Історики розвінчують міфи СРСР про Другу світову і звертають увагу на роль українок

Олена Рябічева

Розвінчання радянських міфів Другої світової війни – лейтмотив відзначення цього року в Україні Дня пам'яті та примирення 8 травня та Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 9 травня. Таким його бачать в Українському інституті національної пам’яті (УІНП). До 8 і 9 травня інститут презентував відразу кілька проектів. Зокрема – виставку про жіночий погляд на війну. В УІНП кажуть: історія війни – не стільки героїчна, скільки трагічна.

Сталін не узгоджував військові дії з Гітлером – такий поширений міф і зараз у багатьох не викликає сумнівів. Згідно з ним, Сталін нібито сам вирішив ввести війська на територію Західної України та Західної Білорусі у 1939-му, аби не дати окупувати ці території Гітлеру. Насправді ж у війні проти Польщі СРСР і Німеччина діяли як союзники: координували авіанальоти, поступалися одне одному захопленими територіями і навіть провели спільний військовий парад перемоги. І це лише одна із багатьох вигадок, з допомогою яких радянська система маніпулювала людьми.

​

Збірка «Війна і міф. Невідома Друга світова» – це один із проектів Українського інституту національної пам’яті (УІНП). У ній історики зібрали і спростували понад 50 міфів доби СРСР. У книжці вчені заповнили білі плями української історії, ґрунтуючись на розсекречених документах.

«Насправді для Росії Друга світова, так звана «Велика вітчизняна», досі триває. Історичні міфи є такою самою зброєю, як кулі є зброєю у війні звичайній. І якщо українці не матимуть своєї власної зброї, то потерпатимуть від того», – каже історик і співавтор книжки Сергій Громенко.

Крім того, історики розробили сайт, на якому зібрали дидактичні матеріали, присвячені Другій світовій війні. У ньому вони вбачають джерело інформації для вчителів українських шкіл та студентів вишів. Матеріали там згруповані по кількох розділах: це й інфографіка, і тематичні відео, і архівні фото, і карти.

«Сайт не є вичерпним, він постійно оновлюється. Колись ми прийдемо до того, що весь український вимір Другої світової буде збережений на одному сайті», – зазначає Сергій Громенко.

Жіночі історії розкривають нам зовсім іншу війну

Цьогоріч День пам’яті і примирення, який відзначають 8 травня, збігається із Днем матері. Тож серед проектів Інституту національної пам’яті – також виставка, присвячена жіночим історіям Другової світової. Саме жіночі історії, на думку науковця Вікторії Яременко, найкраще спростовують героїчні міфи про війну радянської пропаганди.

«Жіночі історії розкривають нам зовсім іншу війну. У нашому проекті ми пропонуємо історії 12 жінок. Вони різні за віком, за тим, як склалась їхня доля під час війни та після неї. Але саме цією різноманітністю вони показують нам, що в першу чергу війна – це трагедія», – зазначає вона.

Війна не робить винятків...

​

Українському погляду на відзначення річниці завершення Другої світової війни у Європі притаманне не стільки святкування цієї події, як це було властиво радянському формату, скільки вшанування загиблих.

«Ми намагаємося говорити про цю війну як про трагедію. Страшну трагедію, в якій українці, позбавлені своєї державності, були нерідко змушені вбивати одне одного, відстоюючи чиїсь інтереси», – говорить голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Погляд на Другу світу війну часів СРСР, притаманні цьому баченню стереотипи – наріжний камінь формування «радянської ідентичності». На думку істориків, від переосмислення історії України часів Другої світової залежить самоствердження всього українського суспільства.

На цю ж тему: