Британський часопис ділових кіл Financial Tіmes містить репортаж із Донецька спеціального кореспондента, який повідомляє про дедалі більшу русифікацію окупованих теренів Донбасу. Нью-йоркське періодичне видання The New York Times пише про перше інтерв’ю прем’єр-міністра України Володимира Ґройсмана закордонній пресі. Один із найпопулярніших часописів Іспанії El País торкається теми оприлюднення даних журналістів на сайті «Миротворець».
Британське видання ділових кіл Financial Tіmes містить статтю «Донецьк постає перед повзучою русифікацією». Підзаголовок промовляє: «Багато хто побоюється, що більший відрив від решти України може ускладнити реінтеграцію». Автор статті Роман Олеарчик пише, як у Донецьку вже не приймають українські гривні, бо в торгівлі циркулюють виключно російські рублі за наказом ватажків місцевих сепаратистів. Територія фактично також була б анексована Росією – єдине, що Москву стримали можливі подальші західні санкції. Хоча багато хто каже, що Кремль просто не хотів брати на себе кошт утримання густонаселеного закордонного регіону з його сотнями тисяч пенсіонерів. Відтак, як зазначає автор матеріалу, ті нитки, що тримали цю частину України разом з рештою держави, відриваються волокно за волокном. У місцевих супермаркетах полиці заповнюються переважно товарами з Росії. Російські підручники для шкіл, які вже не викладають історію України, завозяться також з Росії, і діти вивчають російську версію минулого, яка вихваляє радянські часи. Російські та сепаратистські телеканали замінили українське телебачення. Вебсайти реєструються з російським доменом .ru.
У статті додається, що навіть говорити українською, яка ще 2 роки тому була державною мовою на цих теренах, може бути небезпечно, бо ж викликатиме ворожість місцевих і підозрілість озброєних до зубів бойовиків. Британський часопис додає, що у разі, як Мінські угоди і надалі не діятимуть, місцеве населення побоюється, що їхнє життя нагадуватиме зони заморожених конфліктів на зразок Абхазії чи Південної Осетії у Грузії, а чи ж Придністров’я у Молдові. Існує багато чуток щодо того, як саме Москва субсидує незаконні формування на Донеччині і Луганщині з їхніми напівфункціональними керівництвами, котрі організовують прибирання сміття та виплату жалюгідної зарплати. Тут неможливо визначити, скільки мешканців і установ сплачує податки своєму проросійському керівництву. Отож через 25 років після здобуття незалежності Україною мільйонне місто Донецьк відчуває себе дедалі більш русифікованим – політично, економічно і суспільно.
Часопис наводить слова робітниці з Макіївки, ще одного індустріального міста під контролем сепаратистів, яка каже, що після всієї тієї пролитої крові її регіон не може бути в дружніх стосунках із рештою України. Все на цих теренах зав’язано на Росії. Далі часопис наводить слова 17-річного місцевого мешканця на ім’я Діма Весов, який каже, що, на його думку, Донбас має велике майбутнє у складі Росії, і без Росії вони просто не виживуть. У кварталі, де розташована школа цього підлітка, як пише газета, все виглядає доглянутим, проте за кілька вулиць від школи можна бачити забиті дошками крамниці і черги місцевих мешканців за гуманітарною допомогою. Financial Tіmes наводить слова ще одного місцевого мешканця на ім’я Василь, який каже, що він – громадянин України і має український паспорт, не маючи документів угруповання «ДНР». Але при цьому не може сказати, чи це Україна, Росія, а чи ж щось на зразок «ДНР». Місцевим, за його словами, було краще жити до конфлікту.
Переклад твіту: «Ми більше не приймаємо гривні, лише російські рублі», – кажуть у Донецьку»
Нью-йоркський часопис The New York Times друкує статтю про прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана.У своєму першому інтерв’ю для закордонної преси від часу призначення на посаду прем’єра, яке він дав агентству Reuters, Гройсман заявив, що не дозволить, щоб якісь потужні приватні інтереси завадили йому вести процес реформ у країні. Україна, на його думку, здобуде 1,7 мільярда доларів допомоги від Міжнародного валютного фонду. Український прем'єр-міністр збирається до Вашингтона у середині червня.
У тексті згадано, що призначення 38-річного Гройсмана на посаду прем’єра поклало край місяцям політичних заворушень в Україні. Видання зазначає, що Гройсман у свої 28 років був наймолодшим мером міста в Україні. Далі автори інтерв’ю пишуть, що від часу падіння комунізму українські олігархи перешкоджали зусиллям численних урядів реформувати економіку. На запитання, чи міг би Гройсман звільнити себе від впливу олігархів, той відповів, що вважає себе абсолютно вільним у своїх поглядах і в процесі ухвалення рішень. Гройсман додав, що Україна матиме економічне зростання, і це, на його думку, має статися доволі швидко. Україна та Міжнародний валютний фонд, за словами Гройсмана, можуть навіть просунутись до зовсім іншого способу співпраці.У чому саме полягатиме ця відмінність, Гройсман не уточнив.
Агентство Reuters, інтерв’ю якого з Володимиром Гройсманом публікує The New York Times, пише, що західні союзники України привітали кроки, здійснені українським керівництвом від часу початку роботи нового уряду, і в п’ятницю Вашингтон підписав угоду про надання нових кредитних гарантій Україні у розмірі 1 мільярда доларів. Однак, наголошується в тексті, це не був легкий процес, бо ж Київ заприсягся приватизувати сотні державних підприємств, але МВФ та Європейський банк реконструкції та розвитку розкритикували дії українського керівництва у цьому напрямку. Зокрема, було висловлене зауваження, що продаж Одеського припортового заводу, який розглядали як перше серйозне випробування здатності Києва привабити закордонних інвесторів, не відповідає міжнародним стандартам і може взагалі відлякати поважних капіталовкладників. Гройсман відмовився внести будь-які зміни до мінімальної ціни у 521 мільйон доларів за цей завод, тоді як МВФ та ЄБРР заявили, що ця ціна зависока.
Один із найбільших часописів Іспанії El País містить матеріал «Порошенко засуджує оприлюднення особистих даних журналістів». Видання повідомляє, що президент України Петро Порошенко назвав великою помилкою оприлюднення особистих даних тисяч журналістів на інтернетному сайті. На сайті «Миротворець» цих журналістів було звинувачено у співпраці з терористами за те, що вони акредитовувались між 2014 та 2016 роками на теренах, утримуваних проросійськими бойовиками на сході України. Іспанський часопис додає, що сайт «Миротворець» підтримує радник міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко. У свою чергу, Геращенко, як пише іспанське видання, заперечує будь-який зв’язок із цим веб-сайтом. Загалом було оприлюднено понад 4 тисячі імен і даних журналістів, які акредитовувались в угрупованнях «ДНР» і «ЛНР» (насправді були оприлюднені тільки списки «акредитованих» у донецьких сепаратистів, але не в луганських – ред.). Це оприлюднення, як нагадує газета, вже викликало засудження Євросоюзу та ОБСЄ, які визначили цей крок як такий, що посилює ризик для представників засобів інформації.
Іспанський часопис повідомляє, що на прес-конференції президент Порошенко вперше висловився з цього питання, яке розділило думку у керівних колах української політики. Голова української держави зазначив, що визнає потребу в механізмі, який би регулював перетин лінії фронту журналістами. Видання зазначає, що процедура акредитації для журналістів, які хотіли б працювати у Криму та на теренах, окупованих проросійськими бойовиками, є надзвичайно складною і заплутаною в Україні. Так само на теренах, контрольованих сепаратистами, також треба діставати «акредитацію», цього разу у керівництва бойовиків. Російські журналісти, як пише іспанське видання, аби уникнути довготривалої процедури акредитації в Києві, подекуди перетинають українсько-російський кордон у місцях, де немає українських прикордонників, а натомість діють проросійські сепаратисти, або ж летять літаком до Криму безпосередньо з Росії. Далі наводяться слова міністра інформації України Юрія Стеця, який каже, що журналісти не мають права в’їжджати на терени сходу України без дозволу української влади і з території Росії.
El País додає, що Петро Порошенко виділив в окрему групу тих російських журналістів, які, за його словами, чинять кримінальні злочини. Іспанське видання згадує випадок, коли у квітні цього року у київському аеропорту «Бориспіль» українські прикордонники не дозволили пройти на терен України російським журналістам, які працювали на кореспондента каталонського телеканалу TV3 і які прибули в Україну, щоб підготувати матеріал про річницю чорнобильської трагедії. Зрештою, українські прикордонники дозволили іспанському кореспондентові пройти, а росіянам, які працювали на іспанський телеканал, цього дозволено не було. Газета підсумовує, що президент Порошенко визначив об’єктивне неупереджене висвітлення подій у східній Україні міжнародними засобами масової інформації як найкращу зброю у боротьбі з російською пропагандою.
Переклад твіту: «Порошенко засуджує оприлюднення особистих даних журналістів»
