Верховний суд України відправив на новий розгляд справу судді, якого звільнили через рішення проти майданівців. Йдеться про екс-суддю Шевченківського районного суду Києва Дмитра Кравця. Указ президента України щодо звільнення Кравця був опублікований 30 січня цього року. Втім, згодом Вищий адміністративний суд, обґрунтовуючи своє рішення своєрідною правовою колізією, скасував висновок Вищої ради юстиції, яка й подавала президенту прізвища суддів, яких рекомендовано звільнити. Саме нінишнє рішення Верховного суду зрештою і мало розтлумачити, хто трактує закон правильно і чи можуть бути поновлені на посадах десятки суддів, яких звільнили через рішення проти активістів Євромайдану.
Вища рада юстиції (ВРЮ) розглянула 39 висновків тимчасової спеціальної комісії, за якими, через порушення присяги, судді, які ухвалювали рішення щодо активістів Євромайдану, були рекомендовані до звільнення. У 29 випадках ВРЮ погодилась з висновками комісії, визнавши, що в діях суддів справді були ознаки порушень і внесла подання про їхнє звільнення.
Однак, тепер вже десять таких рішень скасовано Вищим адміністративним судом України (ВАСУ). Тому, якби Верховний суд України визнав рішення щодо Кравця законним, то це б означало, що не тільки він може поновитися на посаді, а й давало б шанси ще щонайменше 9 суддям.
«Постановою колегії суддів судової палати в адміністративних справах Верховного суду України заява Вищої ради юстиції задоволена частково. Постанова ВАСУ від 1 лютого 2016 року скасована, справа направлена на новий судовий розгляд», – оголосив рішення головуючий у справі суддя Олег Кривенда.
Причинами правового казусу називають новий закон
Таким чином, Верховний суд України не вніс ясності у питання, яке викликало найбільше протиріч і може стати причиною поновлення на роботі суддів, що їх ВРЮ вважає порушниками присяги.
«Головною проблемою, яка стала підставою для скасування рішень – це було питання строків давності щодо притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності. Вища рада юстиції наполягала на тому, що має бути трирічний строк, а Вищий адмінсуд вирішив, що має бути однорічний строк. Саме тому Вища рада юстиції вирішила звернутись до Верховного суду України», – повідомила прес-секретар ВРЮ Оксана Лисенко.
Причини виникнення такої колізії ще на початку березня пояснював голова Вищого адміністративного суду України Олександр Нечитайло. В лютому 2016-го Петро Порошенко підписав Закон «Про забезпечення права на справедливий суд», який, на думку представників Вищого адмінсуду України, і створив правовий казус. Йдеться про те, що його норми встановлюють 3-річний термін притягнення суддів до відповідальності, але, водночас, в перехідних положеннях цього ж документу йдеться про термін в один рік. Вищий адмінсуд ухвалив рішення, що застосовувати слід норму про річний термін. Відтак, притягати до дисциплінарної відповідальності більшість суддів, які судили євромайданівців, не можна, бо минули строки давності.
Допустився помилки, але присягу не порушував – Кравець
Сам Дмитро Кравець каже, що свої обов’язки виконував кваліфіковано. І, за його словами, причин для рішення Верховного суду про скасування постанови ВАСУ, що його виправдовувала, не бачить. Екс-суддя визнав, що у 2013-му допустився «певних процесуальних помилок», але присягу не порушував.
«Результатом, звичайно, не задоволений, тому що я вважав, що підстав для скасування рішення немає. Жодних ознак порушення присяги там немає. Для порушення присяги є обов’язковими тяжкі незворотні наслідки. В моїй справі цього немає і не може бути», – сказав Кравець.
Звільнили Кравця, разом з іще двома суддями, указом президента від 30 січня 2016 року з формулюванням «за неправові рішення стосовно активістів Революції Гідності». Йдеться про випадок у грудні 2013 року, коли суддя Кравець своїм рішенням заборонив народним депутатам проводити зустріч з виборцями у приміщенні КМДА. Після чого, для виконання рішення, силовики спробували штурмувати будівлі КМДА.
