Доступність посилання

ТОП новини

«Ми, як відпрацьований матеріал» – доброволець


Через два роки після початку конфлікту на Донбасі добровольчих підрозділів практично не залишилось на передовій

На початку травня полк «Азов» відзначив другу річницю створення. Круглу дату добровольчий підрозділ зустрів на вулицях Одеси, куди бійці прибули для забезпечення правопорядку і протидії можливим провокаціям під час заходів зі вшанування жертв трагедії 2 травня. Водночас «азовці» вже приблизно рік не виконують завдань, для яких і були створені. Командування відвело добровольців з лінії фронту і навіть приблизних дат, коли можуть повернуться на передову, поки що ніхто не називає. Схожа ситуація і з іншими добровольчими підрозділами, які на початку агресії Росії взяли на себе удар, а у 2016 році з різних причин опинились за сотні кілометрів від лінії фронту.


Червень 2014 року – батальйон «Азов» звільняє захоплений бойовиками Маріуполь. Лютий 2015-го – вперше за півроку українські силовики проводять наступальну операцію. Полк «Азов» звільняє 5 населених пунктів на схід від Маріуполя. Весну 2016-го підрозділ зустрічає за 80 кілометрів від лінії фронту – на березі моря, у сонячному й цілком мирному Урзуфі.

Востаннє на передовій підрозділ був ще минулого літа. Йдеться про оборону Широкина, яке впродовж кількох місяців було найгарячішим місцем у зоні бойових дій. Підрозділ звільняв цей населений пункт, після чого разом з батальйоном «Донбас» відбивав атаки сепаратистів. Утім, згодом було ухвалене рішення про те, що добровольців на передових позиціях мають замінити морські піхотинці.

Максим – один із тих, хто брав участь в операції в Широкині. Зізнається, бійці були, м’яко кажучи, не в захваті від рішення командування прибрати підрозділ з передової. Тепер на березі моря, де розташована одна з баз полку, боєць може хіба згадувати про фронтові протистояння, переглядаючи записані в Широкині відеокадри.Однак доброволець відзначає і позитивні сторони від вимушеної паузи. Каже: полк дарма часу не гаяв.

«Провели бойове злагодження. Раніше у нас ніколи не було роботи з танками та артилерією, «зушками», з іншою важкою бойовою технікою. Зараз хлопці вже навчились координувати роботу мінометів, хлопці навчились працювати з артилерією, хлопці зрозуміли, що таке координувати свою роботу з іншими бойовими підрозділами, чого раніше на війні просто не було. Це дуже важливо. Це допоможе нам уникнути зайвих «двохсотих» і «трьохсотих», – пояснює боєць.

Знання, отримані на тренуваннях, треба підкріплювати в бою – командир взводу

«Азов» зразка 2016 року більшість часу проводить на полігонах. Бійці опановують нове озброєння. Серед іншого, тепер «Азов» має танки та артилерію. Чисельність підрозділу досягла півтори тисячі осіб. Добровольці відпрацьовують тактичні завдання і з нетерпінням чекають нагоди повернутись на лінію фронту.

​ Відзначають, що хоч підрозділ і став сильнішим за останній рік, та рішення про їхній вивід з передової не розуміють. Наразі бійцям не називають навіть приблизних термінів, коли їхні послуги можуть знову знадобитись на лінії фронту.

«Це дуже велика проблема. Окрім того, щоб отримувати на тренуваннях якісь навички, потрібно постійно підкріплювати їх в умовах бойових дій. І дуже велика проблема, що ми зараз не маємо змоги для цього. Воно має негативний вплив на моральний стан бійців. Це дійсно дуже погано, тому що бійці навіть не знають, коли ми почнемо воювати», – вважає Дмитро, командир взводу полку «Азов» .

Мене з моїми побратимами кинули – боєць «Карпатської Січі»

Та навіть таким будням «Азову» в іншому добровольчому підрозділі – «Карпатській Січі» – можуть тільки позаздрити. Їхній бойовий шлях проходить крізь Мар’їнку, Авдіївку, Піски, Водяне і, як не парадоксально, закінчитись він може за 300 кілометрів від передової, у невеликому селищі Черкаське, що на Дніпропетровщині.

Саме там тривають навчання 93-ї окремої механізованої бригади, куди влились добровольці у травні 2015-го, щоб легалізуватись і продовжити участь у бойових діях на Донбасі. Однак коли цього року підрозділ вивели із зони АТО, «січовикам» повідомили, що їх розформовано, пояснює боєць «Карпатської Січі» Руслан Бенько.

Ми стали, як відпрацьований матеріал. Мене з моїми побратимами кинули. Коли ми були на передовій, то були потрібні, задіяні, а коли 93-а бригада відійшла із зони бойових дій – виявилось, що ми непотрібні
Руслан Бенько

І хоч бійцям пропонують продовжити службу в інших підрозділах бригади, Руслан уже написав рапорт на звільнення. Каже, не може продовжувати службу після того, як його з товаришами обдурили. Доброволець пояснює, що головною умовою приєднання до бригади, було збереження цілісного добровольчого підрозділу, що вже має чималий бойовий досвід, історію та традиції. Тоді добровольцям запропонували тимчасове рішення ­– статус окремої зведеної штурмової роти. А також дали обіцянку згодом урегулювати це питання остаточно. Тепер командування бригади пояснює, що це неможливо.

«Ми стали, як відпрацьований матеріал. Як би це не звучало гірко, як би це не звучало грубо, але так воно і є. Мене з моїми побратимами кинули. Коли ми були на передовій, то були потрібні, задіяні, а коли 93-а бригада відійшла із зони бойових дій, виявилось, що ми непотрібні», – ділиться Руслан Бенько.

Рішення про розформування є політичним – командир «Карпатської Січі»

На думку командира «Карпатської Січі» Олега Куцина, рішення про розформування є виключно політичним, спрямованим на ліквідацію добровольчого руху в Україні. Куцин запевняє, що у командування бригади ніколи не було претензій до професійних якостей його бійців. Як підтвердження, командир навіть демонструє іменний пістолет, який отримав від міністра оборони Степана Полторака. Навпаки, каже доброволець, їх завжди ставили у приклад мобілізованим бійцям.

​ «Я пам’ятаю скільки разів стоять(мобілізовані – ред.), хитаються, бо ж брали всіх підряд, і кажуть: «Ми не підемо, там убивають». А їхні командири показують на нас – от подивіться. Прийшли сюди без зброї, без бронежилетів, без шоломів, без зарплат. Тебе вб’ють, твоя сім’я хоч гроші отримає, а його нічого не отримає. Показували прикладом – і все: ті замовкали, опускали очі, йшли займали позиції і воювали», – пригадує командир.

Загалом, пояснює Куцин, рапорти на звільнення вже написали понад 70 бійців. Після того, що трапилось, добровольці не бачать сенсу залишатись у війську і навіть готові у суді відстоювати власне право на розірвання підписаних раніше контрактів.

На передовій залишаються нелегалізовані групи добровольців

​ Та, попри все, добровольці залишаються на передовій. Не винятком є і Авдіївка. Тут позиції добровольців і сепаратистів розділяють лічені сотні метрів. Щоправда, ці підрозділи жодним чином не легалізовані. Тільки так, пояснюють добровольці, вони зараз можуть потрапити на лінію фронту. Фактично, як озброєні партизани. Доброволець із позивним «Санта» – командир однієї з таких груп. Зараз вони працюють поблизу авдіївської промзони.

Командир пояснює, що його група, попри нелегальний статус, працює з відома військових і виключно у їхніх інтересах. Водночас, попри велику кільксть охочих, потрапити на передову вдається далеко не всім добровольцям.

«У нас так вийшло, що у наших послугах зацікавилися, бо ми зробили якісно певну роботу і продовжуємо її робити. Тому нас і терплять. Але є розуміння, що коли ця робота завершиться, то нас, у кращому випадку, попросять звідси тихенько прибратися», – розповідає командир.

На нас заведені кримінальні справи в Росії, пройде ще зовсім мало часу і будуть заведені й в Україні – доброволець

​ На думку «Санти», саме невеликі добровольчі групи з чималим бойовим досвідом у теперішніх умовах бойових дій є найбільш корисними й ефективними. За його словами, схожі групи зараз працюють не лише в Авдіївці. Для себе боєць виключає можливість легалізації, оскільки не хоче, за прикладом інших добровольців, потрапити на довгі місяці в тил. Хоч і розуміє, що доволі спірний правовий статус його групи в будь-який момент може бути використаний проти них самих.

«Я ще півтора року тому в Пісках казав, що на нас заведені кримінальні справи в Росії, пройде ще зовсім мало часу і будуть кримінальні справи заведені й в Україні. Це абсолютно можливо», – розмірковує «Санта.

У Геншабі наполягають, що звинувачення військового командування країни у роботі проти добровольців є безпідставними. Навпаки, пояснює речник відомства Владислав Селезньов, в армії зацікавлені, щоб до них ішли патріотично налаштовані бійці з досвідом на передовій. Щоправда, готові їх приймати виключно у складі вже існуючих армійських підрозділів. Легалізація ж, переконує Селезньов, передусім піде на користь самим бійцям, які зможуть отримати належний соціальний захист.

​ «Набагато доцільніше, коли традиції добровольчого руху, традиції військового патріотизму, традиції адекватного бачення ситуації, бачення, яке передусім ґрунтується на проукраїнських позиціях, поширюватимуться. І набагато краще буде, на мою думку, якщо військовослужбовці зі зведеної штурмової роти «Карпатська Січ» будуть проходити службу в різних підрозділах 93-ї бригади», – вважає представник Генштабу.

На базі добровольчих підрозділів можна створити приватні військові компанії – експерт

Іншої думки притримується військовий експерт Юрій Бутусов. Він вважає, що добровольчі підрозділи необхідні на передовій саме у форматі окремих бойових одиниць. Так, пояснює журналіст, вони зможуть значно ефективніше виконувати бойові завдання. Компромісним варіантом Бутусов називає приватні військові компанії, що можуть бути створені на основі добровольчих підрозділів. Водночас, додає Бутусов, військове командування має розробити важелі впливу, що допоможуть їх контролювати.

«Передусім, через забезпечення зброєю, бо без зброї і боєприпасів вони працювати не зможуть. Друге – через систему підготовки. Вона їм усім потрібна, бо добровольці – такі ж самі люди, вони хочуть успішно воювати, а не просто гинути. Через керівний склад: вони всі добре розуміють, що потрібні досвідчені люди сержантського, офіцерського складу для бойових дій. Ось це був би системний підхід. На жаль, те, що відбувається у нас, – його хочуть просто знищити», – пояснює експерт.

​ У складі ЗСУ, окрім «Карпатської Січі», служать також добровольчі підрозділи «Айдар» та «Донбас-Україна». Раніше вони діяли як окремі підрозділи, однак нещодавно були введені до складу 10-ї окремої гірсько-піхотної бригади. Зараз ці підрозділи також перебувають на навчаннях у тилу. Однак, запевняють у Генштабі, вже зовсім скоро у складі бригади їх повернуть на передові позиції в зону бойових дій.

  • Зображення 16x9

    Левко Стек

    Працюю на Радіо Свобода з 2013 року. Потрапив в редакцію за тиждень по початку Євромайдану. Саме висвітленням подій Революції гідності займався до весни 2014 року. Згодом окупація Криму та протистояння на Донбасі. З початку літа 2014 року займаюсь висвітленням війни на Донбасі. Був мобілізований до Збройних сил України у серпні 2022 року.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG