Київ – Дискусії щодо майбутнього українсько-російських взаємин Москва перемістила з телевізійних ефірів у соціальні мережі та навіть у наукову площину. У колах російських лібералів Україну розглядають як країну, де можна «перебути» тяжкі часи в Росії, а якщо вони затягнуться, то і спробувати перетворити нову батьківщину на «кращу Росію», з чим самі українці категорично не згодні.
Чимало російських лібералів намагаються підтримувати зв’язок з Україною, бувати в Україні, деякі навіть переїжджають до України, рятуючись від переслідувань у Росії, чи просто від її задушливої політичної ситуації. І тут багатьох вводить в оману удавана схожість двох країн та завчені з дитинства ідеологеми про спільну історію «братніх народів», пише журналіст і блогер Павло Казарін у статті «Помилка російського ліберала».
Унаслідок цього, росіяни плутають дві сусідні країни, і їм спадає на думку, що покликання і доля України – стати «кращою Росією». При цьому погляди і позиції російських лібералів не набагато відрізняються від поглядів кремлівських ідеологів, стверджує Казарін.
«В Росії існують два підходи до України. Один – це прокремлівський, в рамках якого незалежна Україна можлива лише у форматі УРСР. Тобто підконтрольна, слухняна і повністю у фарватері… Інший підхід – ліберальний. У ньому Україна – це такий собі демократичний Ноїв ковчег, в якому ані елліна, ані юдея, а виключно лібералізм, вільні вибори і повна відмова від колективних ідентичностей», – написав у своєму матеріалі Казарін.
При цьому росіяни не розуміють, що Україна не має намірів перетворюватись на «кращу Росію», навпаки – вона намагається стати Україною, зазначив Казарін.
Нині, коли українці зі зброєю у руках боронять незалежність і цілісність своєї держави перед агресією Росії, на порядку денному українських інтелектуалів – вироблення національної ідеї, стратегії розвитку держави і суспільства. І вже у цьому інтелектуальному полі одним із найгостріших питань є ставлення до Росії, вважають науковці.
Але наразі ані анексія Росією Криму, ані воєнні дії за участю російських армійців на сході України не вивели українців з-під гуманітарного впливу Росії. Як зазначила письменниця і дослідниця Оксана Забужко, Україна була і залишиться сусідкою держави, якою керує наступник того радянського КДБ, що відповідало за розробку технологій інформаційної диверсії.
«Саме ці техніки, що використовувалися за часів Холодної війни, використовуються ними й досі – не лише в Росії, але й в Україні, Великобританії, по всьому світу. Саме тому я кажу, що ми усі є певною мірою жертвами російського дискурсу», – зауважила Забужко у статті для видання «Новое время».
«Україні повинно презентувати власну story» – Забужко
Щоб вийти з орбіти Кремля, Україна повинна створити власну історію державності – це конче важливо і для української спільноти, і для світу; потрібно розпрощатися з характеристикою «пострадянської країни» і продемонструвати світові свої досягнення, вважає Забужко.
Україна досі не говорить сама про себеОксана Забужко
«Ми не розуміємо, що країни старих демократій – це країни не тільки демократій… Це є свідомість західного політичного класу. Ця західна свідомість і ментальність абсолютно відсутня у радянській культурі, що її продуктами і спадкоємцями у тій чи іншій мірі ми є, бо ця культура нікуди не поділась. Україна досі не говорить сама про себе. Усі 24 роки своєї незалежності Україна не запропонувала заходу своєї story – повісті, історії», – наголосила письменниця у виступі перед слухачами Львівської бізнес-школи.
Буде повість або пригодницький роман українців про Україну – буде швидше сформована сучасна держава і модерна українська нація, каже Забужко.
При формуванні власного життєпису Україна не має озиратись на Росію, ба більше, Україна повинна від Росії дистанціюватись, зазначають експерти. А отже, з «пропозиціями» російських інтелектуалів варто ознайомитись, але поспішати їх підтримувати не треба. Тим більше, що, наприклад, російський ліберал хоч і розумніший за «патріота», одначе ніякий йому не антагоніст. Просто запити має скромніші, особливо коли говоримо про «українське питання», написала у своєму матеріалі для журналу «Тиждень» журналіст Катерина Барабаш.
Ліберал навіть припустити відмовляється, що так само відповідає за країну, як і прихильники Путіна, «кримнашисти» і «обамачмо»Катерина Барабаш
«Якщо «патріот» вірить у власну винятковість без жодних підстав, то в ліберала вони є, і дуже серйозні. Головні ось які: він проти Путіна й не вбиває українців. Оце, власне, і всі відмінності. А в решті нюансів – так само ображається, коли «молодший брат» його не слухається, й навіть припустити відмовляється, що так само відповідає за країну, як і прихильники Путіна, «кримнашисти» і «обамачмо», – пояснює Барабаш.
З нею згодний опозиціонер, політичний емігрант з Росії Герман Обухов. У розмові з Радіо Свобода він зазначив, що не лише Кремль, але і багато росіян не вибачили українцям десакралізації влади, антипутінського проєвропейського Майдану і мужності, з якою українські солдати і добровольці боронять свою Вітчизну від проросійських сепаратистів та їхніх російських кураторів. Нинішня народна війна України проти Росії завершує історію українсько-російських стосунків радянського і пострадянського періодів, каже Обухов.
Нині орієнтуватись на Росію, або звертати увагу на поради з Росії українцям абсолютно не потрібноГерман Обухов
«Нині орієнтуватись на Росію, або звертати увагу на поради з Росії українцям абсолютно не потрібно. Адже Росія доклала максимум зусиль, щоб розсваритись з українським народом, і саме російська пропаганда створила з українця образ ворога, «фашиста». Керівники Російської Федерації й усі ці псевдополітики постійно з усіх державних каналів повідомляють про те, як в Україні погано, і які українці погані. Ну а російський народ усе це «ковтає», як «проковтнув» «розіп’ятих хлопчиків» на Донбасі та «візитівку Яроша». Тут навіть не важливо, хто це каже, єдинорос чи ліберал, вони одне одного варті. А що ж Україна? А Україні треба рухатись уперед, самостійно йти», – наголосив Обухов.
На його думку, по-справжньому самостійна, економічно успішна, заможна і демократична Україна є головним страхом тих, хто керує Росією. Через кремлівську пропаганду такої України бояться і російські політики, а з їхньої подачі і звичайні росіяни. Ці пересічні жителі російських міст і сіл, які користуються хто інтернетом, а хто дивиться лише телебачення, досі вірять, що малайзійський «Боїнг» над Донбасом збив будь-хто будь-чим, але не російський військовий з російської ж ракети, наводить Обухов приклад кремлівської пропаганди.
Думки пересічних українців і росіян щодо майбутнього сусідніх держав – теж кардинально різняться, про що свідчать результати соціологічних досліджень, які проводили у 2015 році фахівці Київського міжнародного інституту соціології. Так, більшість українців згодні з тим, що Україна повинна якнайшвидше вийти з-під впливу Москви. Росіяни ж досі не бачать Україну суверенною державою, хоча більшість росіян підтримали анексію Криму й воєнну агресію Москви на сході України. Серед українців закріпилась ще одна тенденція – у країні поменшало прихильників Росії, зазначають соціологи.
Так, станом на кінець минулого року серед симпатій українців Росія лише на десятому місці (ще кілька років тому Росія викликала симпатії або прихильність у майже 90 відсотків українців). Нині ж до Російської Федерації позитивно ставляться від 16 до 34 відсотків українських респондентів.
