Брюссель – Підсумки головування Нідерландів у ЄС та плани Словаччини на наступні півроку. Ці теми, а також охорона кордонів від нелегальної міграції та боротьба із уникненням податків і кібератаками, обговорюватимуть у Європарламенті, який збирається на свою останню сесію перед літніми канікулами. Паралельно євродепутати в профільному комітеті розглядатимуть візову лібералізацію для України. Однак головною проблемою, яку намагатимуться вирішити євродепутати, залишатиметься Brexit.
Якщо нідерландці зітхнули із полегшенням, передаючи кермо Ради Євросоюзу наступній країні – Словаччині – то представникам Братислави, які вже керують, і цього тижня будуть відстоювати свої європейські плани, головування випало у дуже скрутний період. Втім прем’єр-міністр Роберт Фіцо, якого особисто чекають у Страсбурзі, каже, що хоче, щоб наступні півроку перетворилися на час згуртування, порівнявши це із «політичним Дунаєм», адже ця річка служить спільним кордоном для 10 держав континенту, включно із Україною.
І хоча зовнішньополітичні питання нині головним чином перебувають у компетенції Європейсьої дипломатичної служби, очолюваної Федерікою Моґеріні, на переконання деяких експертів, зокрема, директора дослідницького центру Словацької зовнішньополітичної асоціації Олександра Дулеби, Братислава «бажає знову порушити питання розширення Євросоюзу, оскільки її уряд вважає, що це є дуже сильною стороною зовнішньої політики ЄС».
Втім, вибір громадян Великої Британії покинути Євросоюз і спільний європейський ринок накладатиме свій відбиток на кожен крок європейських установ наступними місяцями. Не буде винятком і сесія Європарламенту цього тижня, речник якого Жом Ґійот нагадав перед засіданням основний сигнал, надісланий цією установою у відповідь на Brexit.
«Парламент Євросоюзу висловив вимогу поважати вибір громадян Британії, і просить британський уряд розпочати процес виходу якомога швидше. Водночас, це засвідчило термінову необхідність реформувати Європейський союз, щоб відповідати очікуванням його громадян», – пояснив представник законодавчої установи ЄС.
Євроскептики сподіваються на нові «екзити»
Натомість, парламентські євроскептики, зокрема Найджел Фараж від британської партії UKIP, власне, домоглися того, чого віддавна хотіли. Однак Джерман Келлі, речник цієї групи депутатів – нечисленної, але галасливої – напередодні літньої пленарної сесії зауважив: поки ми ще в Європарламенті, тож будемо голосувати проти всього загальноєвропейського.
«У Британії було важливе голосування та урок для мешканців Євросоюзу, що хочуть подальшої інтеграції, – каже Келлі. – Звертаючись до них, закликаємо перетворити цю організацію на більш демократичну й гнучку. А Данія, Франція, Нідерланди, Швеція і дуже сподіваюся, Ірландія в недалекому майбутньому візьмуть приклад із Британії».
Словацький європарламентар-ліберал Володимир Манька, окреслюючи плани його держави, що вперше головує в Раді Євросоюзу, та виклики, які постали перед співдружністю, каже, що «об’єднана Європа опинилася під надзвичайним тиском: екстремізм, націоналістичні течії євроскептицизм нарощують свої сили. Міграція криза, зміна клімату, безпека енергопостачання, ухилення від сплати податків і шахрайства, політики безпеки і оборони, цифровий союз, збільшення зайнятості та допомога менш розвиненим регіонам та молоді: всі ці теми вимагають спільних європейських рішень», – глибоко переконаний євродепутат.
Паралельно із пленарним засіданням, у Страсбурзі цього тижня також йтиметься про скасування віз для України. В четвер парламентський комітет із закордонних справ має висловитися про долучення України до списку держав, яким не потрібні візи для короткотермінових подорожей країнами Шенгенського простору. Звіт щодо можливості для українців перетинати зовнішні кордони ЄС без віз підготував польський євродепутат Яцек Саріуш-Вольські.
