Доступність посилання

ТОП новини

Безпорадність законодавства України у боротьбі з корупцією (світова преса)


«Відмова Нідерландів підписати Угоду про асоціацію між Україною та ЄС буде потужним ударом для уряду президента Порошенка» – The Wall Street Journal

Веб-сайт канадської телерадіомовної корпорації СВС пише про проблеми переселенців в Україні. Американське видання ділових кіл The Wall Street Journal пише про труднощі Угоди про асоціацію України та ЄС. Суспільно-політичний двомісячник New Eastern Europe розмірковує над двома роками правління президента Порошенка та його оточення.

Веб-сайт канадської телерадіомовної корпорації СВС публікує матеріал «Війна в Україні перетворює 1,7 мільйона осіб на переселенців». Підзаголовок додає: «Внутрішньо переміщені особи в Україні з великими труднощами знаходять собі нові домівки і роботу у власній країні». Автор статті – журналіст СВС Майкл Колборн розповідає про 18-річну Марію Семененко, яка на літніх канікулах не розважається і відпочиває, як її ровесники, а тікає з рідного міста. Марія родом з міста Донецька, яке є гарячою точкою конфлікту між Україною та підтримуваними Росією бойовиками. СВС нагадує, що цей кривавий конфлікт вже забрав 9400 життів з 2014 року, за даними Верховного комісара ООН із прав людини. Канадський телерадіомовник зазначає, що, попри формальне припинення вогню, жертв збройного протистояння серед військових та цивільних стає більше ледь не щодня.

СВС додає, що міжнародні спостерігачі, на зразок ОБСЄ, і надалі відзначають постійні порушення угоди про припинення вогню. Їм і надалі перешкоджають проросійські сепаратисти, забороняючи міжнародним спостерігачам відвідувати підконтрольні бойовикам території, включно з прикордонними з Росією районами. Ця війна разом з анексією Росією Криму змусила 1,7 мільйона осіб, як Семененко, залишити свої домівки і переїхати в інші регіони України. Багато хто обрав прилеглі до зони бойових дій міста на сході таких, як Харків чи Запоріжжя. Менша кількість людей перебралися до Львова, який розташований більш ніж за 1100 кілометрів на захід.

Але також велика кількість людей зі сходу України, залишивши все вдома, переїхала до Києва – столиці України. Марія Семененко каже, що, перебравшись до Києва, вона не знала, що їй робити, бо не знала там нікого. Вона любила співати і взяла участь у конкурсі талантів для внутрішньо переміщених осіб. Це, як пише СВС, дало Марії шанс не лише зайнятись улюбленою справою, але й познайомитись з іншими людьми у цьому 3-мільйонному місті. Батьки Марії знайшли роботу у Києві. Проте, за даними нещодавнього опитування Міжнародної організації з міграції, більш ніж половина родин переселенців зі сходу України не має сталих доходів від працевлаштування. Голова місії Міжнародної організації з міграції в Україні Манфред Профаці каже, що загальний рівень добробуту більшості внутрішньо переміщених осіб є доволі низьким. СВС додає, що українська влада виплачує грошову допомогу переселенцям, проте активісти з числа внутрішньо переміщених осіб висловлюють побоювання, що український уряд може припинити надання допомоги найбільш вразливим категоріям переселенців, наприклад, інвалідам та переселенцям похилого віку.

«Війна в Україні перетворює 1,7 мільйона осіб на переселенців»

Американське видання ділових кіл The Wall Street Journal друкує статтю «Прем'єр-міністр Нідерландів каже, що угода між Україною та ЄС має враховувати занепокоєння його країни». Часопис нагадує, що прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте застеріг цього тижня, що він підпише торговельну і політичну угоду між Україною та ЄС лише за умов, коли отримає офіційні пропозиції щодо занепокоєння його країни, висловлені на референдумі у Нідерландах у квітні поточного року. Видання нагадує, що нідерландські виборці відкинули угоду на референдумі, який здебільшого був протестом нідерландців проти ЄС, а не побоюванням підписання угоди з Україною.

Американський часопис нагадує, що ця угода знижує тарифи на низку товарів, а також містить певні елементи політичної та економічної співпраці між Україною та ЄС. Рютте визнав, що буде надзвичайно складно знайти вирішення побоювань нідерландських виборців щодо цієї угоди, яку вже ратифікували 27 із 28 країн-членів Європейського союзу. Нідерландський керівник, водночас, зазначив, що не має якихось конкретних порад щодо того, які саме гарантії потрібні його країні. Він каже, що, можливо, треба якось виправити текст або щось подібне. Видання зазначає, що будь-яке виправлення тексту угоди змусить всі іні уряди знов ратифікувати новий текст угоди. І це може стати шансом для Росії втішитись тим, що угоду між Україною та ЄС буде відхилено. Росія серйозно виступала проти цієї угоди, заявляючи, що угода завдасть шкоди економіці Росії, і змусить Україну обирати між Сходом і Заходом.

The Wall Street Journal пише, що торговельні стосунки між Росією і Україною серйозно уповільнились від початку 2014 року, коли Росія анексувала український півострів Крим і почала підтримувати проросійських сепаратистів на сході України. Разом з тим Рютте вперше після проведення референдуму 6 квітня у Нідерландах, обговорив з іншими європейськими лідерами питання Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом. Рютте також визнав, що коли нідерландський уряд не підпише угоду, решта країн Євросоюзу муситимуть обговорювати щось таке, до чого Нідерланди не матимуть жодного стосунку. Видання підсумовує, що відмова Нідерландів підписати Угоду про асоціацію між Україною та ЄС буде потужним ударом для уряду президента Порошенка.

«Прем'єр-міністр Нідерландів каже, що угода між Україною та ЄС має враховувати занепокоєння його країни»

Соціально-політичний двомісячник New Eastern Europe друкує матеріал «Два роки президентства Порошенка: небезпечні політичні маневри біля поля бою». Видання пише, що 20 лютого 2014 року у центрі Києва було застрелено 53 особи. Загалом кількість загиблих під час протестів у столиці України сягнула 118 осіб. Через 2 роки ми не маємо жодних відповідей на головні запитання як щодо цих вбивств, так і щодо майбутнього країни. Нинішня українська влада не спромоглася надати задовільної відповіді на цілу низку запитань українських виборців. Вони багато чого обіцяли: завершити антитерористичну операцію впродовж кількох годин, дати раду з ухилянням від сплати податків, здійснити ефективну антикорупційну люстрацію правоохоронних органів, оголосити війну олігархам і запровадити безвізовий режим з Європою. Жодну з цих обіцянок української влади не було виконано.

Видання пише, що сумновідомі корупційні схеми у поєднанні з позиками від МВФ не допомогли українській економіці, яка перебуває у стані застою вже тривалий час. Однак, за словами відомого аналітика Андерса Ослунда, дослідника «Атлантичної ради», наприклад, уряд Яценюка запровадив більше реформ, ніж будь-який попередній український уряд. Тут варто згадати часткове реформування ринку енергоносіїв тощо. Водночас, як зазначає видання, українці бачили доволі обмаль позитивних змін, які набули чинності. Лише реформа поліції дістала широку громадську підтримку. Боротьба з корупцією була завжди у центрі уваги української громадськості, і цю боротьбу, на думку видання, було програно. Оглядачі відзначають безпорадність законодавства у боротьбі з всеосяжною корупцією в Україні.

New Eastern Europe пише, що ті в Україні, хто вимагає радикальніших реформ, покладають свої сподівання на колишнього президента Грузії, який став очільником Одеської облдержадміністрації, Міхеїла Саакашвілі. Звинувачений у сумнівному фінансуванні свого фонду реформ і браку конкретного бачення розвитку регіону, Саакашвілі втягнувся в реальну політичну війну. Він зазнав жорсткої опозиції з боку своїх ворогів у Києві та команди мера Одеси. Саакашвілі не може з певних причин висуватися на президента України, проте його амбіція, на думку видання, – стати прем'єром. Але за нинішньої влади у Києві, це навряд чи станеться. Зрештою, у матеріалі підсумовується, що за ще 3 роки на посаді президент України Петро Порошенко та прем'єр Володимир Гройсман цілком ймовірно повторять рекорд непопулярності президента Ющенка, і з тріском програють на наступних виборах. Наразі залишається питанням, чи взагалі можливий перехід України від олігархічної і кланової системи до чогось більш прозорого і правового. З того, як це виглядає нині, відповідь на це запитання далека від позитивної.

«Два роки президентства Порошенка: небезпечні політичні маневри біля поля бою»

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG