Брюссель – У Європарламенті у середу завершився «український тиждень». Після кількох днів обговорень із депутатами Верховної Ради, їх «озброїли» настановами й порадами, як почати працювати по-європейськи. Відбувся й відвертий діалог щодо наслідків політичної кризи та на предмет невиконання Україною зобов’язань щодо просування домашніх реформ. Водночас, у Брюсселі в «українському контексті» сталися й інші події. Грузію та Україну в питанні безвізового діалогу більше «в парі» розглядати не хочуть. На нараді постійних представників ЄС при євроустановах ухвалили рішення продовжити ще на рік санкції щодо Януковича та його оточення.
Ось вже другий тиждень, як у питанні скасування безвізового режиму для України виникли чергові складнощі. Представники Грузії офіційно заявили про те, що їхнє «візове досьє» розглядатимуть окремо від України.
Це означає, що стосовно грузин, у яких справно функціонує уряд, які виконали всі без виключень умови ЄС і давно чекають на скасування візових бар’єрів, ініціативу з Єврокомісії вже найближчим часом передадуть до Європарламенту. Натомість, українцям ще є над чим працювати, зауважив Андрей Пленкович, хорватський європарламентар та голова міжпарламентського комітету Україна-ЄС. «У найближчі тижні Верховна Рада повинна здійснити кілька важливих кроків», – пояснює він.
У найближчі тижні Верховна Рада повинна здійснити кілька важливих кроківАндрей Пленкович
«З вашого боку залишилося владнати кілька деталей, і тоді Єврокомісії залишиться незначне зусилля, щоб виступити з офіційною пропозицією внести Україну до списку держав, для яких не потрібно віз для в’їзду до Європейського союзу», – додає Пленкович.
Такий крок, з одного боку, пояснюють незавершеним виконанням умов ЄС, з іншого, тим, що просуватися до скасування віз Грузії значно простіше: це невелика держава, зі значно меншою кількістю населення, відсутність прямих кордонів із ЄС. Однак, українські народні депутати, що протягом трьох днів спілкувалися з європейськими парламентарями, вказують на ще один важливий чинник виключення України зі зв’язки з Грузією. Юрій Луценко, лідер фракції «Блок Петра Порошенка» в інтерв’ю Радіо Свобода це пояснює так: головна перешкода – референдум щодо асоціації України та ЄС, що відбудеться через місяць у Нідерландах.
Треба створити нову коаліцію, новий уряд, внести кілька технічних правок до закону, пережити голландський референдумЮрій Луценко
«Треба створити нову коаліцію, новий уряд, внести кілька технічних правок до закону, пережити голландський референдум, що є основною причиною роз’єднання Грузії та України в питанні віз, – каже Луценко. – Голландські депутати, політики та уряд наполягають на неможливості розгляду українського питання до референдуму».
Тільки після цього, на думку Луценка, можна буде знову працювати з Європою, аби Україні відчинили двері, тобто, те, за що, «українські солдати проливають кров на східному фронті – і за Україну, і за Євросоюз».
«Сім’ї» Януковича продовжили євросанкції
Цього ж дня європейські дипломати продовжили термін перебування в «чорному списку» та замороження активів колишнього президента Януковича та його оточення.
Крок цей був очікуваним і про це вже давно повідомляли деякі європейські джерела. На засіданні постійних представників країн-членів ЄС були продовжені на рік санкції проти колишнього президента України Віктора Януковича та ще 15 його соратників. При цьому, дипломати викреслили з «чорного списку» екс-міністра охорони здоров’я Раїсу Богатирьову.
В санкційному списку ЄС перебувають колишній міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко, екс-генпрокурор Віктор Пшонка, колишній голова СБУ Олександр Якименко, радник Януковича Андрій Портнов, екс-міністр юстиції Олена Лукаш, глава адміністрації Януковича Андрій Клюєв, бізнесмен Сергій Курченко, колишній міністр освіти та науки Дмитро Табачник та інші посадовці доби президентства Віктора Януковича.
Офіційно це рішення буде затверджене 4 березня на наступному засіданні Ради ЄС, і набуде чинності з моменту оприлюднення в Офіційному журналі ЄС 5 березня.
Ці обмеження були запроваджені через підозри у незаконному привласненні державних коштів та порушенні прав людини.
Загалом, у європейському санкційному списку за дії проти територіальної цілісності, суверенітету та незалежності України перебуває 149 осіб та 37 компаній.
