Американський тижневик Newsweek присвячує свій матеріал другій річниці початку вторгнення Путіна в Україну. Американський журнал Foreign Policy публікує статтю про майданівця Івана Бубенчика, який зізнався у телепрограмі, що вбив кількох силовиків під час подій на Майдані. Британське видання The Independent пише про українського молодика, який видавав себе за американського підлітка у США.
Американський тижневик Newsweek надрукував матеріал «Скільки ще років Путін окуповуватиме Україну?» У статті пишеться, що 2 роки тому Росія вдерлась на територію України, а нове українське керівництво, приголомшене тоді втечею до Росії екс-президента Януковича, наказало українським військовим у Криму, за порадою Заходу, не чинити спротиву російській агресії. Кремль погрожував Києву повномасштабною війною у разі конфронтації. Втім, як пише тижневик, українська поступливість у Криму не була достатньою для того, щоб наситити Путіна, який хотів повного економічного та політичного контролю над Україною. Після того, як Росія анексувала Крим внаслідок шахрайського «референдуму», американське видання нагадує, що російські «зелені чоловічки» почали з'являтися у Донецьку. Російське військо та озброєння почали насичувати схід України.
Тижневик пише, що нині Росія та її поплічники окуповують 9% території України, а російські дії у Криму переглянули європейські кордони вперше з часів Другої світової війни. Росія цим самим знищила численні міжнародні угоди, включно з Будапештським меморандумом 1994 року. Захід відповів на агресію Путіна запровадженням економічних санкцій проти російських офіційних осіб та бізнесменів, які мали тісні контакти з Кремлем. Ці кроки також стали на заваді російським банкам на шляху отримання необхідних кредитів на Заході. За умов низького рівня цін на нафту, російська економіка, яка, за прогнозами, має скоротиться на 3-4% цього року, відчуває певний біль. Американський тижневик пише, що санкції проти Росії мають залишатися доти, доки Україна не контролюватиме свій східний кордон і доки український Крим не позбудеться російської окупації.
Newsweek пише, що попри цілий хор пропутінських голосів у Європі, Європейський Союз мусить залишатися непохитним у своїй позиції щодо санкцій проти Росії, доки не буде повністю виконано Мінські угоди, і доки Росія не виведе своє військо з території України. Але Захід має робити більше, щоб протидіяти Росії. Західні лідери якось утримуються називати своїми іменами те, що Росія робить у Криму та на Донбасі, тобто окупацією та вторгненням на територію суверенної держави. Вже на часі, на думку американського тижневика, щоб європейські та американські політики та засоби інформації припинили використовувати евфемізми щодо дій Кремля. Бо ж, власне, ці евфемізми лише грають на руку Кремлю, підриваючи міжнародну єдність проти московської агресії та ускладнюючи дієву західну політику проти ревізіоністських амбіцій Кремля.
«Путін наказав здійснити вторгнення в Україну, яке розпочалось 27 лютого 2014 року»
Американський журнал Foreign Policy опублікував статтю «Він вбивав за Майдан», в якій розповідається про Івана Бубенчика, дитячого спортивного тренера із Західної України, який визнав у телевізійній програмі, що вбив кількох двох командирів «Беркута» й поранив інших бійців спецпідрозділу під час подій на Майдані. Авторка статті Катя Горчинська розповідає, що її телеканал «Громадське ТБ», розповівши історію Бубенчика, порушив табу, бо спецпризначенців тоді вважали вбивцями. Дії Бубенчика були чітко сплановані, бо він намагався тоді створити певний ефект паніки між тими, хто нападав на майданівців. Отож він вирішив посіяти паніку, вбивши кількох командирів міліції особливого призначення. Вже після цього, як розповів Іван, не треба вже було нікого вбивати, тому він цілився у ноги правоохоронців.
Авторка статті пише, що тактика Івана Бубенчика спрацювала чудово. Його перший снайперський постріл вбив офіцера, його другий постріл поранив іншого. Решта спецпризначенців, побачивши це, побігли геть з Майдану. Ситуація тоді була такою, що спецпризначенці та просто кримінальні елементи могли вбити активістів Майдану без жодних перешкод. Опозиційному таборові бракувало справжніх лідерів, а терор і відчай панували тоді у Києві. Саме тому, як пише Горчинська, Іван Бубенчик вирішив взяти справу до своїх рук. Він відверто визнав, що вбивав на Майдані. Тим часом, як пише авторка статті, нині перед судом постали 22 співробітники міліції, 5 з них – у місцях позбавлення волі, решту розшукують. Але Бубенчик, який також вбивав, перебуває на свободі. Цю історію не публікували у засобах інформації, і не було жодного розслідування. Представники правоохоронних органів або не вірили цій історії, або просто не зважали на зізнання Бубенчика. Горчинська додає, що в Україні не прийнято судити переможців.
Загальноприйнятною версією подій на Майдані є те, що ті, хто стояв на Майдані були гарними людьми, а урядові сили були вбивцями. Проте у реальному житті все далеко не розфарбоване лише у білі та чорні кольори. Подекуди герої можуть діяти у жахливий спосіб. Тому повідомити про цю сторінку історії Майдану, пише авторка статті, було виявом мужності. Через тиждень після того, як програма вийшла в ефір, помешкання Івана Бубенчика було обшукано правоохоронцями у Львові, відповідно до спеціально виданого ордера. А справжнє розслідування того, що саме зробив представник тих, хто протестував на Майдані, може справді розпочатися.
«Шана Горчинській та сміливому «Громадському ТБ» за цей важливий репортаж»
Британський часопис The Independent пише про 23-річного українського студента Артура Самаріна, студентська віза якого на перебування у США закінчилася і він почав видавати себе за 18-річного учня «Ашера Поттса». Видання зазначає, що українець був старанним учнем і з нього намагалися брати приклад. Він брав активну участь у громадському житті школи, був задіяний у кількох проектах. Українця заарештували і висунули звинувачення у крадіжці, крадіжці особистих даних і підробці документів. Поліція міста Гаррісбурга заарештувала Самаріна саме за цими звинуваченнями.
The Independent додає, що документи на ім'я «Ашера Поттса» не було вкрадено, обране Самаріним ім'я радше було цілком вигадане. За повідомленнями американської поліції, під час арешту у Артура Самаріна було знайдено водійські права зі штату Пенсильванія на ім'я «Ашера Поттса». Часопис посилається на новини телекомпанії CBS News, повідомляючи, що українець вступив до школи на правах нового учня і йому залишалося кілька місяців до випуску.
Часопис наводить слова сержанта поліції Террі Віланда, який повідомив, що розслідування вказало на те, що Артур Самарін прибув до США з короткотермінової візою, в'їхавши до Сполучених Штатів під іншим іменем, яке і було його справжнім іменем. Вважається, що Самарін був у США приблизно впродовж чотирьох років. Далі видання наводить слова учня школи у Гаррісбурзі, у якій навчався українець, де він висловлює свій шок тим, що сталося, зазначаючи, що Артур Самарін був доволі шанованим учнем цієї школи. Ба більше, чудовою рольовою моделлю для решти учнів. Учні школи подекуди жартували, що Самарін міг би бути російським шпигуном, тому що мав дивакуватий акцент, коли говорив англійською, але ніхто не помічав жодних дивних рис у його поведінці.
«Учень американської школи був дорослим чоловіком, який позував як учень-підліток»
