«Є ті, хто займають чергу і потім продають це місце». Як перетинають блокпости на лінії розмежування

Валентина Кайнова

Черги, години очікування, хабарі – це те, з чим стикаються звичайні громадяни, аби перетнути лінію зіткнення на Донбасі. Нині на територію, контрольовану угрупованнями «ДНР» та «ЛНР», українці дістаються різними способами: через офіційні пункти пропуску або нелегально – через територію Росії. Проте, Державна прикордонна служба попереджає, що останній шлях – незаконний, він кваліфікуються як адміністративне правопорушення, й за нього передбачено штраф від 1700 до 3400 гривень, або ж адмінарешт.

Переселенка Олена з Макіївки Донецької області (окупована частина) говорить, що їздити через лінію їй доводиться приблизно двічі на рік. Востаннє вона була на блокпосту на початку лютого, а перед цим – влітку. За словами дівчини, складно перетинати велику кількість блокпостів з обох боків.

«Поки пересуваєшся українською територією, то маєш проїхати 6 блокпостів, включно з головним. Головний український блокпост, через який я їжджу, – Курахове. Інші блокпости зазвичай стоять на розвилках перед великими містами: на в’їзді чи на виїзді», – розповідає Олена.

Аби виїхати чи заїхати на підконтрольну українській владі територію, необхідно мати електронну перепустку, яку можна самостійно оформити через Реєстр дозволів для переміщення осіб в районі проведення АТО. Також при виїзді з окупованого Донбасу документи для отримання перепустки можна подати на контрольному пункті в’їзду-виїзду в секторі, через який збираєтеся їхати.

«Через цей реєстр можна подати до п’яти заяв на електронну перепустку, де ти вказуєш свої паспортні дані, шлях та навіщо ти в’їжджаєш на цю територію. Свою перепустку я робила влітку, – додає Олена, – і тільки через місяць або більше отримала підтвердження, що мене внесли в базу».

Зараз перепустка оформлюється протягом 10 днів з моменту подання документів

Як зазначає Олена, сама процедура перевірки документів на блокпостах відбувається доволі швидко, але, окрім цього, оглядають салону транспортного засобу: багажника та всіх речей. Це також не дуже довго, але щоб потрапити на цю процедуру, необхідно спочатку заїхати на «нульовий» блокпост – це 4-5 годин очікування, і лише після того заїжджаєш на «перший» (основний). Перед нульовим блокпостом люди очікують з 2-3 години ночі. Там дуже великі черги: в одній лінії – легкові автомобілі, в іншій – автобуси, які рухаються дуже повільно.

Як ідеться у звіті Моніторингової місії ООН з прав людини, під час перетину лінії розмежування пасажири проводять ночі на холоді без санітарних умов.

«Накинулися на таксиста, бо не стояв у черзі»

Світлана – переселенка з Нового Світу Донецької області, яка зараз проживає у Львові – розповідає про таку схему в’їзду на окуповану територію: «Ти даєш таксисту гроші, і він тебе везе з неокупованої території – з Волновахи – до Донецька, на окуповану територію. Взимку, коли їхали з Донецька, у нас були пригоди. До українського блокпосту під’їхали, коли він ще не відкрився, там стояла величезна черга, тобто люди, які там ночували, палили всю свою солярку, бензин, щоб грітися. Всі були дуже злі, тому що вони там вночі стоять скільки вже, мерзнуть, а такі, як ми, хто заплатив «бабло», під’їхали і зараз проїдуть. Люди були настільки розлючені, що вони там почали кричати, сваритися, погрожували тому таксисту, що нас віз, що машину перекинуть», – розповідає Світлана.

Стати в чергу за «ЛНРівським» часом

Переселенка з Луганщини Катерина говорить, що додатковою причиною черг на блокпостах є ще й «різниця в часі» між не окупованою та окупованою територією України: треба приїжджати на блокпост за «часом ЛНР» до 6 години ранку, аби встигнути зайняти чергу.

«Можливість пройти, якщо ти приїхав пізніше, ніж, наприклад, об 11 годині, вже практично нульова. Тому завжди є ті, хто займають чергу і потім продають це місце», – розповідає Катерина.

Лінію розмежування вони з чоловіком перетинають різними маршрутами. Через Донецьку область їздять машиною, а через Луганську – перетинають лінію пішки в Станиці Луганській. «Там довше, тому що там – це транспорт. Якщо ми на Зайцеві можемо стояти і 9 годин машиною, то тут ми понад 4 години поки не стояли», – каже жінка.

Та не всі громадяни їздять на окуповані території через контрольовані Україною пункти пропуску. Багато людей щоденно виїжджають через територію Росії, зокрема, через Харківську область, перетинаючи два пункти пропуску: Гоптівка та Ізварине. За словами переселенки Аліни, там також все відбувається дуже довго.

«Останній раз я їхала, ми стояли 16 годин на Білгородській митниці, а так – 9 в середньому, буває 6, якщо дуже пощастить, тому що автобуси великі, як правило, осіб 50-70, і таких може стояти 10-20», – пригадує дівчина.

За рік було 275 відмов прикордонників від хабарів – Держприкордонслужба

Студентка Інна стала свідком вимагання хабара з боку українських прикордонників, коли перетинала разом з групою людей пункт пропуску. «Вони перевертали все в сумках, навіть заглядали в гаманці, аби бачити, скільки ти везеш із собою грошей, – каже дівчина. – Затримували жінок, в яких було кілька банківських карток. На окупованих територіях не працюють банкомати, і деякі люди дають своїм знайомим картку, аби ті на території України знімали гроші і привозили їх назад. Наші прикордонники таким жіночкам, в яких знайшли більше п’яти карток, натякнули, що, доки вони якусь суму не віддадуть їм, то кордон не пройдуть. Жінки кажуть, що одна з них залишила тисячу гривень, хтось більше, хтось менше», – розповідає Інна.

У Державній прикордонній службі України запевняють, що борються з харабництвом на блокпостах і фіксують «збільшення кількості відмов прикордонників від запропонованих хабарів» – за минулий рік, за даними Служби, прикордонники відповіли відмовою на 275 пропозицій хабарів.

«Хабар має завжди два боки: це той, хто бере, і той, хто дає, – пояснює речник Державної прикордонної служби України Олег Слободян, – і один злочинець, і інший. Тому ми розпочали антикорупційну кампанію: зараз в пунктах пропуску розповсюджуються антикорупційні флаєри. У нас є відомча програма протидії корупції, і тільки за 2015 рік відбулося понад 2500 перевірок внутрішньої та власної безпеки за різними напрямками. З інформацією про виявлення осіб, які задіяні в якихось схемах, можна ознайомитися на нашому сайті, ми відкриті перед суспільством і будемо дякувати тільки громадянам і журналістам за допомогу в цьому питанні. Якщо є факти зловживання прикордонниками своїм службовим становищем, ми просимо повідомляти, номер телефону гарячої лінії – (44) 5276363, і я обіцяю, що правове реагування за будь-яким порушенням обов’язково буде».