Братислава -- У столиці Словаччини 16 вересня відбудеться зустріч лідерів 27 країн-членів Європейського союзу, які мають вирішити куди рухатись ЄС після «Брексіту» – референдуму в Британії щодо виходу з ЄС. Саміт також відбувається на тлі «контрреволюції», про яку говорять деякі лідери країн Центральної Європи, які займають особливу позицію на тлі мігрантської кризи в ЄС. Має бути започаткований так званий «Братиславський процес», який повинен дати поштовх до оновлення Євросоюзу, його реформації, а також наблизити його до часом віддалених півмільярда громадян країн ЄС. Це важливо і для України – знати, до якого ЄС вона просувається у своїй євроінтеграції.
Саміт є неформальною зустріччю і в програмі записано, що участь у ньому беруть не 28 лідерів, а 27 – без британського прем’єра Терези Мей. Власне, червневий референдум у Британії, на якому більшість проголосувала за вихід із ЄС, і дав поштовх керівникам ЄС задуматись – а що не так? Що треба змінити, щоб влити друге дихання європейському проекту? Як зробити ЄС ближчим до пересічних громадян, і щоб ЄС припинив займатися постійними пожежогасіннями – тобто, реагувати на ледь не безперебійні кризи?
У саміті братимуть участь також президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер та президент Європейської ради Дональд Туск. Напередодні саміту Туск надіслав листа лідерам країн ЄС, в якому наголосив, що нині ЄС постав перед серйозними випробуваннями, пов’язаними з часом проблемним сприйняттям себе в громадській свідомості, міграційною кризою, страхом перед тероризмом та слабким економічним зростанням.
Туск зазначив, що ЄС має встановити якнайкращі відносини з Британією, але з іншого боку, повинен мати й «холодну голову» щоб знайти шлях, аби «бути членом Союзу було б гарною річчю». Іншими словами, Туск закликає повернути престиж членству в ЄС і зробити все, щоб після Британії на вихід вже ніхто не просився.
Господар саміту – словацький прем’єр Роберт Фіцо заявив перед братиславською зустріччю, що «ЄС має довести, що він вартий того, аби за нього боротися».
«Братиславський саміт має на меті відповісти на питання, де ЄС перебуває сьогодні. Але передовсім він має обговорити теми, які доводять, що ЄС є дієздатним проектом, за який варто боротися», – сказав Фіцо напередодні саміту.
Відтак, у словацькій столиці має бути запущено «Братиславський процес» – процес оновлення ЄС, його реформації. І це буде продовжено під час дискусії лідерів ЄС на Мальті та в Римі наступного року.
«Контрреволюція на сході»
На тлі мігрантської кризи багато оглядачів говорять про певний «розлом» між старими західноєвропейськими членами ЄС та країнами Центральної Європи.
Говорять навіть про певну «конрреволюцію» на сході ЄС – принаймні це поняття вжили недавно два ключових політики в регіоні.
Так, лідер польської партії «Право і справедливість» Ярослав Качинський заявив недавно на форумі у Криниці, що для того, аби «ця контрреволюція увінчалась успіхом, мають відбутися зміни всередині ЄС, в його структурі та процесі ухвалення рішень».
«Ми перебуваємо в історичному, культурному моменті. Існує можливість культурної контрреволюції нині», – заявив прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, який проводитиме на початку жовтня референдуму в Угорщині щодо мігрантських квот ЄС.
Така політика Орбана, а також стан справ зі свободою слова та незалежністю судів дали привід міністру закордонних справ Люксембургу Жану Ассельборну заявити, що Угорщину треба вилучити з лав держав-членів ЄС, і що це є «єдиною можливістю зберегти згуртованість та цінності» Євросоюзу. Ассельборн навіть додав, що якби Угорщина подавала заявку на членство в ЄС нині, то їй би відмовили...
І хоча словацький прем’єр Фіцо теж проти квот, однак Братислава хотіла б успішного саміту – без розколів та «контрреволюцій».
Спротив нових членів ЄС на сході квотам на розподіл біженців перебуває в епіцентрі незгоди, але з іншого боку, також говорять і про те, що в різноманітності і є сила Євросоюзу – питання в тому, щоб вміти знаходити компроміси і баланс національних інтересів та спільних інтересів цілого ЄС.
«Може й добре, що саміт проводитиметься в Центральній Європі, де багато громадян висловлюють помітний євроскептицизм», – написав експерт Ів Бертончіні з Інститут Жака Делора на сайті Euractiv.
На його думку, ЄС має навчитись, як «дістатися до сердець та душ європейських громадян, даючи раду з їхніми надіями та побоюваннями – без того, щоб применшувати їх до ролі споживачів та платників податків».
Питання єдності Євросоюзу дуже важливе для України, оскільки від цього залежить і тема санкцій проти Росії за її політику проти України, і спільне бачення Євросоюзом перспектив української євроінтеграції, а найближчий пріоритет Києва – отримання безвізового режиму з ЄС до кінця цього року.
Під час телефонної розмови наприкінці минулого місяця з президентом Словаччини Андреєм Кіскою, країна якого вперше головує в ЄС, президент України Петро Порошенко наголосив на ефективності солідарності в Євросоюзі в питанні оцінки російської агресії та важливості збереження санкцій ЄС, допоки Москва не виконає повністю Мінські угоди.
