Ідея запровадження нового формату дільничної служби є перспективною. Так оцінює новий етап реформування правоохоронних органів України експерт Центру політико-правових реформ Борис Малишев. В ефірі Радіо Свобода він критично оцінив успіхи і невдачі реформи поліції.
– Запровадження патрульної служби можна віднести до здобутків, незважаючи на всі можливі зауваження у населення, які виникають за рік її функціонування. До плюсів я також би відніс підвищення грошового забезпечення поліцейським, яке було здійснено в минулому році. І плюсом я би визнав залучення громадськості на перших етапах атестації особового складу поліції.
Можна сказати про переатестацію поліцейських, що вона ніби добре почалася, але внаслідок недоліків у своїй процедурі вона захлинулася
Щодо мінусів, тут я сказав би про саму організацію переатестування, яка була, скажемо так, провалена з юридичної точки зору, завдяки тому, що нормативні документи МВС, на підставі яких вона проводилася, були недбало прописані, там було багато юридичних слабких моментів, чим і скористалася величезна кількість звільнених поліцейських. Вони, можна сказати, цілком законно поновлюються на своїх посадах. Таким чином, можна сказати про переатестацію поліцейських, що вона ніби добре почалася, але внаслідок таких недоліків у своїй процедурі вона захлинулася, тобто ефекту від неї немає. І коли кажуть, що під час атестації дуже багато звільняли поліцейських – це також міф, тому що, за нашими даними звільненню підлягали лише десь 10-15% від усієї кількості тих, хто мав би пройти цю атестацію. Тобто це дуже незначна кількість, і я фактично можу сказати, що атестування не досягло тієї мети ні за цифрами звільнених поліцейських, ні за процедурою, адже процедура також провалена була.
– Щодо процедури хотів уточнити. Зараз створені спеціальні поліцейські комісії, то це ж вони мають цим питанням відати?
– Поліцейські комісії тільки у процесі створення. Вони створюються згідно із законом «Про національну поліцію» і там вони будуть займатися конкурсом. Тобто відмінність конкурсу від атестації полягає в тому, що в конкурсі на вакантні посади беруть участь всі, хто хоче, в тому числі ті, хто працює в поліції. А атестування – це перевірка вже працюючих працівників поліції на відповідність їх певним стандартам, там не має зовнішніх кандидатів.
– Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков сказав, що в процесі реформування підходи змінюються і коригуються. Якщо говорити про наступний етап реформи, який торкнеться дільничних і слідчих, чи можна застосовувати той підхід, що був використаний при створенні патрульної поліції? Тобто набрати абсолютно нових людей і підготувати їх з нуля. Чи потрібні інші підходи, які можуть бути ризики?
Широке залучення населення до охорони правопорядку на конкретному мікрорайоні, мікромасиві – це дуже перспективна річ
– В принципі, ідея запровадження нового формату дільничної служби є перспективною. І вона полягає в тому, щоб дільничний був не тим, хто наглядає за ввіреною йому територією, а щоб він спільно з громадою вирішував питання безпеки, щоб вони організовували спілкування з громадою, щоби були спільні патрулювання, спільні правоохоронні заходи. А широке залучення населення до охорони правопорядку на конкретному мікрорайоні, мікромасиві – це дуже перспективна річ. Позитивний досвід є, зокрема, в США.
Створити для всіх рівні умови, нормально забезпечити прозорість цього конкурсу і таким чином кандидат, який буде сильнішим, той виграє
А як набирати цих людей? Питання конкурсу залишається актуальним. І якщо на конкурсі виборе цю посаду поліцейський, який працює в міліції вже 10 років, то чому б ні? Тобто створити для всіх рівні умови, нормально забезпечити прозорість цього конкурсу і таким чином кандидат, який буде сильнішим, той виграє. І досвід тут може відігравати роль, але разом з тим, в Україні є достатню адвокатів, юристів, які могли б справлятися з цією функцією.
Розумієте, коли кажуть, що для роботи слідчим, обов’язково має бути великий досвід, то ми входимо в певний парадокс: в 2014 році довіра до всіх досвідчених слідчих і міліціонерів була менше 5%. Тепер пройшов рік, і всі кажуть: давайте ми їх всіх абсолютно залишимо, тому, що вони досвідчені. Ну це якась відсутність логіки і здорового глузду.
– Чимало громадян кажуть про погіршення криміногенної ситуації на вулицях міст. Це можна назвати одним із критеріїв реформи, який показує її успішність чи неуспішність?
– У відповіді на це запитання я буду більше на стороні очільників національної поліції, які пов’язують, і на мою думку, правильно пов’язують погіршення криміногенної ситуації не з тим, що поліція якимось чином внаслідок реформи стала набагато гірше працювати, хоча проблеми є, як і в будь-якому процесі реформування. В основному причини підвищення злочинності полягають взагалі в об’єктивних чинниках: це і погіршення економічного стану України і суспільства, це і події на сході, проведення АТО, це і величезний обіг незаконної зброї тощо. Тобто зростання злочинності пов’язане не стільки з проблемами в поліції.
– Чи готова нова поліція реагувати на ці виклики? Чи можна сказати, що розкриття злочинів стало більшим чи меншим?
Населення вимагає від поліції бути на високому рівні, разом з тим, дуже часто своїми діями не сприяє цьому
– Я думаю, що розкриття дещо зменшилося в силу, знову ж таки, певних об’єктивних причин, великого навантаження на поліцію. І знову ж таки, працювати поліцейським в умовах соціальної недовіри до їх роботи і підозри в корупції достатньо складно. З іншого боку, ми також зустрічали випадки в ЗМІ, коли затримуються поліцейські за хабарництво, коли відбувається катування затриманих. Дуже складна ситуація, коли населення вимагає від поліції бути на високому рівні, разом з тим, дуже часто своїми діями не сприяє цьому. А поліція зі свого боку, ніби у відповідь на таке негативне ставлення, продовжує займатися тими ж самими негативними речами.
– Чи можна казати про негативне ставлення, адже ми бачимо статистику і рівень довіри зріс істотно?
Реформи кримінального блоку, реформи слідчих так і не відбулося
– Мені здається, тут, знову ж таки, ідеться про маніпулювання. Завжди в таких соціальних опитуваннях так ставиться питання, що людина розуміє, що її питають про патрульну поліцію, не про поліцію взагалі. А як уже зазначалося, реформи кримінального блоку, реформи слідчих так і не відбулося. Там залишається все те ж саме, з усіма позитивами і недоліками. Тому коли людину запитують про реформу, вона передусім каже про щось нове. А нове – це патрульна поліція, але аж ніяк не слідчі.
