У світовій пресі є публікації про підготовку офіційним Києвом позовів до Міжнародного кримінального суду в Гаазі проти Москви за анексію Криму та розпалювання конфлікту на сході України. Також є статі про перехід на український бік одного вояка російської регулярної армії на Донбасі, що є ще одним доказом присутності російської армії на українському сході. І міністр закордонних справ Люксембургу заявив, що Угорщину варто вилучити з ЄС через суперечливу політику прем’єр-міністра Віктора Орбана.
Газета The Financial Times пише про збирання Україною матеріалів для подання позовів у Міжнародний кримінальний суд проти чільних російських посадовців та генералів за анексію Криму та розпалювання понад дворічної війни на сході України, жертвами якої стали майже десять тисяч людей.
Газета посилається на генерального прокурора України Юрія Луценка, який каже, що Київ планує спочатку судити російських посадовців за їхньої відсутності в Україні, а потім передати справи до суду в Гаазі.
Заява Луценка з’явилась після того, пише газета, як минулого місяця були оприлюднені уривки з «потенційно вибухових» записів телефонних розмов. У них радник російського президента Володимира Путіна з українських питань Сергій Глазьєв на початку 2014 року дає вказівки активістам у Криму та в південно-східній Україні провокувати дестабілізацію як привід для російського військового вторгнення.
Навіть якщо юридичний шлях є довгим і невизначеним, йдеться в статті, Київ сподівається, що позови дадуть йому важіль проти найближчого оточення президента Путіна на тлі зусиль щодо встановлення тривкого перемир’я з підтримуваними Кремлем сепаратистами на окупованій частині Донбасу.
«Ведення агресивної війни, використання заборонених методів ведення війни, війна проти цивільних, застосування заборонених видів озброєння, масове порушення прав людини, тортури… – все це, звичайно, підпадає під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду», – цитує The Financial Times генпрокурора Луценка.
Путін на початку заперечував присутність «зелених чоловічків» в уніформах без розпізнавальної символіки в Криму після того, як українського президента Віктора Януковича було усунуто від влади в результаті протестів у лютому 2014 року, але потім російський президент визнав, що його вояки таки діяли в Криму.
Москва завжди заперечувала, зазначає видання, свою роль у підбурювання протестів на сході України або те, що російські регулярні війська увійшли в Україну для підтримки місцевих сепаратистів.
Оприлюднення Києвом уривків телефонних розмов переважно пройшло непоміченим на міжнародному рівні на тлі стурбованості нарощенням Росією військової потуги уздовж кордонів з Україною, каже видання.
Але газета цитує базованого в Києві німецького політолога Андреаса Умланда, який каже, що записи продемонстрували, що «соціальний конфлікт, який передував бойовим діям, був таємно зрежисований, направлявся й фінансувався з Москви».
Американське видання Newsweek повідомляє про те, що російський військовослужбовець на сході України здався в полон і поділився з українською військовою розвідкою інформацією про російські регулярні війська в регіоні.
Українські сили воюють проти озброєних сепаратистів у Донецькій та Луганській областях від 2014 року, і Україна та її партнери по НАТО неодноразово вказували на те, що російські регулярні військові стоять на чолі сепаратистів, але Росія заперечує, що її військовослужбовці перебувають в Україні в будь-яких офіційних ролях. «Як наслідок, Росія не розглядає себе як силу, яка втягнута в конфлікт», – зазначає Newsweek.
Українські підрозділи, які дислоковані поблизу лінії розмежування в зоні конфлікту, повідомили, що людина на ім’я Денис Сидоров нині перебуває під вартою, що він є уродженцем Москви і вояком російської армії. Він здався в полон поблизу Широкої Балки і, як зазначає видання, ймовірно, передав українським силам інформацію про російські підрозділи на території України.
Серед інформації він назвав прізвища командирів, які змінилися на чолі його підрозділу, а також що «велика кількість російських військ пересуваються українською територією», – зазначає часопис.
Брюссельське видання EUObserver пише про заяву міністра закордонних справ Люксембургу Жана Ассельборна, що Угорщину треба вилучити з лав держав-членів Європейського союзу.
Такий крок, на думку голови зовнішньополітичного відомства Люксембургу, «є єдиною можливістю зберегти згуртованість та цінності» ЄС.
Як сказав Ассельборн: «Ми не можемо погодитись, що основоположні цінності Європейського союзу сильно порушуються».
Міністр зазначив, що будь-яка держава, що «будує паркани проти біженців, котрі втікають від війни, порушує норми свободи преси та незалежність судової гілки, повинна бути вилучена з ЄС тимчасово або назавжди, якщо це потрібно».
В Угорщині, цитує міністра Ассельборна брюссельське видання, до біженців ставляться як до «диких тварин». За його словами, угорський прем’єр Віктор Орбан накликав на ЄС біду тим, що продемонстрував світові, що ЄС не може застосовувати всередині себе принципи, які він пропагує для решти світу.
На думку Ассельборна, якби Угорщина подала заявку на членство в ЄС нині, то їй було б відмовлено в членстві в цій спільноті.
