Братислава – Лідери країн-членів Європейського союзу розробляють «дорожню карту», яка допоможе перезавантажити ЄС, зробити його більш здатним відповідати на кризи та виклики, перед якими постала Європа. Також на саміті в Братиславі йдеться і про збереження єдності ЄС на тлі виходу з нього Великої Британії. Лунають також і заклики від нових членів ЄС не «педалювати занадто» на оборонних питаннях, щоб це не підривало НАТО.
Формально саміт не є самітом, а неформальною зустріччю. Але із 27 лідерів країн ЄС лише ірландський прем’єр Енда Кенні на головній сесії зняв піджака і сидів у сорочці – щоправда, з краваткою. Неформальний характер, проте, надав обід і прогулянка з переговорами на кораблі Дунаєм, який традиційно століттями був з’єднуючою артерією «старого континенту».
Правда, прогулянковий корабель був під німецьким прапором, бо, мабуть, у Словаччини не було такого корабля люкс-класу. Хтось із журналістів пожартував, що це символізує те, що після «Брексіту» з процесом виходу Британії з ЄС саме Німеччина вже стає беззастережним лідером ЄС.
Лідери країн Євросоюзу визнають, що нині союз перебуває в критичній ситуації, як висловилась канцлер Німеччини Ангела Меркель, додавши: «Наше завдання зараз показати на ділі, що ми можемо бути кращими».
ЄС потрібно покращуватися у ділянці внутрішньої та зовнішньої безпеки, боротьби з тероризмом і в оборонній сфері, а також у підтримці економічного зростання і збільшення зайнятості. А найнагальнішою кризою для нього зараз є проблема біженців.
Процес перезавантаження нинішнього ЄС після «Брексіту» має завершитись в березні наступного року, коли буде саміт у Римі на відзначення 60-ї річниці Римського договору. Цей документ було підписано 25 березня 1957 року і ним Італія, Франція, Західна Німеччина та три країни Бенілюксу заснували Європейське економічне співтовариство – фактично ЄС, а також створили Єврокомісію – «європейський уряд».
«Ми маємо розробити «дорожню карту» і розпочати «Братиславський процес», – сказав господар саміту словацький прем’єр Роберт Фіцо.
«Ми маємо знайти дорогу в майбутнє. Ми маємо знайти рішення і не перекладати всю вину на ЄС, бо 90 відсотків ЄС – працює», – сказав у Братиславі прем’єр-міністр Люксембургу Хав’єр Беттель.
Також лідери ЄС, як наприклад прем’єр Данії Ларс Рассмусен, наголошували на потребі збереження єдності ЄС, від інших можна було почути про прагнення уникнути «фрагментації» всередині союзу.
«ЄС має залишатись згуртованим. Якщо ми єдині, але чітко визнаємо розбіжності і можемо знаходити спільні підходи – ми маємо знайти спільне вирішення у питаннях контролю над зовнішніми кордонами, в питанні причин проблеми мігрантів. Також маємо залишатися вірними принципу солідарності», – сказав під час саміту прем’єр Словенії Міро Черар.
«Бо яка альтернатива (єдності)? Альтернатива – протекціоналізм. Альтернатива – роз’єднаність. Альтернатива – конфлікти між європейськими державами», – окреслив «чорний сценарій» чеський прем’єр Богуслав Соботка.
Останнім часом багато говорять про певне розходження позицій між старими західноєвропейськими членами ЄС та новими членами – державами Центральної Європи.
Головна розбіжність – квоти на мігрантів і прагнення забрати назад певні повноваження від Брюсселя на національний рівень, як пропонують деякі члени «Вишеградської четвірки», зокрема Угорщина та Польща.
Відтак, тенденцією в ЄС нині є непередання більших повноважень європейським інституціям, а зосередження їх на національному рівні – щоб не було підстав звинувачувати в усіх гріхах Брюссель та інституції ЄС.
«Надання нових повноважень європейським інституціям не є бажаним рецептом. Електорат в країнах ЄС хоче більшого впливу на рішення союзу», – написав президент Європейської ради Дональд Туск у листі лідерам країн-ЄС перед Братиславою.
«Без згадки про інтеграцію. Без згадки про Європу двох швидкостей (різного рівня інтеграції – ред.). Будь-які ідеї щодо банківського союзу чи подальшого розвитку економічного або монетарного союзу – відкладені», – пояснює ситуацію один із провідних експертів з питань ЄС, редактор аналітичного бюлетеня «Стратегічна Європа» Джуді Демпсі.
Без «нового НАТО»
Серед тем, які піднімаються в ЄС на тлі «Брексіту» – можливе посилення оборонних потужностей Євросоюзу. Цікаво, що лідери Німеччини, Франції та Італії зустрілись не так давно для переговорів про подальшу стратегію розвитку ЄС на Середземноморському узбережжі Італії на тлі авіаносця. У деяких ЗМІ з’явились навіть припущення про створення ледь не «армії ЄС».
Ми не можемо дублювати НАТО. Всі наші армії вже є арміями НАТОДалія Грібаускайте
Однак кілька лідерів нових членів ЄС зі Східної Європи дали зрозуміти в Братиславі, що все ж бажають, аби гарантом безпеки було саме НАТО, а не ЄС.
«Я ніколи не чула, що хтось збирається створювати армію ЄС. Я думаю, що існує певне термінологічне непорозуміння. Ми говоримо про кращу співпрацю в галузі оборони, ми ведемо мову про краще використання військових потужностей – але не про армію. Ми не можемо дублювати НАТО, ми не можемо замінити НАТО. Всі наші армії вже є арміями НАТО». – сказала у Братиславі президент Литви Далія Грібаускайте.
Ми вітаємо, що Франція та Німеччина роблять для посилення оборонної співпраці. Це буде доповнювати НАТОТааві Ройвас
З нею погодився і прем’єр-міністр Естонії Тааві Ройвас: «Багато країн ЄС є країнами НАТО. Але ми вітаємо, що Франція та Німеччина роблять для посилення оборонної співпраці. Це буде доповнювати НАТО».
Що Україні від Братислави?
Для України єдність ЄС важлива з кількох точок зору. І як єдність інституції і союзу, членством в якому і мала б увінчатись українська євроінтеграція. І тактично нині єдність важлива для збереження і подовження санкцій проти Росії за її агресію проти України.
Ознайомився з роботою кремлівських стратегів, які планують уже наступний «екзит», щоб підірвати європейські цінності і зруйнувати ЄСПетро Порошенко
«Можу сказати, що сам я ознайомився з роботою кремлівських стратегів, які планують уже наступний «екзит» для того, щоб змінити проєвропейські політичні еліти, підірвати європейські цінності і зруйнувати Європейський союз і Трансатлантичний альянс», – заявив президент України Петро Порошенко у Києві у п’ятницю.
У Братиславі також було надіслано дуже обнадійливий сигнал Києву щодо візової лібералізації між Україною та ЄС. Президент Європарламенту Мартін Шульц сказав у Братиславі, що питання безвізу буде винесено на порядок денний Європарламенту в жовтні.
За його словами, Комітет Європарламенту з питань громадянських свобод буде, в свою чергу, голосувати за це питання 29 вересня.
«Можливо, під час жовтневої сесії ми б могли поставити це питання в порядок денний парламенту. Але, гадаю, комітет голосуватиме 29 вересня. Якщо критерії виконані, то наскільки я знаю, доповідач Марія Габріель буде пропонувати щоби було позитивне рішення», – заявив Шульц.
