Керівництво МВС та Національної поліції заявляють про початок нового етапу реформи правоохоронних органів. У Києві стартує конкурс на посади дільничних та слідчих, а невдовзі подібні конкурси мають відбутися в усіх регіонах. Між тим, хоча довіра до поліції істотно зросла, експерти відзначають, що процес реформування правоохоронних органів відбувається доволі складно.
Для проведення конкурсу, відповідно до вимог закону, створено спеціальну поліцейську комісію. У МВС зазначають, що створення поліцейських комісій дозволить нормалізувати кадрову роботу. Відтак має відбутися оновлення штату столичної поліції, а також відбудеться конкурс на 90 посад дільничних і 130 слідчих. А в цілому по Україні планується набрати для роботи 9 100 дільничних інспекторів і 10 500 слідчих. Мінімальна зарплата дільничних – 6 тисяч гривень, а мінімальна зарплата слідчих – 10 тисяч гривень. У МВС наголошують на тому, що конкурс буде відкритим.
Ми весь час вдосконалюємо і наші тести, і наші підходи з метою отримати високу якість наших офіцерівАрсен Аваков
За словами міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, зараз атестація поліцейських уже на завершальній стадії, проте сам процес реформування правоохоронної системи буде тривалим.
«Ми весь час вдосконалюємо і наші тести, і наші підходи з метою отримати високу якість наших офіцерів. Це робота не одного дня – це буде тривати кілька років по всій країні», – наголошує він.
Найголовніше, створити систему, яка самоочищуєтьсяХатія Деканоїдзе
Підбиваючи підсумки переатестації, очільник Національної поліції Хатія Деканоїдзе зазначила, що це лише перша хвиля очищення правоохоронних органів.
«Близько тридцяти тисяч осіб у нас по Україні атестовано. І десь чотири тисячі не пройшли атестацію. А керівний склад – близько 30%. Це перша хвиля переатестації, перша хвиля очищення. І найголовніше, створити систему, яка самоочищується», – розповіла вона.
Найпопулярніша реформа
Як зазначають соціологи, з огляду на громадську думку, реформа правоохоронних органів є однією з найбільш вдалих. За даними соціологічного дослідження, яке в травні провели фонд «Демократичні ініціативи» та Центр Разумкова, за рік показники довіри до поліції зросли на 50%. Переважно довіряють поліції 34,1% опитаних, повністю довіряють 5,6%, зовсім не довіряють 19,5%, переважно не довіряють 24,7%. За словами соціолога Ірини Бекешкіної, міліція таких високих показників довіри ніколи не мала.
Найбільше проблем було в роботі чергових частин, в роботі кримінального блоку. А там нічого не змінилосяВадим Пивоваров
Натомість експертне середовище налаштоване значно скептичніше. Правозахисник Вадим Пивоваров вважає, що реформа патрульної служби мала позитивні наслідки, проте загалом у структурі МВС мало що змінилося.
«Найбільше проблем було в роботі чергових частин, в роботі кримінального блоку. А там нічого не змінилося – лишилися старі кадри і старе бачення роботи», – вважає він.
Переатестація забрала купу часу, відволікала людей від роботи, налаштувала особовий склад проти керівництва. Якщо хтось поганий і щось порушив, то чому його не садять до тюрми, а відправляють на пенсію?Олег Єльцов
Журналіст Олег Єльцов, який спеціалізується на правоохоронно-кримінальній тематиці, вважає однією з найбільших помилок реформи переатестацію правоохоронців.
«Переатестація забрала купу часу, відволікала людей від роботи, налаштувала особовий склад проти керівництва. Якісь активісти, не розуміючи нічого в цій роботі, щось там переатестовують. Мені не зрозуміло: за якими принципами вони відбирають? Якщо хтось поганий і щось порушив, то чому його не садять до тюрми, а відправляють на пенсію?», – каже Олег Єльцов.
Контроль місцевого самоврядування
Заступник голови парламентського комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності позафракційний Віталій Купрій пояснює проблеми із переатестацією тим, що при формуванні атестаційних комісій до їх складу часто потрапляли непідготовлені люди.
На думку народного депутата, місцевим радам треба надати більше можливостей впливати на поліцію, зокрема, виказувати недовіру місцевому керівництву правоохоронців. Зараз, аби висловити недовіру поліцейському очільнику і відправити його у відставку, потрібно три чверті голосів обласної ради.
«Але таку кількість депутатів обласної ради не завжди вдається зібрати, особливо – в літній період. Ми пропонували половину голосів для зупинення діяльності поліцейського і початку службового розслідування і максимум дві третини голосів – на звільнення. Але цю пропозицію відкинули», – каже Віталій Купрій.
Відтак місцеві громади, фактично, усунуті від контролю за правоохоронцями, вважає народний депутат.
