – Станицю Луганську, Золоте та Петрівське, де сторони конфлікту протистояли одне одному на дуже близькій відстані. У цих дільницях підрозділи українського війська, а також формування проросійських бойовиків буде розведено на відстань до 4 квадратних кілометрів, аби у такий спосіб уникнути перестрілок між ворожими сторонами. На думку ОБСЄ, як пише газета, близькість позицій українського війська та бойовиків часто призводить до спонтанного обміну вогнем із застосуванням широкого кола озброєнь. Якщо все це спрацює у запропонованих дільницях лінії фронту, цей досвід буде поширено на усю лінію розмежування на сході України. Газета додає, що Київ дещо обережно сприймає цю ініціативу, бо проросійські бойовики захопили кілька тисяч квадратних кілометрів території після першої угоди про перемир'я 2 роки тому. Тому українська влада побоюється: коли буде виведено підрозділи українських військових з певних територій, бойовики одразу ж цим скористаються. З огляду на це, Київ висунув вимогу того, аби місія ОБСЄ заснувала постійні пункти спостереження, які б були буферними зонами, занотовуючи і повідомляючи про порушення і визначаючи винних.
Frankfurter Allgemeine додає, що українська сторона вимагає, аби лінія розмежування проходила тими межами, які були встановлені першою угодою про припинення вогню, що її було підписано у вересні 2014 року. Німецький часопис пише, що представники кількох країн Заходу проглянули нову угоду, у цілому оцінивши її позитивно. Серйозну налаштованість обох сторін конфлікту на виконання положень угоди, як вказує газета, підтвердить їхня співпраця з групами спостерігачів ОБСЄ. Раніше повідомлялося, що спостерігачі місії ОБСЄ зазнавали перешкод у своїй роботі, за твердженням німецького видання, як з боку проросійських бойовиків, так і з боку українських військових.
«Ще один невеличкий крок до перемир'я на сході України»
