На території бойових дій на Донбасі – суттєве загострення. За добу по позиціях українських військових випустили 130 мінометних мін, звітує речник Адміністрації президента України з питань АТО Олександр Мотузяник. А медіа бойового угруповання «ДНР» закидають Збройним силам України понад 460 обстрілів. Угруповання «ЛНР» цифр за минулу добу на момент написання статті не озвучило. Ілюзорність перемир’я фіксують також спостерігачі від ОБСЄ. Про це детальніше розповів в інтерв’ю Радіо Свобода перший заступник керівника Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ Александр Гуґ.
– Ситуація там то загострюється, то затихає – все непередбачувано. Є дні (це можна побачити у наших звітах), коли перемир’я порушується дуже активно, а є такі, коли менше. І зараз на лінії розмежування та в буферній зоні, що мусить бути безпечною, ситуація дуже загрозлива. Важке озброєння не відведене, перемир’я не дотримуються.
І не забуваймо, що коли сторони постійно обмінюються ударами, найбільше страждають прості місцеві жителі. Вони зазнають поранень та помирають, їхнє майно та нерухомість руйнують. І багато кому, якщо це у них ще виходить, доводиться їхати звідти. А кому це не вдається, або ж хто не хоче – мусить терпіти цей безперервний конфлікт. Тому важливо відвести озброєння та припинити обстріли, щоби ситуація в країні нормалізувалась.
– Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ минулого тижня оприлюднила відзняте дронами відео нічних перестрілок на лінії розмежування. Зокрема, перші кадри за 18 липня фіксують саме удари по непідконтрольних Україні територіях. Цьому передували провокації, чи це розцінювати як перших крок із боку українських сил?
– Конкретно це відео складається зі шматочків різних записів, і в жодному разі не має сприйматись як цілісний епізод. Це ілюстрація того, наскільки напружені бойові дії там. Зафіксовані дані свідчать про порушення мінських угод, і також спростовують закиди на адресу місії, що спостереження ведеться лише в денний час. Як ви знаєте, це неправда. Місія працює по 24 години сім днів на тиждень. І спостереження, зафіксовані вдень та вночі, регулярно публікуються у наших звітах.
Вночі ми використовуємо різноманітні технології, переважно, безпілотні літальні автомати, статичні камери та повітряне спостереження
Важливо додати, що вночі ми використовуємо різноманітні технології, переважно, безпілотні літальні автомати, статичні камери та повітряне спостереження. Додатково нічні спостереження здійснюють моніторами (спостерігачами – ред.) місії у 14 різних місцях уздовж лінії розмежування. Вони фіксують порушення перемир’я.
– Тож чи я правильно зрозуміла: ОБСЄ не вважає, що ті кадри від 18 липня свідчать, що українські позиції першими почали атаку?
– Коли мова заходить про порушення перемир’я, ми не визначаємо винуватців. Особливо коли це відбувається у «гарячих точках», де сторони збройного конфлікту обмінюються ударами упродовж місяців. І тоді дуже складно визначити, хто атакував першим. І відповідь на удар, що прилетів від іншої сторони, не обов’язково стається вже за хвилину. А можуть після цього пройти години і навіть дні. Тож неможливо сказати, хто почав перестрілку саме на тому епізоді.
– Днями спостерігачі місії ОБСЄ повідомляли, що їх затримали члени угруповання «ДНР», погрожували розстріляти, змушували залишити територію. Такі випадки не рідкість на непідконтрольних українській владі територіях?
Спостерігачі мають справу з різноманітними обмеженнями їхньої роботи. Наразі 90% випадків трапляються саме на непідконтрольних Україні територіях
– Наші спостерігачі мають справу з різноманітними обмеженнями їхньої роботи. Зокрема, випадки заборони на доступ були і на підконтрольних українській владі територіях. Утім, наразі 90% випадків трапляються саме на непідконтрольних Україні територіях. Інколи випадки насилля, коли наших спостерігачів зупиняють на блокпостах, як це сталось нещодавно. По них відкрили вогонь, зокрема, і артилерійський. Погрожували й у інший спосіб, брали у заручники. І це незважаючи на те, що спостерігачі ОБСЄ – цивільні, неозброєні люди. Маємо справу як із організованими, так і зі спонтанними випадками агресії в наш бік: мова йде про попереджувальний та прицільний вогонь.
Такі ситуації дуже складно вирішувати, і це виклик для наших працівників. І важливо зазначити, що згідно з мінськими угодами, Об’єднаний центр контролю та координації зобов’язаний оперативно реагувати на подібні перешкоди роботі нашої моніторингової місії.
– А лідери угруповань «ДНР» і «ЛНР» реагують на ці випадки? Як ви співпрацюєте?
– Ми маємо регулярний контакт із так званими «ДНР» та «ЛНР». І ми розраховуємо на цю кооперацію, адже вони відповідальні за безпеку пересування спостерігачів на непідконтрольних українській владі територіях. І коли вони цього не роблять – ми про це говоримо, вимагаючи від них виконувати умови, під якими підписались за мінськими угодами.
– Спостерігачі не лише фіксують порушення, а й спілкуються з місцевими жителями. Що кажуть там люди зараз, після вже понад два роки бойових дій? Чи вірять у мінські угоди?
Місія часто спілкується з місцевими жителями, цими людьми часто маніпулюють, як наслідок – вони намагаються перешкоджати роботі нашої місії
– Я не можу говорити від імені місцевих жителів, які вже і так занадто довго страждають. Утім, розумію, що люди виснажені тим, що конфлікт не припиняється. Це ж не ОБСЄ мусить припинити обстріли, це справа сторін конфлікту. Місія намагається допомогти, тому часто спілкується з місцевими жителями, вислуховує їхню агресію та роздратування. Водночас, цими людьми часто маніпулюють, як наслідок – вони намагаються перешкоджати роботі нашої місії. Утім, це ж неприродньо, і просто відображає реальну проблему: сторони конфлікту не можуть слідувати мінським угодам самі. Перестрілки тривають, люди зазнають поранень, діти не можуть ходити до школи, дорослі на роботу. І зона перемир’я, що мала би принести полегшення, насправді, наповнена перестрілками та небезпекою.
