Однією з основних тем минулого тижня у ЗМІ Kremlin Watch Monitor називає «Боїнг» рейсу MH-17 Малайзійських авіаліній, який було збито у 2014 році. Згідно зі звітом EEAS Stratcom Disinformation Review, насамперед прокремлівські медіа продовжують висловлювати припущення, що «Боїнг» було збито ракетою українського винищувача. Вони посилаються на документальний фільмі BBC. Тоді як у цьому фільмі експерти, насправді, називають малоймовірним, що український винищувач міг збити літак рейсу MH17. Російські ЗМІ також вигороджують Путіна зі скандалу «Панамських паперів».
Тема рейсу MH-17 стала однією з топових у медіа за останній тиждень, згідно з оглядом Kremlin Watch Monitor. Журналісти розслідувачі із Bellingcat повідомили, що встановили номер зенітного ракетного комплексу «Бук», яким був збитий літак «Малайзійських авіаліній» на Донбасі влітку 2014 року. У день трагедії і після неї в Донецькій і Луганській областях України було помічено установку «Бук». Раніше були відомі лише перша і остання з трьох цифр номера цього «Бука» – «3» і «2», тепер стала відома і друга – це теж «3».
Учасники команди Bellingcat знайшли у профілях російських військових у соціальних мережах фотографії практично всіх «Буків» 53-ї зенітно-ракетної бригади з Курська за останні 5 років. Саме до цієї бригади, як вдалося з'ясувати з фотографій у профілях російських солдатів у соціальних мережах, був приписаний той самий «Бук» із номером «332», який, ймовірно, збив «Боїнг». Їй же належали й інші машини з колони, яка прямувала до Ростовської області. Активісти Bellingcat почали прискіпливо порівнювати фрагменти фотографій установок і знайшли ледь помітні відмінності, які дозволили з'ясувати точний номер «Бука».
Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков повідомив, що Москва не має ніякої інформації щодо ідентифікаційних номерів російської зброї.
Минулого тижня російські ЗМІ також повідомляли, буцімто, згідно із документальним фільмом BBC про збитий «Боїнг», літак міг бути збитий українським винищувачем. Проте у програмі BBC не стверджують, що Україна збила літак рейсу MH17, експерти навпаки, кажуть, що це малоймовірно, адже винищувачі не можуть літати на такій висоті. Продюсер програми «Хто збив MH-17» Майк Рудін у коментарі для Радіо Свобода заявив, що у деяких ЗМІ перекрутили зміст програми.
ЗМІ і Панамський скандал
Прокремлівські медіа спробували заперечити зв’язок Володимира Путіна і справи з Панамськими паперами, а також звинуватили США та НАТО в ескалації конфлікту в Нагірному Карабасі, а також продовжують поширювати загальну дезінформацію, направлену проти НАТО і Заходу. Про це йдеться у звіті Information War Monitor for Central Europe за квітень.
У Панамських документах не йшлося про президента Росії Володимира Путіна, однак у них – імена кількох людей із «внутрішнього кола» оточення російського президента. Путін швидко вказав на те, що його ім'я не фігурує в жодному з документів, він заявив, що це є частиною інформаційної війни, яку, буцімто, США веде проти Росії. Свої твердження Путін підкріпив заявою WikiLeaks, що увесь скандал із Панамськими паперами «фінансується Сполученими Штатами».
Автори Information War Monitor for Central Europe зазначають, що хоча у звіті сказано, що справжність Панамських документів не підтверджено, у ще одному звіті вже містяться новини про невдоволення в Ісландії і в Україні, а також про небажання і нездатність Національного антикорупційного бюро України притягнути до відповідальності українського президента Петра Порошенка, причетного до документів, що просочились. Йдеться про подвійні стандарти, або ж вибіркове використання документів. Політолог Дмитро Орєшкін передбачає, що наслідки появи Панамських документів будуть дуже сильно відрізнятись на Заході та в Росії, де підконтрольні владі видання намагатимуться подати їх як ще одну змову, організовану так званими «ворогами Росії» – офіційний меседж, який Кремль максимально намагається просунути як в Росії, так і за кордоном, йдеться у матеріалі.
Євроатлантичні експерти про російську пропаганду у Росії
Журналіст Ксенія Кирилова аналізує пропаганду Кремля. Вона сформулювала 7 основних стратегій внутрішньої російської пропаганди, пише Euromaidan Press.
На думку експертів, пропаганда для самих росіян інша, аніж та, яку Росія пропонує іноземцям. Це тому, що вони обслуговують різні цілі.
«Російська держава не має можливості стримувати іноземне населення (за межами окупованих територій), отже, пропаганда є головним інструментом розділення. Росія намагається переконати західних глядачів у своїй розумності, створює широкі маси або навіть політичні кола для проросійських позицій, або іноді просто заплутує людей і «каламутить воду» щодо ключових питань», – йдеться у матеріалі.
1. Послаблення критичного мислення
У пропаганді активно використовуються прийоми психологічних маніпуляцій, що покликані різко знизити, а то і зовсім блокувати здатність критичного мислення через апеляцію до почуттів глядача або слухача. Ці почуття – не завжди ненависть. Пропаганда активно експлуатує почуття жалю, граючи не тільки на гірших, але і на кращих людських інстинктах – наприклад, показуючи зруйновані будинки на Донбасі або як страждають від війни діти.
2. Створення образу ворога
У російській пропаганді ворог – це США і так звані «американські маріонетки», починаючи з української влади і завершуючи всією Західною і Східною Європою
3. Прив'язування будь-яких внутрішніх проблем до зовнішнього фактора
Бідність, погані дороги й інфраструктура, корупція та погані умови життя пояснюються роботою ворогів Росії. Загальна безпорадність населення компенсується ілюзію причетності до історичних подій і посиланням на абстракцію під назвою «Росія».
4. Акцент на консолідації суспільства перед обличчям військової загрози
Оскильки цей злий і корумпований Захід веде війну проти Росії, суспільство має консолідуватися, щоб протистояти агресії і боротися із «національними зрадниками», які нібито ставлять під подальшу загрозу суспільство
5. Формування образу Володимира Путіна як єдиного лідера, здатного протистояти військовій загрозі
Культ особистості Путіна, що його оточує, прагне представити його як єдиного лідера, здатного витримати передбачувану військову загрозу, з якою стикається Росія.
6. Підготовка до неминучих труднощів «військового часу»
Небезпека неминучої війни (в тому числі ядерної війни) змусить людей прийняти будь-яке інше обмеження як «менше зло», або жертви, на які потрібно піти, щоб уникнути війни. Цим можна виправдати й економічні труднощі.
7. Створення перед Заходом іміджу єдиної, консолідованої, готової до війни Росії
Основна ціль – змалювати Росію набагато більшою військовою загрозою, аніж вона є насправді.
На тему дезінформації:
 05.05.2016Американська кисельовщина. Західний фронт українофобії Здійснена інформаційна атака екс-працівника Держдепартаменту США на директора УІНП Володимира В’ятровича і на політику відновлення історичної правди в Україні далі  03.05.2016Україна і дезінформація Кремля. Мова пропаганди Вже майже рік у ЄС працює команда EEAS East STRATCOM Team, що відслідковує кремлівську пропаганду далі  25.04.2016Газети перекрутили зміст фільму про збитий «Боїнг» – продюсер BBC У фільмі покажуть «за» і «проти» ролі України, Росії і ЦРУ в катастрофі малайзійського літака – продюсер Майк Рудін далі |
