(Рубрика «Точка зору»)
Цими днями російські ЗМІ поширили сюжет, від якого холоне душа, про викрадення і зґвалтування в Німеччині 13-річної дівчинки із сім'ї російських німців, що переїхали до цієї країни. Але новина виявилась погано сфабрикованою фальшивкою. Але пропагандистський ефект був досягнутий – бачите, «наших» б'ють і ґвалтують у цій благополучній Європі. А чому? Тому що не можуть впоратись із міграційною кризою. Хоча, звичайно, дівчинка та її родичі – ніякі не «наші».
Це німецька сім'я, яка вирішила виїхати з Росії – і правильно зробила. Росія – що радянська, що пострадянська – завжди була злою і мстивою мачухою щодо німців Поволжя, які доклали чимало сил для процвітання своєї нової Батьківщини. І якщо на початку Другої світової війни вигнання німців Поволжя можна було пояснити жорстокою логікою моменту, то після закінчення війни небажання відновлювати справедливість і повернути людям батьківщину й житло не можна було пояснити нічим, окрім звичайного неонацизму, в культивації якого досягли успіху й у сталінському СРСР, і в путінській Росії. І чим перейматися долею бідної дівчинки, варто було б подумати, скільки її ровесниць і одноліток не доїхали до місця заслання, померли від хвороб у казахських степах, так ніколи й не дожили до повноліття. Це вам не придумане викрадення в Німеччині, шановні росіяни!
Але є ще один народ, відносно якого історична справедливість після Другої світової війни відновлена ще не була – кримські татари. У цього народу – на відміну від німців, яких готова зустріти й обігріти Німеччина – немає ніякої іншої батьківщини, окрім Криму. І ось у цьому Криму, куди вдалося повернутись із такими великими зусиллями, зараз на наших очах відбувається формене знущання, порівнянне з найгіршими зразками Рейху й ГУЛАГу.
У цьому Криму, якраз тоді, коли жалісливі російські телеглядачки непритомніли у своїх кухнях, дізнавшись про долю нещасної російськомовної дівчинки в Німеччині, зникла 16-річна кримськотатарська дівчина Ельвіна Разакова. Просто пішла й не повернулась. Як це не раз відбувалося з іншими кримськими татарами, на яких полює місцева шовіністична нечисть, опікувана й підтримувана цинічним окупантом.
Російським пропагандистам до цієї трагедії – справжньої трагедії – справи немає. Перед мерзотниками стоїть зовсім інше завдання – оббрехати Німеччину, а не розповідати правду про те, що відбувається на окупованих Росією територіях України й інших сусідніх країн. І вони не будуть допомагати знайти Ельвіну – сподіваюся, її ще можна знайти. Вони придумуватимуть чергових «розіп'ятих хлопчиків» і «зґвалтованих дівчаток» і продовжуватимуть лити крокодилячі сльози – поки нафта ще хоч щось коштує, і вони ще можуть вигідно продати свою брехню.
Віталій Портников – журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
Оригінал публікації – на сайті «Крим.Реалії»
