Київ – Без серйозних інцидентів та сутичок минула завершальна частина хресної ходи Української православної церкви (Московського патріархату), яка 27 липня завершилася у Києві, та зібрала близько 10 тисяч вірян. Порядок у центрі столиці під час ходи підтримували кілька тисяч правоохоронців, які нейтралізували спроби використовувати провокативні плакати та пронести на місце проведення молебнів ножі та інші небезпечні предмети. Кілька осіб потрапили до лікарні – через підвищення серцевого тиску та зневоднення. А надвечір поліцейські виявили на Дарниці, через яку частина вірян мала повертатися додому, предмети, схожі на вибухівку. Представники інших конфесій вважають цю хресну ходу заполітизованою, і наголошують, що медіа приділяють їй забагато уваги. Тоді як опозиційні депутати та учасники ходи називають її суто релігійною подією, однак пов’язують її проведення зі збройним конфліктом на Донбасі.
Близько 6 тисяч осіб, учасників хресної ходи за мир прибули вранці на Європейську площу в Києві. Тут, за задумом організаторів заходу, Української православної церкви (Московського патріархату), зустрілися учасники двох частин хресної ходи, які вийшли з Святогірської та Почаївської лавр і рухалися до української столиці зі сходу та заходу то пішки, то автобусами. Після молебню, коли хресна хода вирушила до Києво-Печерської лаври, її учасників, за підрахунками поліції, було вже близько 10 тисяч.
У МВС стверджують, що порядок у центрі Києва підтримували близько 6 тисяч правоохоронців. Зокрема, автобуси з нацгвардійцями рухалися вулицями столиці, замикаючи колонну хресної ходи. До місць масових богослужінь можна було пройти тільки через блокпости, після перевірки на металодетекторах та огляду особистих речей.
Спостерігачі громадського об’єднання «Озон» зафіксували окремі дрібні провокації. Так, на Хрещатику один юнак обгорнувся червоно-чорним прапором та словесно зачіпав учасників хресної ходи, доки вони стояли у черзі на металодетектор.
Невеликі пікети з українськими жовто-синіми та червоно-чорними прапорами були й на метро Арсенальна та в інших місцях, де проходили учасники хресної ходи.
У поліції запевняють, що серйозних інцидентів під час прибуття хресної ходи до центру Києва та ранкового молебню на Володимирській гірці не було. Це підтверджує і радник міністра внутрішніх справ Зорян Шкіряк.
«Віряни можуть пройти Києвом від Володимирської гірки до Києво-Печерської лаври, однак все це відбуватиметься під постійним наглядом поліції», – сказав перед цим радник керівника МВС.
Водночас у столичній поліції розповіли про вилучення кількох ножів та плакатів провокативного змісту в учасників ходи та киян, які хотіли пройти до місця її проведення у столиці. Правоохоронці вилучили ці речі, після чого їхніх власників пропустили до хресної ходи.
На хресну ходу пускали з портретами Миколи Другого, але відбирали плакати, спрямовані проти УПЦ (МП)
Окрім цього, до Шевченківського управління столичної поліції доставили трьох чоловіків, які мали при собі плакати провокаційного характеру. З ними провели профілактичну бесіду та відпустили.
Водночас мережа громадського спостереження «Озон» стверджує, що двох із цих громадян правоохоронці саме затримали – на очах спостерігачів цієї організації.
Також під час хресної ходи у Києві нацгвардійці, що охороняли її, не пропустили до вірян чотирьох бійців добровольчого батальйону «Січ», повідомила прес-служба Нацгвардії у середу.
«Декілька спроб провокацій були припинені завчасно. Зокрема, нацгвардійці зупинили чотирьох осіб із добровольчого батальйону «Січ», які намагалися проникнути на територію проведення молебну», – стверджує заступник начальника Північного Київського територіального управління НГУ Вадим Бідненко. Окрім того, він розповів, що для контролю за ситуацією вперше в історії масових заходів у Києві правоохоронці застосовували безпілотники.
Хресна хода УПЦ (МП) у Києві. Як це було (фотогалерея)
Були і неоднозначні інциденти. Так, громадські спостерігачі і журналісти побачили, як до учасників хресної ходи долучилися дівчата, які несли малюнок патріарха РПЦ Кирила (Гундяєва), виконаний у стилі ікони, але постать Кирила – була оточена полум’ям. Правоохоронці спершу пропустили їх до місця проходження вірян, але потім попросили піти звідти.
Директор департаменту комунікацій МВС Артем Шевченко запевнив Радіо Свобода, що поліцейські не бачили власне сепаратистської символіки у вірян, проте додав, що частина з них ішла з портретами російського імператора Миколи Другого, причому поліція не перешкоджала їм.
У соцмережах поширюють фото одного зі священнослужителів Московського патріархату, в якого з-під рукавів ряси видніється камуфляж. А також відео з іншим священиком, учасником ходи, який на запитання журналістів відповідав по-військовому: «Так точно».
Вірян госпіталізували через спеку та зневоднення
Народний депутат Ольга Богомолець, яка брала участь в організації медичної допомоги для вірян, розповіла, що в центрі столиці чергували медики та автомобілі швидкої допомоги.
«Оперативна інформація – сьогодні машини швидкої допомоги, які працюють як опорні медичні пункти, вже розташовані на Володимирській гірці ближче до пам’ятника святому Володимиру, медичний намет ДСНС і сортувальний майданчик розміщено над Українським домом навпроти Костелу. Медичні бригади також розташовані всередині Лаври та на вулицях Цитадельній і біля музею Гончара», – написала Богомолець у соцмережах.
Після молебню на Володимирській гірці двох його учасників госпіталізували. Одній із вірянок стало зле на підйомі до місця богослужіння. В обох медики виявили зневоднення та підвищення артеріального тиску, їх госпіталізували у 18-у міську лікарню, повідомили у столичній службі екстреної медичної допомоги.
Новінський: це неполітична акція проти «братовбивчої війни, яку не можуть зупинити політики»
До хресної ходи Московського патріархату долучилися депутати від «Опозиційного блоку» Вадим Новинський, Нестор Шуфрич та Юрій Бойко, причому вони йшли в голові колони.
Вадим Новинський назвав цю назвав хресну ходу – неполітичною, а тих активістів, які її пікетують назвав «бандитами».
«У всі часи, коли народу ставало дуже погано, в годину найтяжчих випробувань віруючі люди вдавалися до хресної ходи. І зараз, коли у нас в країні йде братовбивча війна і політики не можуть з цим впоратися, церква благословила хресну ходу, – зауважив депутат. – А ескалація напруги навколо заходу виникла в результаті того, що вищі посадові особи нагнітали істерію в суспільстві».
Водночас священик УГКЦ, отець Олесь Август вважає, що українські медіа штучно привертають увагу до заполітизованої хресної ходи УПЦ (Московського патріархату) та до аналогічних заходів Київського патріархату, і не звертають увагу на у кілька разів більш чисельні церковні заходи, які, за словами священика не мають такого політичного підтексту.
Завершальним етапом хресної ходи за мир в України став молебень Української православної церкви (Московського патріархату) у Києво-Печерській лаврі.
По обіді поліція та Нацгвардія почала знімати очеплення в центрі Києва після того, як там пройшла хресна хода. Однак у цей час правоохоронці виявили небезпечні предмети в Дарницькому районі, зокрема біля Південного мосту. Так, о 15:20 до чергової частини Головного управління Національної поліції у Києві надійшло повідомлення про знайдену на березі Дніпра біля метро «Славутич» підозрілу коробку, обмотану скотчем. Ще один виклик стосувався знайденого предмету, схожого на гранату, біля одного з будинків на вулиці Вишняківській.
За цими викликами виїхали слідчо-оперативні групи, кінологи та фахівці вибухотехнічної служби. Коробка виявилася муляжем, наповненим камінням, повідомили в МВС.
У вівторок, 26 липня, поліція виявила вибухові пристрої, а також їхні муляжі на шляху обох частин хресної ходи: біля села Дмитрівка на захід від столиці, та на схід від неї, поблизу Борисполя, повідомив Микола Жукович, прес-секретар Нацполіції в Київській області.
Тим часом політологи оцінюють цю подію неоднозначно. Один із них, Віктор Небоженко назвав хресну ходу УПЦ (МП) проявом нової форми шантажу України та Заходу з боку Росії.
Зі свого боку, політолог й історик Олександр Палій уточнює, що УПЦ (МП) не має жодного стосунку до храмів та монастирів, у яких проходили богослужіння 27 липня, оскільки вони були засновані ще до появи Москви і, власне, Московського патріархату.
