На три місяці держава скасовує будь-яке регулювання цін на харчові продукти в країні. Кабінет міністрів України ухвалив пілотний проект, який діятиме з 1 жовтня до 1 січня 2017 року. В уряді хочуть проаналізувати реальну ситуацію з цінами на ринку за умови, коли держава в них не втручається. В Міністерстві економічного розвитку та торгівлі переконані, що рішення «відпустити ціни» піде на користь як бізнесу, так і суспільству. Економічні експерти вважають, що це може спричинити зростання цін на деякі категорії товарів, що найбільше вдарить по українцях з низьким рівнем доходів.
Державна регуляція цін була запроваджена ще в 1996 році, коли ринкова економіка тільки ставала на ноги і ситуація з доходами населення була складна.
У постанові зазначено, що торговельні надбавки не можуть перевищувати 15% від оптової ціни виробника для таких продуктів: борошно, хліб, макаронні вироби, крупи, цукор, яловичину, свинину і м'ясо птиці, варені ковбасні вироби, молоко, сир, сметану, вершкове масло, соняшникову олію, курячі яйця.
22 вересня уряд затвердив пілотний проект скасування державного регулювання цін з метою дослідження процесів на ринку і ухвалення подальшого рішення про доцільність такого регулювання.
«Ціни на товари, які регулюються, зростають швидше, ніж на товари, які не регулюються» – заступник міністра
Державне регулювання цін призводить до того, що бізнесу не цікаво цим займатися і до появи в цій сфері корупції, переконані в Мінекономрозвитку.
Державне регулювання цін введене з позитивних міркувань, але воно дуже легко обходиться і підкоряються йому лише ті, хто працює«по білому», а, наприклад, МАФи, вже грають за іншими правилами, пояснює Максим Нефьодов, заступник міністра економічного розвитку і торгівлі. За статистикою, запевняє заступник міністра, ціни на товари, які регулюються, зростають швидше, ніж на товари, які не регулюються.
«Це 15-та спроба скасування цього регулювання за роки незалежності, четверта спроба нашої команди і третій раз коли я особисто вносив ці документи. Врешті-решт, думаю, що це справжня перемога», – зазначає в коментарі Радіо Свобода Максим Нефьодов.
Парадоксом в міністерстві називають те, що регуляція цін стосується не лише соціальних товарів. Це широка група товарів, в яку входять і італійські спагеті, і мармурова яловичина, каже Максим Нефьодов, причому це недешеві товари.
Ми прибираємо бар’єр, який дозволяє в ручному режимі якомусь чиновнику давати чи не давати дозвіл і, відповідно, цим маніпулюватиМаксим Нефьодов
«Це втручання абсолютно неефективне. Ми розуміємо, що його легко обходити, розуміємо, що в цій сфері існує велике хабарництво. А про те, скільки коштувала раніше посада голови Держцінінспекції, взагалі ходять легенди. Коли ми кажемо про дерегуляцію, ми говоримо не лише про полегшення ведення бізнесу, збільшення інвестицій, створення нових робочих місць, але і про те, що ми прибираємо бар’єр, який дозволяє в ручному режимі якомусь чиновнику давати чи не давати дозвіл і, відповідно, цим маніпулювати», – наголошує заступник міністра.
Чи є експеримент своєчасним?
Те, що скасування регуляції призведе до зниження цін, експерт Інституту суспільно-економічних досліджень Ярослав Жаліло вважає неможливим, але й підвищення цін не розглядає як ймовірний варіант. Він зауважує, що основним регулятором на ринку зараз є низький платоспроможний попит населення. Винятком може стати ажіотажний попит.
Хоча економіст погоджується, що дерегуляція цін має відбуватись в країні, і є корисною для економіки, вважає, що експеримент уряду може не дати об’єктивних результатів.
Пілотний проект вводиться восени, коли формуються ціни на продукцію нового врожаю. Може бути збіг цього скасування із тим, що на ринок почнуть впливати нові ціни, плюс можуть виникнути певні інфляційні очікуванняЯрослав Жаліло
«Пілотний проект вводиться восени, коли формуються ціни на продукцію нового врожаю. Може бути збіг цього скасування із тим, що на ринок почнуть впливати нові ціни, плюс можуть виникнути певні інфляційні очікування, що призведе до зростання цін. Тобто немає чистоти експерименту. Якщо цінова динаміка виникне, то є вірогідність, що не зрозуміємо через що це сталося», – пояснює Ярослав Жаліло.
Зараз доброго результату від дерегуляції не слід очікувати, вважає Олексій Дорошенко, директор української Асоціації постачальників торгових мереж. Можливо, через кілька років, але не зараз, коли замість вільного ринку ми маємо монополії олігархів, переконаний експерт.
Коли Кабінет міністрів вирішив провести експеримент з відміни регуляції як для виробника, так і для торгівлі, то найбільші торгові мережі заявили про те, що вони готові підвищувати ціни, бо вони дуже довгий час працювали з низькою рентабельністю, пояснює для Радіо Свобода Олексій Дорошенко.
До чого призводить ринок без контролю, ми вже знаємо по набридлій нам гречці. Тоді ціна гречки близько за 10 місяців зросла на 300%. Це ненормальноОлексій Дорошенко
«Це може призвести до зростання цін на соціальні продукти харчування на 10%. Це рис, гречка, соняшникова олія, недорогі сорти м’яса, молочна продукція, тому будь-який ринок не саморегулюючий. Ми знаємо, що будь-яка держава контролює ринок. Ми пам’ятаємо справи США на початку ХХ століття, коли вони дерегулювали ринок і розділяли великі корпорації. А до чого призводить ринок без контролю, ми вже знаємо по набридлій нам гречці. Тоді ціна гречки близько за 10 місяців зросла на 300%. Це ненормально, це доводить те, що ринок не може бути саморегулюючим», – стверджує директор української Асоціації постачальників торгових мереж.
Харчування – перша стаття витрат і економії українців
Харчування є першою статтею витрат в українців. Понад 45% загального сукупного доходу в родинах витрачається на продукти в середньому, по окремих групах навіть більше 60%. Особливо це працівники державного сектору (вчителі, лікарі, працівники комунальної сфери, нижчий рівень держслужбовців) та пенсіонери. Із підвищенням тарифів на комунальні послуги люди налаштовані обмежувати себе ще більше у продуктах харчування та придбанні одягу. Про це розповідає Ольга Балакірєва, голова правління Українського інституту соціальних досліджень імені Олександра Яременка. Останнє дослідження проводилося в серпні цього року.
Зараз користуються попитом продукти, в яких витікає термін їхнього використання, де ціну трошки знижують. Хоча водночас люди зменшують витрати і на одяг, і на відпочинок, і на розваги, і на навчанняОльга Балакірєва
«Коли ми запитуємо, в чому люди почали себе обмежувати в своїх витрат, то на першому місці продукти. Вони починають купувати продукти іншої якості, інших виробників, шукають не настільки якісні продукти. Зараз користуються попитом продукти, в яких витікає термін їхнього використання, де ціну трошки знижують. Хоча водночас люди зменшують витрати і на одяг, і на відпочинок, і на розваги, і на навчання», – наголошує соціолог.
Зменшується частка людей, які визначають себе громадянами із середнім доходом. 66% населення визначають себе такими, що мають доходи нижче середнього рівня, низькі і дуже низькі. Це межа незабезпеченості – зауважують соціологи Українського інституту соціальних досліджень. За останні 10 років ці показники погіршилися і це говорить про загальне збідніння населення, резюмує Ольга Балакірєва.
В Мінекономрозвитку у разі повного скасування регулювання цін основними напрямками роботи бачать посилення конкуренції для того, щоб вона штовхала ціни вниз, а якість вгору. Крім того, говорять про посилення ефективності роботи Антимонопольного комітету, який би запобігав змовам на ринку в розробці соціальних програм, щоб через інструмент субсидій допомагати тим, хто цього потребує, а не всім порівну, як відбувається зараз на ринку.
