Київ – Створити можливість для перегляду у суді справ засуджених до тривалих термінів ув’язнення вимагають представники низки правозахисних організацій. Нещодавно вони презентували виставку, присвячену вісьмом «довічникам», справами яких займається Харківська правозахисна група, а вчора родичі деяких із них оголосили одноденне голодування на підтримку законопроекту 2033а про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу. Згаданий документ Верховна Рада розглядає вже близько року, однак упевненості, що у другому читанні його підтримають депутати, наразі немає. Деякі експерти, тим часом, вказують на дискримінаційність, на їхню думку, цієї ініціативи та незавершеність судової реформи, що уможливлює й подальше винесення несправедливих вироків.
Майже 100% судових вироків, як за радянських часів, так і за часів незалежності України – це обвинувальні вироки, зауважує Андрій Діденко із «Харківської правозахисної групи». За його словами, раніше часто це були справи, вирок у яких побудований виключно на зізнанні, яке могло бути отримане слідчими під тиском, а можливо, й після катувань.
У чинному Кримінальному процесуальному кодексі зізнання більше не «цариця доказів», але донині багато людей, засуджених за старою – ще радянською – редакцією кодексу, перебувають за ґратами, каже Діденко. І згаданий законопроект, на його переконання, не є індульгенцією для злочинців, а надає людям право на справедливий суд. І стосується тільки засуджених до ухвалення у 2012-му нового Кримінального процесуального кодексу, пояснює правозахисник.
«По-друге, він стосується осіб, які відбувають покарання на теперішній день. Ті, які звільнилися, їх цей закон також не стосується. По-третє, він стосується осіб, які засуджені за тяжкі і особливо тяжкі злочини, – перелічує він. – І критерії для перегляду – це якщо були вибиті зізнання, якщо, наприклад, вирок не відповідає фактичним матеріалам справи, якщо людині було порушено право на захист, не надавався адвокат, наприклад, а це, здебільшого, люди, засуджені до довічного позбавлення волі, і адвокат мусить бути на всіх стадіях провадження».
Вчора Верховну Раду пікетували родичі вісьмох засуджених до довічного позбавлення волі, оголосивши одноденне так зване «попереджувальне» голодування, і, за інформацією Діденка, самі засуджені, які зараз перебувають у різних колоніях, також підтримали цю акцію.
Коаліція не блокує законопроект, але й не підтримує – Сотник
За словами однієї із авторок законопроекту депутатки від «Самопомочі» Олени Сотник, зараз законопроект пройшов через профільний комітет – із законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності – і готовий до другого читання у Верховній Раді. Проте, каже вона, зараз згаданий законопроект не виносять на розгляд депутатів, тому що невідомо, як до нього поставиться парламентська більшість: вони не блокують цю законодавчу ініціативу, але й не виступають на її підтримку.
«Серед іншого, ми маємо намір звернутися і до чинного генерального прокурора пана Луценка, тому що у нього є багато звернень від цих осіб, цих довічно засуджених, у яких вони викладають обставини, і просять перевірити обставини щодо застосування до них тортур з боку правоохоронних органів, але ці кримінальні провадження фактично роками не розслідуються, і жодним чином ці факти не перевіряються», – говорить депутатка.
Заступник голови згаданого парламентського комітету позафракційний депутат Віталій Купрій зазначив у коментарі Радіо Свобода, що вітає спроби зробити законодавство «більш гуманним», за умови, що шансом на перегляд справи змогли б скористатися не окремі особи, а всі постраждалі від свавілля.
«І оскільки утримання у наших в’язницях не сприяє тому, щоб люди перевиховувались і змінювали свою життєву позицію, і дуже часто ми маємо рецидиви. Тому жорстокість покарання зовсім не означає, що у нас суспільство буде виліковуватись від цієї недуги – вчиняти злочини», – вважає Купрій.
Секретар цього ж комітету депутат від «Народного фронту» Антон Геращенко також зазначив, що буде підтримувати внесення змін до Кримінального процесуального кодексу, які дозволять переглядати вироки.
«Нагадаю, що у Сполучених Штатах, наприклад, десятиліття даються тим, хто засуджений до найвищої міри покарання – довічного ув’язнення, смертної кари – на перегляд своїх вироків», – зауважує депутат.
Законопроект передчасний, бо судова реформа не відбулася – оглядач
Між тим, ще минулого року, коли законопроект тільки внесли до Верховної Ради, лунало багато критики на його адресу. Зокрема, авторам закидали, що він прописаний конкретно під окремих людей і що у чинному законодавстві є можливість перегляду справ через появу нових обставин.
Олена Сотник, у свою чергу, припускає, що це – спланована кампанія, організована представниками правоохоронної і судової системи, які остерігаються, що після перегляду справи вони самі можуть понести відповідальність. Що ж до нововиявлених обставин, вона зауважує, що дуже складно збирати докази, сидячи у в’язниці, особливо – якщо минуло кілька років.
З останнім аргументом погоджується Олександр Букалов, український правозахисник з «Донецького меморіалу», однак вважає, що потрібно створювати дієві механізми для перегляду справ різних категорій засуджених, а не тільки тих, хто відбуває покарання за тяжкі і особливо тяжкі злочини – бо інакше новий законопроект стає дискримінаційним.
«Дуже часто людина скоїла злочин, але довічне покарання за нього є дуже неадекватним. І тут не можна сказати, що людина засуджена за те, що не скоювала, але тим не менше, цей вирок є несправедливим. І треба ж надати якісь аргументи на те, щоб цей вирок був переглянутий, із плином часу це складно. І як виглядатиме ситуація, якщо вирок дійсно несправедливий, але достатніх доказів не надано – і він залишається таким же?», – каже правозахисник.
Тим часом, кримінальний оглядач Олег Єльцов вказує на те, що судова реформа ще не закінчилась.
«На жаль, я не певен, що це вчасне рішення, тому що суду у нас досі немає, реформа судова не відбулася, де є гарантія, що після ухвалення цього закону не з’являться нові неправосудні рішення. Тут є проблема, і скажімо так, поле для дискусій. І я, відверто кажучи, не відчув широкої дискусії щодо цього законопроекту, хоча річ – ґрунтовна, фундаментальна, можна сказати, яка стосується взагалі судоустрою державного», – сказав він у коментарі Радіо Свобода.
За інформацією «Донецького меморіалу», станом на початок року у пенітенціарних установах підконтрольних Україні територій перебували майже 70 тисяч осіб, з них – близько 1,5 тисячі – це «довічники».
