Київ – В Україні суд заарештував три мільярди доларів російського кредиту для забезпечення компенсації переселенцям з Луганська. Як повідомляв президент Петро Порошенко, у результаті російської агресії загинули понад 10 тисяч українців, більш як 20 тисяч зазнали поранень, а понад півтора мільйона українців стали внутрішньо переміщеними особами. Економічні втрати країни від воєнного конфлікту на Донбасі зменшили український ВВП на 20 відсотків.
Юристи-міжнародники радять Україні звертатись до судових інстанцій різних рівнів, щоб домагатися компенсації від Росії. При цьому позивачем може виступати як держава Україна, так і її громадяни. Правники рекомендують діяти у два етапи: спершу встановлення судом того факту, що громадяни потерпіли внаслідок збройної агресії Росії, а потім – сам процес стягнення збитків.
Щоправда, хоч очільники України неодноразово заявляли про намір судитися з Росією через її агресію проти України, все-таки першими, хто почав судитися з Росією, стали пересічні українці. Їхні інтереси захищають створені на волонтерських чи то громадських засадах «правничі сотні», неурядові об’єднання адвокатів і правників. Ці люди об’єднали свої інтелектуальні й фінансові ресурси для надання безоплатної правової допомоги співвітчизникам, що стали жертвами російської агресії.
Мета – змусити Росію заплатити за шкоду, заподіяну анексією Криму та війною на Донбасі, людям, котрі втратили рідних, здоров’я, житло, бізнес і навіть право жити на рідній землі, пояснив завдання таких «правничих сотень» народний депутат, засновник волонтерської правової організації «Сила права», кримчанин Андрій Сенченко.«Якщо прийти у Гаазький трибунал з рішенням українського парламенту, яке встановлює військову агресію Російської Федерації проти України, то це рішення візьмуть до розгляду. Але це не буде необхідним і достатнім доказом для того, щоб агресор був покараний. Але якщо прийти у Гаазький трибунал із сотнею тисяч судових рішень за позовами українських громадян, які постраждали від російської агресії, то це достатні докази», – сказав Сенченко, вочевидь маючи під «Гаазьким трибуналом» Міжнародний суд чи Міжнародний кримінальний суд.
Вкрай важливо, як зазначають експерти, встановити конкретні факти збройної агресії Росії проти України на прикладі окремих громадян. За повідомленнями, першим в Україні факт загибелі українського військовослужбовця внаслідок збройної агресії Росії встановив Ярмолинецький районний суд Хмельницької області. Згідно з рішенням суду від 29 березня цього року, майор Ярослав Костишин загинув при виконанні обов’язку військової служби внаслідок агресії Росії проти України.
Факт агресії Росії проти України визнання судом не потребує?
Тим часом у травні 2016 року Шевченківський районний суд Києва відмовив правозахиснику, керівникові громадської організації «Відкрита Україна», керівникові проекту «Відкритий суд» Станіславу Батрину у встановленні юридичного факту збройної агресії Росії проти України (як держави). Розгляд тривав два роки, а в його фіналі залучений до процесу президент України (в особі представників президентської адміністрації), як стверджує Батрин, фактично закликав суд не визнавати факт російської агресії проти України. Він планує продовжувати боротись за визнання факту російської агресії, що дозволить потерпілим через неї українцям відстоювати свої права у міжнародних судах.
Справа про встановлення факту збройної агресії Росії проти України має принципове значення і це рішення, яке буде визнане всіма країнами світуСтаніслав Батрин
«Ми опинились у ситуації, коли найбільш потужні видання класифікують події, що відбуваються в Україні, як «українську кризу», фактично як внутрішній конфлікт. Справа про встановлення факту збройної агресії Росії проти України має принципове значення і це рішення, яке буде визнане всіма країнами світу», – вважає Батрин.
Позиція адміністрації президента, як і самого президента, полягає, таким чином, у тому, що факт агресії Росії проти України нібито загальновідомий і визнання судом не потребує, сказав правник.
Сам Шевченківський суд, щоб уникнути двозначності, оприлюднив із приводу цього розгляду спеціальний прес-реліз, у якому наголосив: у задоволенні заяви про встановлення юридичного факту збройної агресії Росії проти України відмовлено через те, що цей факт сам по собі не впливає на права заявника, а також є загальновідомим.
Державні інституції України, у свою чергу, подали низку позовів проти Росії до Європейського суду з прав людини: один – за фактом захоплення контролю Росією над Кримським півостровом і подіями, які відбулися пізніше на сході України і стосуються численних порушень прав людини, другий – щодо незаконного вивезення дітей-сиріт із Луганщини (з окупованого міста Сніжне) на територію Росії.
Іще одне провадження у справах «Україна проти Росії» Європейський суд із прав людини відкрив за фактом порушення прав лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва та його сина Хайсера Джемілєва.
«Активи Росії – на відстані простягнутої руки» – Новак
Після встановлення факту агресії Росії проти України та ухвалення розмірів відповідних компенсацій постає питання: яким чином ці кошти стягнути з держави-агресора? Адже досі український уряд не спромігся розробити й затвердити методику розрахунку таких збитків. Так вважає волонтер, керівний партнер аудиторської компанії Grant Thornton Ukraine Інна Новак.
Однак, за її словами, стягнути кошти з Росії цілком можливо. Адже активи країни-агресора є й «на відстані простягнутої руки» – це борги України перед Росією, які Україна, незважаючи на віроломність кредитора, зобов’язана виплачувати, каже Новак.
Наявний прецедент – 30 травня цього року Голосіївський райсуд Києва задовольнив заяву політика, мешканки Луганщини Ірини Веригіної щодо її позову проти РосіїІнна Новак
«Наявний прецедент – 30 травня цього року Голосіївський райсуд Києва задовольнив заяву політика, мешканки Луганщини Ірини Веригіної щодо її позову проти Росії. Суд ухвалив компенсувати Веригиній моральну та майнову шкоду, завдану «внаслідок окупації Росією частини території України». Суд арештував так званий «борг Януковича» на суму 3 мільярди доларів США і заборонив урядові України здійснювати будь-які платежі та дії за відповідним договором», – повідомила Новак журналістам.
Західні юристи підтримують такі позови громадян України проти Росії. На думку британського юриста Тома Ґранта, це дозволить Києву, серед іншого, тримати українську проблематику у центрі уваги Заходу.
«Україна повинна намагатися використовувати судові позови проти Росії, зокрема, для того, щоб міжнародна увага до російської агресії в Україні не відходила на другий план. Одним із варіантів може бути звернення України до Європейського суду з прав людини, який визнають і Україна, і Росія», – зазначив правник в інтерв’ю «Голосові Америки».
Досягнення рішень у суді чи то у Страсбурзі, чи в Гаазі, чи в арбітражному трибуналі й інших високих міжнародних установах не дало б західним країнам забути це питання, стверджує Ґрант. На заваді може постати хіба що одна проблема: сутність порушень, скоєних Росією, значною мірою безпрецедентна, оскільки йдеться про період після 1945 року – це доба, правила для якої окреслює Хартія ООН. Але це не значить, що українська держава та її громадяни не повинні боротись за свої права, правдивість яких визнають і Конституція України, і міжнародне право, вважає британський фахівець.
