Восьмого числа восьмого місяця 2008 року Росія офіційно ввела війська в Грузію. П’ять днів тривало жорстоке протистояння із застосуванням авіації на підконтрольних Грузії мирних територіях. Російська влада підтримала сепаратистів як Абхазії, так і Південної Осетії, а пізніше офіційно визнала незалежність цих територій. Екс-президент Грузії Міхеїл Саакашвілі зазначив, що стримати агресію в перші дні було найважче, але це вдалося, зокрема, за допомоги України. Тоді російська авіація бомбила мирні міста й села, порт та стратегічні об’єкти. Грузинські військові збивали літаки завдяки українським протиповітряним системам оборони. Минуло 8 років, і в теперішньому протистоянні України російській агресії на фронті допомагають грузинські добровольці.
На момент вторгнення російських військ до Грузії, як і зараз, у світі відбувалися Олімпійські ігри, так само у Сполучених Штатах готувались до перевиборів президента, згадує Міхеїл Саакашвілі. Тому Україна в найближчі тижні має бути особливо пильною до кордонів і поведінки агресора. Агресор завжди звинувачує маленькі країни у будь-чому, аби потім виправдати свої дії, зазначає екс-президент Грузії.
«Російська загроза існує, вона не зникла і не була знищена, вона тільки зростає. Було так, що одразу після всіх тих подій, на запитання журналістів, я казав, що наступний – це Крим, це Україна. На жаль, далі наступними є країни Балтії і, можливо, Польща», – зазначає Саакашвілі.
Як Україна допомагала Грузії у 2008-му
Росія зайшла з військом до Грузії під формальним гаслом «примушення до миру» з озброєними сепаратистами. Грузія оголосила в своїй країні стан війни. Тоді припинити обстріли вдалося завдяки міжнародному втручанню, але Захід дуже швидко повернувся до нормальних відносин із Росією, зауважує Володимир Огризко, на той момент чинний міністр закордонних справ України. Події ж в Україні пришвидшили процес прозріння міжнародної спільноти щодо Росії та розуміння необхідності боротьби з цією агресією, вважає екс-міністр.
Найяскравіший спогад Володимира Огризка – це приїзд української делегації на чолі з тодішнім президентом України Ющенком до Тбілісі на підтримку народу Грузії.
«Такі речі не забуваються, бо це, як боротьба добра зі злом. На жаль, так не сталося, що «світлі» сили перемогли «чорні», але, мабуть, від тих ударів зла стаємо сильнішими», – каже екс-міністр.
Україна підтримала Грузію і військово. Зокрема, грузинська армія використовувала українські системи протиповітряної оборони «Бук» та «Оса», завдяки яким вдалося збити приблизно 12 російських бомбардувальників, розповідає Ігор Романенко, колишній заступник начальника Генштабу ЗСУ. Сотні українців брали участь в операціях із порятунку мирного населення. Проте на момент розгортання російської агресії вже проти України держава, за словами Романенка, виявилася неготовою.
«Якщо була розвідка і дані в Грузії щодо того, що робить Росія, як вони готуються і що планують, то була відповідь на державному рівні з підтримкою народу – зміцнювали Збройні сили, підвищували бюджет, проходили навчання, то, на жаль, в Україні сплановано протягом 20 років, навпаки, скорочували Збройні сили, якщо приймалась нова техніка, то це були одиниці, кошти не виділялись», – наголошує Ігор Романенко.
«Українці допомогли грузинам, тепер наша черга»
У відповідь на допомогу українців, грузини долучилися до лав ЗСУ як добровольці. Мамука Мамулашвілі, командир «Грузинського легіону» знову стримує російську агресію, проте вже за контрактом в Україні. У цій неоголошеній війні тактика Росії не змінилася, Україна взяла до відома лише частину з того досвіду, який мала Грузія, зазначає Мамука. Він бачить у світовій реакції можливість зупинити війну.
Якщо до конфлікту ставитися неадекватно, він може вийти з-поза меж України і перейти межі ЄвропиМамука Мамулашвілі
«Сьогодні, я дивився на сайті, Європа відзначає день котів, розумієте? Якщо до конфлікту ставитися неадекватно, він може вийти з-поза меж України і перейти межі Європи. Це ті самі помилки, яких Європа припускалася при Першій світовій війні, ігноруючи агресора, при Другій світовій війні і, думаю, Європа зараз припускається їх ще раз», – зазначає Мамука Мамулашвілі.
Після повернення до Грузії тих, хто воює в лавах української армії, допитують правоохоронці, розповідає Мамука Мамулашвілі. Командир каже, що грузинська влада має негативне ставлення до такої ініціативи чоловіків та зізнається, що й він разом із бійцями та колегами не підтримує теперішньої політики уряду щодо неконтрольованих територій.
«То був повчальний урок історії, вчасно не засвоєний», – так про цей день в історії Грузії висловився президент Петро Порошенко. І додав, що Україна підтримує цілісність Грузії і ніколи не визнає «російських маріонеткових режимів у Абхазії та Південній Осетії».
Політика уряду Грузії зараз спрямована на примирення з абхазами та південними осетинами.
За офіційними даними МВС Грузії, за 5 днів воєнного конфлікту внаслідок бойових дій на території Південної Осетії, а також бомбардування населених пунктів по всій країні загинули 228 військовослужбовців грузинської армії, 14 поліцейських і 146 мирних жителів.
