Київ – Зміни до конституції в контексті реформи судочинства та децентралізації анонсує президент України Петро Порошенко, тоді як прем’єр Арсеній Яценюк, його однопартійці та низка депутатів від інших сил наголошують, що конституційні зміни має затверджувати референдум. Зі свого боку, «Батьківщина» і «Самопоміч» вимагають призначення нового уряду та переформатування коаліції. Політологи вбачають у таких заявах прояв політичної кризи й боротьбу за владу всередині коаліції, яка, на їхню думку, найімовірніше, закінчиться не достроковими парламентськими виборами, а частковою ротацією в Кабінеті міністрів.
Президент Петро Порошенко не підтримує ідеї дострокових виборів Верховної Ради.
«Я ставлюся (до ідеї дострокових виборів до Верховної Ради – ред.) так, як ставиться український народ… Більшість українського народу, 43%, – категорично проти дострокових виборів», – сказав він.
Порошенко вважає, що у процесі зміни Конституції потрібно спиратися на потреби й настрої народу, а не на популізм окремих політиків.
«Чого чекає народ наступного тижня від парламенту? Прийміть, будь ласка, у першому читанні конституційну реформу в частині судової системи. Ніхто далі не збирається миритися з ситуацією, яку ми маємо в судовій системі. Ніхто не дозволить далі мати судову недоторканність, демонструвати таку безвідповідальну поведінку в ухваленні судових рішень», – заявив президент.
Порошенко розповів, які реформи вважає пріоритетними.
Перша позиція – децентралізація. Друга – судова реформа. Третя позиція –скасування депутатської недоторканності. І четверта – це скасування суддівської недоторканностіПетро Порошенко
«Перша позиція – децентралізація. Друга – судова реформа. Третя позиція –скасування депутатської недоторканності. І четверта – це скасування суддівської недоторканності. Три законопроекти знаходяться у Верховній Раді… Треба приймати ті рішення, де є потужний суспільний запит», – додав президент.
Позицію Порошенка щодо змін до Конституції, хай навіть відтермінованих через розгляд питання в Конституційному суді, значна частина українців у соцмережах вважають зрадою українських інтересів на користь Росії та проросійських сепаратистів. При цьому ватажки угруповань «ДНР» та «ЛНР» називають таку позицію української влади зривом Мінських угод і анонсують вибори на підконтрольних їм територіях до внесення змін до Конституції України й без участі українських партій. Про це, зокрема, заявляють ватажки сепаратистів Денис Пушилін та Олександр Захарченко.
Думку народу щодо змін до Конституції треба врахувати шляхом референдуму, вважають у «Народному фронті». Про це на своїй сторінці у Facebook заявив глава МВС, член цієї політичної сили Арсен Аваков.
Він додав, що «фундаментальні зміни до Конституції не можуть вирішуватися у кулуарах парламенту або на переговорах в іноземних столицях, спершу слово має сказати народ України».
«Комусь не сподобалося обговорювати з народом Конституцію? Розгубилися від пропозиції Яценюка щодо референдуму про найважливіші питання розвитку країни? ...А з ким обговорювати? З Путіним? Так, варто запитати поради і в американців, і в німців з французами… Напевно, і у Венеційської комісії. Але в народу України спочатку треба отримати мандат на такі технічні консультації й таку розмову», – додав Аваков.
Зі свого боку, лідер Радикальної партії Олег Ляшко теж виступив за референдум, але конкретно щодо «статусу Донбасу». Бо, за його словами, у парламенту немає 300 голосів, щоб вирішити це питання у сесійній залі.
Спікер парламенту Володимир Гройсман з цього приводу наголосив, що Верховна Рада України поки що не планує братися за зміни Конституції в частині децентралізації.
За його словами, ще необхідні додаткові дискусії з політичними силами і висновок Конституційного суду про те, що розуміти під терміном «наступна чергова сесія», який прописаний у Мінських угодах.
При цьому він додав, що «дехто бореться проти змін до Конституції, щоб влада і надалі залишалася в центрі».
Тим часом лідер партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко заявляє, що на найближчий тиждень у порядку денному парламенту – лише неважливі питання. І закликала замість цього провести Раду коаліції, а чинний склад уряду – звільнити.
«Ми вважаємо, що поміняти декількох міністрів в уряді – це практично політичний макіяж, ...відволікання суспільства від того трагічного стану, в якому перебуває держава», – заявила Тимошенко. І запропонувала змінювати уряд «на чолі з прем’єр-міністром, перезавантажувати Кабмін, якщо ця Верховна Рада здатна його перезавантажити».
За словами Тимошенко, необрання нового складу уряду може спричинити дострокові парламентські вибори. З аналогічною пропозицією скликати раду коаліції і замінити склад уряду виступили і у фракції «Самопоміч».
Тим часом віце-прем’єр В’ячеслав Кириленко, член партії «Народний фронт», у понеділок, під час засідання погоджувальної ради парламенту, став вимагати, щоб коаліція розглянула вотум довіри до уряду і визначилася, чи підтримує його. Кириленко поскаржився, що увесь минулий рік уряд працював «під шквалом критики» з боку коаліції.
Політолог: вихід з політичної кризи, яка триває – це повна заміна владної еліти
Заяви щодо конституційної та судової реформи, референдуму, перевиборів, ради коаліції та заміни уряду є проявом політичної кризи, яка набирає обертів в Україні. Таку думку висловив Радіо Свобода політолог Сергій Гайдай.
«Це елемент політичної кризи, в якій різні сили шукають виходи. Кожен свій рецепт пропонує. Але проблему може вирішити лише заміна політичної еліти. Позачергові вибори – непоганий варіант, але цього недостатньо. Необхідно, щоб відбулося кілька виборів, доки політична еліта не зміниться повністю. Ті політики, які зараз при владі, засиділися у кріслах і стали балансом для суспільства», – підсумовує Гайдай.
Інший політолог, Олександр Палій, вбачає у різних, часто обвинувальних заявах політиків спроби зміцнити свої позиції у владі й підвищити популярність.
Лише президент може розпустити Раду, йдеться в Конституції. А він каже, що треба працювати і звітувати про зроблене у міжвиборчий період, а не вдаватися до передвиборчих обіцянокОлександр Палій
«Це все свідчить про боротьбу за владу. Яценюк та його квота в уряді не мають політичної підтримки в суспільстві, тож вдаються до популістичних закликів, наприклад, щодо референдуму. Дрібніші політичні сили – пропонують вибори, де можуть збільшити чисельність своїх фракцій, – пояснює Палій. – Але лише президент може розпустити Раду, йдеться в Конституції. А він каже, що треба працювати і звітувати про зроблене у міжвиборчий період, а не вдаватися до передвиборчих обіцянок».
Палій не виключає, що така «боротьба заяв» завершиться переформатуванням Кабміну та його посиленням. Але він припускає, що все знову відбудеться за квотним принципом, який політолог вважає шкідливим з точки зору проведення реформ в Україні.
