Президент Петро Порошенко підписав указ про звільнення в запас військовослужбовців, мобілізованих у рамках 5-ї хвилі. Наступної, 7-ї хвилі мобілізації в Україні поки що не планують. Президент наголосив, що демобілізованих замінять контрактниками. За даними міністра оборони Степана Полторака, наразі вдалося набрати майже 33 тисячі контрактників. Зарплата рядового за контрактом становить від 7 тисяч гривень на місяць за перший рік служби. Та експерти зазначають, що лави Збройних сил усе більше поповнюють з метою поліпшення свого матеріального становища, а не з патріотичних міркувань. Тож чи здатна буде контрактна армія дати відсіч агресору?
Президент Петро Порошенко зробив заяву, що звільнених військових замінять не нові мобілізовані, а контрактники. Наразі про сьому хвилю мобілізації серед населення не йдеться.
За повідомленням Степана Полторака, міністра оборони України, до лав Збройних сил вже набрано близько 33 тисяч контрактників. Це приблизно 5-6 тисяч на місяць охочих підписують контракти. За такої динаміки можливо уникнути необхідності проведення сьомої хвилі, вважає міністр.
Як повідомляв у програмі Радіо Свобода Андрій Лисенко, речник Адміністрації президента України з питань АТО, на боці сепаратистів разом із російськими регулярними підрозділами воюють близько 35 тисяч осіб. Українських воїнів на лінії фронту на сході близько 50-60 тисяч.
На сьогодні рядовий першого року служби отримує 7 тисяч гривень на місяць. Військова служба стала серйозним конкурентом на ринку праці УкраїниАндрій Лисенко
Також речник зазначає, що близько 10% військових з числа мобілізованих підписують контракт і залишаються на військовій службі.
«На сьогодні рядовий першого року служби отримує 7 тисяч гривень на місяць. Скажу так, що військова служба стала серйозним конкурентом на ринку праці України. І це на тлі того, що економічне зростання у нас дуже повільне в країні. І це якраз є вихід з того, що, наприклад, молоді люди, які мають і здоров’я, і відповідні навички, можуть забезпечити себе роботою, якщо вони підпишуть контракт і підуть на службу», – зауважує Лисенко.
Близько половини товаришів по службі хочуть підписати контракт – військовий
Військовий 128 окремої гірсько-піхотної бригади Павло із позивним «Рейнджер» був мобілізований рік тому. Каже, що є хлопці з 5-ї хвилі мобілізації, які вже переслужили по 1,5 місяці, а серед контрактників є й такі, що по декілька років – не звільняють через особливий стан в країні.
Павло каже, що серед товаришів по службі є контрактники, але їх зараз небагато. Проте половина з мобілізованих його оточення, стверджує військовий, хочуть залишитись за контрактом ще на півроку або на рік.
Так звані «аватари» (ті, хто зловживає алкоголем) є переважно серед мобілізованих, зазначає Павло. Тому, на його думку, контрактна армія змінить ситуацію в цьому напрямку на краще.
Зарплату виплачують вчасно, зауважує військовий. І головне – мобілізованих запитували, чи хочуть вони служити в зоні проведення бойових дій (це не стосується контрактників). Нікого не примушували – всі пішли добровільно, каже Павло «Рейнджер». І відзначає, що настрій на передовій піднесений.
«75% моєї батареї – це добровольці, які самі вирішили служити в армії в зоні АТО. Єдина прикрість, що наше вище командування не хоче застосовувати артилерію», – наголошує Павло «Рейнджер».
Люди йдуть на контрактну службу аби забезпечити сім’ю, а не через патріотизм – експерт
Відсоток людей серед контрактників, які йдуть служити через почуття патріотизму, на сьогоднішній день невеликий і складає не більше 10-15 відсотків, зазначає військовий експерт Олег Жданов. Люди йдуть до Збройних сил із мотивацією забезпечити сім’ю в умовах складної економічної ситуацїї. Ба більше, контрактники зараз хочуть служити за місцем проживання і не кожен з них готовий їхати до зони конфлікту на сході, зазначає експерт.
Звісно, така мотивація контрактників не зможе забезпечити повноцінну оборону, проте зовнішньополітична ситуація на думку Олега Жданова, не сприяє тому, щоб країна-агресор розпочала масштабний наступ. Головна проблема – це повільне реформування системи управління та забезпечення Збройних сил, що впливає і на мотивацію добровольців.
Проблема в тому, що держава не хоче очолити добровольчий рух. Держава боїться вільнодумства та некерованості процесами. Це найголовніша проблемаОлег Жданов
Як приклад наводить те, що навіть не було проведено переатестації вищого офіцерського складу в Генеральному штабі Збройних сил з часів Революції гідності. Власне тому, зауважує він, свого часу патріоти пішли у незареєстровані добровольчі батальйони і не хочуть служити в ЗСУ. Втім, Олег Жданов переконаний, що контрактна армія потрібна і здатна захищати країну якісно.
«Проблема в тому, що держава не хоче очолити добровольчий рух, не хоче спертися на свій народ в плані захисту. Вони хочуть мати чітко керовану армію, яка виконає будь-який наказ. В тому числі і відійти з позиції або здати якийсь об’єкт. Ось в чому проблема – держава боїться вільнодумства та некерованості процесами. Це найголовніша проблема в державі», – каже Жданов.
За яких умов може бути знову оголошена мобілізація?
На сьогодні чисельність армії в Україні – 280 тисяч. Перехід на контрактну армію – це позитивний момент, це приховане визнання керівництвом, що шлях створення війська за радянським принципом є хибним і неефективним, зазначає Валентин Бадрак, директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння.
Експерт зауважує, що Росія також переходить на контрактну основу: нині з 800 тисяч активного війська половину становлять контрактники, з яких 121 тисяча є спецпризначенцями, силами швидкого реагування.
Україна готова буде надати відсіч тій агресії, яка відбувається сьогодні, силами контрактної армії. Але для того, щоб країна перестала бути вразливою мішенню, вона потребує створення професійної армії, наголосив Валентин Бадрак і пояснив, у чому відмінність.
Професійна армія – це коли понад 50% сержантського і офіцерського складу є люди, які відслужили понад 3 роки. Світовий досвід переходу на професійну армію – це 5-7 років. Ми можемо пришвидшити цей процес до 4 роківВалентин Бадрак
«Професійна армія – це коли понад 50% сержантського і офіцерського складу є люди, які відслужили понад 3 роки. На мій погляд, це має бути армія чисельністю до 150 тисяч. Має бути вирішене питання підготовки мобілізаційного ресурсу за рахунок місцевих органів влади у вигляді територіальної оборони. І це буде мобресурс, який у загрозливий період буде поповнювати можливості самої армії. Світовий досвід переходу на професійну армію – це 5-7 років. Ми можемо пришвидшити цей процес до 4 років. На жаль, 2 роки війни втрачені», – підкреслює експерт.
Зарплата у 7 тисяч не має бути аргументом для людей щодо вибору цієї професії, зауважує експерт. Необхідно змінювати відношення до армії і надавати службовцям мотиваційний пакет, тобто можливість пільгового придбання житла, раннього виходу на пенсію, медичного забезпечення тощо. Але всі зміни у сфері оборонної реформи дуже повільні, каже Валентин Бадрак, і часто гальмуються посадовцями.
Втім, експерт підкреслює, що Росія буде й надалі використовувати Україну як полігон для маніпулювання Заходом, який не готовий рішуче втручатись у конфлікт. Керівництво України може повернутися до мобілізації населення до лав Збройних сил за умов розгортання масштабної агресії, наголошує Валентин Бадрак.
Після початку воєнних дій на Донбасі, в Україні здійснили шість хвиль часткової мобілізації. З березня по вересень 2014 року – три хвилі. І в 2015 році – ще три хвилі.
Торік до лав ЗСУ планували мобілізувати близько 104 тисяч осіб: наймасовіша хвиля перша – приблизно 50 тисяч, і ще дві хвилі – по 25 тисяч.
Остання з минулорічних хвиль принесла такий результат – мобілізували лише 60% від плану, ухилилися 27 тисяч українців призовного віку.
У серпні минулого року не виключали проведення ще трьох хвиль часткової мобілізації залежно від розвитку ситуації в зоні конфлікту.
Про можливості контрактної армії йшлося в ефірі «Ранкової Свободи». Фрагменти ефіру можна послухати нижче:
