Брюссель – Ситуація на Донбасі, реформа системи оборони та погодження комплексного пакету допомоги Україні з боку НАТО – такими є основні теми української частини зустрічей міністрів оборони альянсу, які розпочинаються сьогодні у Брюсселі. Держави-союзниці також мають узгодити подальшу адаптацію своїх збройних сил на тлі загрози, яку становить для НАТО російська агресія.
«Анаконда-2016» – це найбільші військові навчання з часів Холодної війни, що наразі тривають у Польщі за участі майже 30 тисяч вояків багатонаціональної армії НАТО. Як коментує Жан-П’єр Молні з французького Інституту міжнародних та стратегічних відносин, головний сигнал цих навчань адресований Росії, «яку застерігають від нових спроб, як прямої військової агресії, так і використання засобів гібридної війни проти держав НАТО, насамперед країн Балтії та Польщі». Водночас, це ще й сигнал підбадьорювання цих держав, які стурбовані потенційними загрозами з боку Москви, – додає аналітик.
Водночас, у штаб-квартирі альянсу в Брюсселі нині збираються «звірити годинники» перед Варшавським самітом альянсу міністри оборони 28 держав-союзниць. Долучиться до цих нарад і міністр оборони України Степан Полторак, який зокрема, візьме участь у засіданні Комісії Україна-НАТО. Про що власне там йтиметься, коротко повідомив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ, зазначивши: насамперед, це політична й практична підтримка України.
«Я очікую, що міністри погодять цей комплексний пакет (допомоги), і це буде ще одним доказом того, як НАТО і його союзники допомагають Україні. І політично – підтримуючи її територіальну цілісність та суверенітет. І практичною допомогою, яку ми надаємо різними способами», – заявив керівник альянсу.
Сфери й механізми пакету допомоги від НАТО
Тим часом, як Столтенберґ каже, що деталі цього пакету допомоги він зможе оприлюднити лише після його погодження міністрами, виконувач обов’язків глави місії України при НАТО Єгор Божок каже, що допомога альянсу зосереджена, зокрема, на реформуванні українських Збройних сил відповідно до натовських стандартів.
«Йдеться про великий набір напрямів, якими Україні надаватиметься практична, матеріально-технічна й фінансова допомога, – каже він. – Йдеться і про набір сфер, в яких Україна буде надалі отримувати поради стратегічного рівня. Це набір механізмів двосторонньої взаємодії, й суто НАТО, через які фінансуватимуться відповідні програми й проекти для реформування оборонного сектору відповідно до стандартів НАТО».
Власне схвалення цього пакету всеосяжної допомоги буде здійснено під час саміту НАТО у Варшаві 8-9 липня цього року.
Тим часом, як тональність риторики між НАТО і Росією стає все жорсткішою, альянс має намір за ці два дні домовитися про надсилання на ротаційній основі чотирьох батальйонів військових до трьох країн Балтії та Польщі. Як стало відомо, загальна кількість цього багатонаціонального контингенту складе 4000 військових, якими командуватимуть лідери НАТО.
Адаптуємось до загрози, але нової Холодної війни не хочемо – НАТО
Це, пояснюють у альянсі, – лише незначна частина ширшої відповіді на дії Росії в Україні: незаконної анексії Криму та російської політики дестабілізації українського сходу.
«Це відповідь на дії Росії, але ми не хочемо конфронтації з Росією, ми не хочемо нової «холодної війни», ми продовжимо підтримувати діалог і закликати до конструктивних відносин, тому що ми вважаємо, що це важливо не тільки дня нас, але на довгострокову перспективу це буде вигідно для Росії, і для нас всіх в євроатлантичній зоні», – заявив генеральний секретар Північноатлантичного союзу.
Парламентська асамблея Північноатлантичного альянсу минулого тижня закликала своїх союзників бути готовими реагувати на потенційну загрозу з боку Росії, що може бути націлена на одну із держав альянсу.
«Виклик, який представляє Росія, є реальним і серйозним», – переконує колег голова генасамблеї НАТО Майкл Тернер.
