Міріам Драгіна
(Рубрика «Точка зору»)
Після оприлюднення в квітні 2016 року проекту розпорядження КМДА про будівництво паркінгу під Михайлівською площею в Києві серед містян розгорнулося палке обговорення його необхідності.
Хоча в документі зазначено, що 7 з половиною відсотка київського бюджету вирішено витратити на локальний паркінг без будь-яких громадських обговорень. Власне, тому діалог ведуть самі лише кияни поміж собою.
Цифри, до речі, вражаючі.
Експерти оцінюють собівартість будування під землею паркомісця в Києві в 260 тисяч гривень. При цьому, загальна ціна паркінгу під Михайлівською складе 2,3 мільярда гривень. Тобто планується 870 паркомісць, ціна на кожне з яких буде в десять разів більша, ніж та, що запропонована експертами. Приблизно 7,5% загального бюджету міста на розкіш.
Це приблизно 1000 гривень з кожного киянина на чиюсь парковку, і немає жодної різниці, чи має він власне авто або бажання існування такої підземної стоянки в центральному районі.
Окрім того, відомо, що проблема з паркуванням в центрі Києва не вирішується парковками, люди шкодують десять гривень на годину і залишають свої авто на тротуарах. Декілька підземних паркінгів уже існують навколо, але залишаються порожніми.
Втім, справа навіть не в недоцільно розкішних 870 місцях для чиїхось автомобілів.
Територія Михайлівської площі належить до буферної зони об’єкту світової культурної спадщини «Софія Київська» і, відповідно до закону «Про охорону культурної спадщини», має обмеження щодо будівництва. У прадавні часи місце було центральним язичницьким капищем. Саме звідси під час Хрещення Русі князем Володимиром було зкинуто головного язичницького бога Перуна. У дванадцятому сторіччі з’являється площа, яка стає серцем міста Ярослава Мудрого. А після Брестської унії ще й центром православ’я на Русі. Центр паломництва. Свят. Загальних зборів. Тут відбувається будівництво, руйнування та нове зведення Михайлівсього собору. Всі ці події залишили по собі багато шарів археологічних артефактів, які жодного разу не було розкопано та вивчено належним чином.
Й тому без необхідних археологічних досліджень давнього міста Ярослава будь-яке будівництво буде шкідливим.
Власне, в заключенні Інституту геологічних наук Національної академії наук України наведені такі висновки:
Інженерно-геологічні умови території Михайлівської площі оцінюються як складні та недостатньо вивчені. Перешарування четвертинних відкладів, різних за літологічним складом та фізико-механічними властивостями, невитриманість водоносних горизонтів зони активного водообміну, небезпечні геологічні процеси зумовлюють на цій ділянці ускладнення при освоєнні підземного простору.
Територія Михайлівської площі входить в буферну зону об’єкту світової культурної спадщини «Софія Київська» і відповідно до закону «Про охорону культурної спадщини» може мати обмеження для будівництва.
Реконструкція Михайлівської площі, проектування та спорудження підземних об’єктів транспортно-обслуговуючої міської інфраструктури глибокого залягання в її межах можливі тільки після детального вивчення гідрогеологічних, інженерно-геологічних, геофізичних і геодинамічних умов цієї території.
Такі дослідження, звичайно, можливі лише після експертної розробки та затвердження стратегії міста. Яка б включала в себе не лише доцільність раптового і дуже коштовного для киян паркінгу в самому центрі, але й загальну продуману систему руху транспорту, збереження старого міста, розвиток туристичних маршрутів тощо.
І тут згадуються події сталінських часів, коли було вирішено зруйнувати не лише Михайлівський, а й Софійський собор. Тоді французька спільнота, яка вважає себе спадкоємицею доньки Ярослава Мудрого – королеви Анни – стала на захист Святої Софії та відстояла ії.
Історія повторюється: як колись Сталін, міська влада Києва в особі Віталія Кличко та його заступника Олександра Спасібко з невідомих причин ухвалює рішення необоротно зруйнувати давні археологічні шари і саму можливість зберегти найдавнішу історичну спадщину Києва.
Активісти вже розробили електронну форму і пропонують кожному долучитися до захисту історичного місця.
А може, варто знову прийти до французів та благати їх про допомогу в захисті міста Ярослава?
Міріам Драгіна – радіоведуча, громадський діяч
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію редакції
