Київ – Білорусь – держава, до якої українці відчувають найбільші симпатії, але водночас знають обмаль про історію, культуру, мову і навіть про сучасні реалії життя в Білорусі. Білорусь – одночасно батьківщина одного з героїв Майдану і багатьох добровольців, що воюють на сході України, але також і країна, якою понад 20 років безроздільно править президент Олександр Лукашенко, якого донедавна називали «останнім диктатором в Європі».
Білорусь – це держава, де живе братній білоруський народ, де немає багатих і бідних, де президент Лукашенко будує дороги і розвиває колгоспи й де люди живуть за стандартами соціалізму. А ще Білорусь – це місце, де відбуваються переговори з розв’язання конфлікту, який спричинила Росія на сході України, і де були підписані мінські угоди. Такі типові асоціації українців з Білоруссю. За даними соціологічної групи центру «Рейтинг», українці тепло ставляться до Білорусі, як і до Польщі, а 57 відсотків білорусів, у свою чергу, позитивно ставляться до України (опитування білорусів проводила компанія «Новак»).
У ці дні в Україні згадують трагічні події січня 2014 року, коли на київській вулиці Грушевського розпочались протистояння між учасниками Революції гідності та внутрішніми військами і загоном спецпризначення «Беркут». 22 січня на Грушевського, поблизу входу на стадіон «Динамо», снайпер поцілив у білоруса Михайла Жизневського, якого українці назвали одним з перших бійців «Небесної сотні». Його відспівали у Михайлівському Золотоверхому соборі у Києві, поховали у рідному селі поблизу білоруського міста Гомель. Минулого року президент України Петро Порошенко підписав указ про заснування довічної стипендії пам’яті Героя «Небесної сотні», громадянина Білорусі Михайла Жизневського його батькам.
Пам’ять Жизневського вшановують його побратими, серед яких ті, хто після Майдану пішов на схід боронити Україну від російської агресії. Незважаючи на відсутність офіційного статусу в Україні, добровольці з Білорусі готові боротись проти агресивної політики Росії доти, допоки це буде потрібно. Про це Радіо Свобода говорив один з бійців-добровольців Ян Мельник з позивним «Білорус».
Не існує чужої проблемиЯн Мельник
«Я приїхав ще на Революцію, і з того часу я воюю за нашу та українську свободу і гідність, ми разом тут, пліч-о-пліч з українцями. Я вважаю, що існує добро й існує зло, і з цим злом треба боротись. Не існує чужої проблеми: є ворог – є боротьба з ним», – розповів Мельник Радіо Свобода під час ходи футбольних уболівальників збірних України і Білорусі у Львові у вересні минулого року.
«Білоруська пропаганда нічим не відрізняється від російської» – Радіна
Однак, реальність про Україну і про саму Білорусь, яку створює державне білоруське телебачення, доступне, до речі, у північних районах України, виглядає зовсім інакшою. Про це Радіо Свобода розповідає українська журналістка і перекладачка з білоруської мови Наталя Позняк-Хоменко. Вона народилась за 30 кілометрів від кордону з Білоруссю – у місті Дубровиця. За радянських часів жителі Дубровиці гостювали у білоруських сусідів, і зі здобуттям Україною і Білоруссю незалежності ці стосунки між людьми не припинились.
Наші сусіди, українці з Дубровиці, які з білорусами спілкуються, починають якщо не заздрити, то підтримувати стереотип: якби у нас був такий Лукашенко, нам би жилося кращеНаталя Позняк-Хоменко
«Білоруси, які приїжджають в Україну, починають розповідати, як їм гарно жити, тому що у них є Лукашенко. І наші сусіди, українці з Дубровиці, які з білорусами спілкуються, починають якщо не заздрити, то підтримувати стереотип: якби у нас був такий Лукашенко, нам би жилося краще, тому що он Лукашенко і дороги побудував, і колгоспи зберіг. Це коли якесь мінімальне забезпечення у людей є і вмирати з голоду не дають, і немає великого соціального розшарування між верствами, що, можливо, найголовніше», – каже Наталя.
Вона зазначила, що на сьогодні Україна не створила системи захисту громадян від подібної пропаганди, не набагато кращої, ніж пропаганда Росії. Ще у грудні 2014 року президенти Білорусі та України домовились про ретрансляцію програм Першого національного українського телеканалу на територію Білорусі. Але цього так і не сталось, натомість все більше білорусів через супутникові антени дивляться російські телеканали, зазначила Позняк-Хоменко.
Про вплив державного телебачення Білорусі й Росії розповіла і громадська активістка, редактор сайту «Хартія 97» Наталя Радіна в інтерв’ю українському виданню «Бульвар Гордона».
За її словами, понад 60 відсотків білорусів підтримують дії Москви у Криму та на Донбасі, насамперед, через значний вплив російського телебачення у Білорусі.
Якщо кількість білорусів, які підтримують дії Росії на Донбасі й у Криму, сягне кількості росіян, в України з’явиться ще тисяча кілометрів фронту на півночіНаталя Радіна
«В інформаційному полі країни (Білорусі – ред.) діють винятково російські телеканали. Олександр Лукашенко придушив усі незалежні медіа, тому альтернативної інформації немає. А білоруська пропаганда мало чим відрізняється від російської, наприклад, події Євромайдану в Україні називають виключно «державним переворотом»… Подібна ситуація, на мій погляд, вкрай небезпечна для України. Адже, якщо кількість білорусів, які підтримують дії Росії на Донбасі й у Криму, сягне кількості росіян (які це підтримують – ред.), в України з’явиться ще тисяча кілометрів фронту на півночі», – застерігає Радіна.
На сьогодні, нагадує вона, три чверті білорусів симпатизують Росії, і лише трохи більше половини білорусів тепло ставляться до українців.
Білорусь – союзник Росії – Яременко
Очільники України й Білорусі, у свою чергу, заявляють про поглиблення співпраці і про наявність спільних інтересів в економіці. Але, як зазначають українські експерти, довіряти президентові Білорусі не можна – надто вже міцно його тримає «рука Москви».
За словами керівника аналітичного центру «Майдан закордонних справ» Богдана Яременка, Білорусь є союзником Росії, ба більше – вступивши у союз з Росією, Білорусь формально втратила незалежність. Про це експерт писав на своїй сторінці у мережі Facebook.
У розмові ж з Радіо Свобода Яременко наголосив, що активізація контактів між політичними лідерами та політичними елітами України і Білорусі не відповідає інтересам України, оскільки нинішня внутрішня і зовнішня політика Білорусі є продовженням політики Кремля.
Обрання Білорусі в якості нейтрального майданчика для переговорів щодо врегулювання українсько-російського конфлікту є величезною помилкою, оскільки Білорусь не є нейтральною державоюБогдан Яременко
«Це означає, серед іншого, що Білорусь є військово-політичним союзником Росії й здійснює спільне оборонне, безпекове та інше планування; спецслужби Білорусі та її оборонне відомство фактично повністю підпорядковані Російській Федерації. Це все не залишає ніяких сумнівів у тому, що, скажімо, обрання Білорусі в якості нейтрального майданчика для переговорів щодо врегулювання українсько-російського конфлікту є величезною помилкою, оскільки Білорусь не є нейтральною державою, а є продовженням політики Москви», – зазначив фахівець.
Яременко також зауважив, що спілкування з президентом Лукашенком, який жорстко діє проти білоруської опозиції, не додає «плюсів» лідерам України, які заявляють про реформування системи правозахисту за європейськими, демократичними стандартами.
Білоруська пісня «Воїни світла» у тренді українських патріотів
Власне, заборона на альтернативну до офіційної точку зору змушує багатьох білоруських митців виїжджати з країни. Лауреатка Нобелівської премії з літератури-2015 Світлана Алексієвич тривалий час жила у Німеччині, лідер популярного рок-гурту «Ляпіс Трубецкой» (у 2014 році заснував гурт Brutto) Сергій Міхалок уже майже два роки живе в Україні.
Пісня Міхалка «Воины света» стала одним із гімнів українського Євромайдану, пізніше її співали нескорені українські моряки з корабля ВМС «Костянтин Ольшанський», коли Росія анексувала півострів. А нині цю пісню часто співають бійці – учасники бойових дій на Донбасі.
Сам Сергій Міхалок пов’язує симпатії українців до білорусів з традицією, яка склалась упродовж віків: ці два народи знаходили (і знаходять) одне в одному риси, яких не мають самі, й ніби доповнюють ними одне одного.
Історія потребує нині героїзму. І все те героїчне, що притаманне білорусам або вірменам, виявилось, коли вони потрапили у цю точку під назвою «Україна»Сергій Міхалюк
«Зараз час, коли люди виявляють найкращі героїчні якості, питання стоїть не про особисте, а про вимоги історії на адресу конкретної людини. Історія потребує нині героїзму. І все те героїчне, що притаманне білорусам або вірменам, виявилось, коли вони потрапили у цю точку під назвою «Україна». А якщо українці потрапляють у Білорусь, вони виявляють інші якості та почуття: спокій, врівноваженість», – пояснив Міхалок в ефірі «Громадського ТБ».
Сьогодні громадські активісти України і Білорусі контактують через соціальні мережі – білоруси вивчають досвід становлення громадянського суспільства в Україні, українці же розсилають правдиву інформацію про перебіг подій в Україні. Не менш важливо, щоб пересічні українці «не зачаровувались» пропагандою Мінська і розуміли, що не все так солодко у Білорусі, як про те розповідає державне телебачення Білорусі, зазначають фахівці.
